На Хмельниччині попрощалися із трьома загиблими на фронті захисниками

У рідне село Ясенівку що на Ярмолинеччині повернувся «на щиті» 25-річний воїн Руслан Стець.

Руслан Стець народився 29 квітня 1999 року в с. Ясенівці. Хлопець ріс у великій дружній родині, мав старшого брата і трьох молодших сестер. Діти росли в атмосфері любові й турботи, яких вистачало на усіх. Відповідно до  Указу Президента України цього року їхній мамі Оксані Стець за зразкове виховання дітей та забезпечення умов для їхнього всебічного розвитку присвоєно почесне звання «Мати-героїня».

У березні 2024 року Руслан був призваний у лави Збройних сил України за мобілізацією. Пройшов відповідні навчання в Україні і за кордоном, у Латвії. Після чого став бійцем 3 окремої штурмової бригади, сформованої на тих самих принципах, на яких стоїть легендарний полк «Азов». Був оператором безпілотних літальних апаратів.

Трагічна звістка надійшла з Луганського напрямку. Зв’язок з воїном обірвався 19 липня. Невідомість, зниклий безвісти. На жаль, за кілька днів було підтверджено загибель Руслана.

У селі Ясенівка попрощалась з іще одним Героєм – односельчанином Андрієм Кулачком.

Тепер йому назавжди 43…

З початку повномасштабного вторгнення Андрій став на захист України, служив в 4 танковій бригаді. Отримав важке поранення, після якого повернувся додому. Але, нажаль, всіх пережитих подій серце не витримало і зупинилось.

Без батька залишились дві донечки

У Шепетівській громаді прощалася із солдатом Володимиром Валігурою

Володимир Валігура народився 1 жовтня 1982 року у Шепетівці. У квітні 2024 року був мобілізований і без вагань став на захист Батьківщини. Проходив навчання на полігонах Рівненської та Житомирської областей на десантника, отримав сертифікат про закінчення курсу базової загальновійськової підготовки і здобув кваліфікацію спеціаліста 3 класу.

Після завершення навчання потрапив на службу до 95-ї окремої десантно-штурмової бригади на посаду навідника 1 аеромобільного відділення 3 аеромобільного взводу 4 аеромобільної роти аеромобільного батальйону.

10 липня 2024 року солдат Володимир Валігура, вірний військовій присязі, мужньо виконавши військовий обов’язок, загинув в бою за Україну, її свободу та незалежність, поблизу міста Торецьк, Бахмутського району, Донецької області.

Джерело