Вікторія з маленькою Анастасією евакуюється із Костянтинівки. Жінка каже, що жити в місті з малюком стало дуже складно: постійні обстріли, комендантська година, яка триває більшу частину доби. Все це змусило сім’ю зібрати речі та залишити свій будинок.
Жінка з дочкою скористалася допомогою місцевої влади. Куди поїдуть, доки не знають. Біля евакуаційного автобуса, який вивезе їх із Костянтинівки, збираються інші місцеві жителі. Представники ДСНС перевіряють списки. Жінки з дітьми, чоловіки, люди похилого віку — кожен взяв із собою найнеобхідніше — кілька сумок, іграшки для дітей та свійських тварин.
Із цим невеликим багажем люди тепер почнуть інше життя на новому місці. Але більшість із них сподівається, що це тимчасово і після того, як закінчиться війна, вони повернуться. Евакуаційний автобус заповнений приблизно наполовину. Можливо, це пов’язано з тим, що дітей із батьками вивозять із Костянтинівки щодня. З кінця серпня тут проводиться примусова евакуація.
«Зараз іде евакуація на Закарпаття, до Мукачевого їде потяг. Ми їх вивозимо звідси у безпечніше місце, де пересаджуємо та веземо на потяги до місць тимчасового перебування», — розповів голова Костянтинівської міської військової адміністрації Сергій Горбунов.
У Костянтинівській громаді до повномасштабного вторгнення мешкало до 70 тисяч людей. Нині у громаді залишається близько 27 тисяч людей. У місті – до 25 тисяч.
Під звуки повітряної тривоги евакуюється та Олена із двома маленькими дітьми. Незабаром у сім’ї з’явиться третя дитина. Ризикувати їх життям дорослі не хочуть. Тому виїжджають із Костянтинівки самостійно, без допомоги волонтерів чи місцевої влади. Їдуть до центру України.
Виїхати з Костянтинівки потягом вже неможливо. Залізничний вокзал зруйновано. Колись він приймав понад десять поїздів далекого сполучення, але в ніч проти 25 лютого 2024 року російські війська вдарили по вокзалу авіабомбою. Від нього залишилися лише руїни.
Від Костянтинівки до Часового Яру, який російська армія намагається захопити вже багато місяців, — не більше 15 кілометрів. До Торецька, де ситуація різко загострилася в середині літа — не більше 20. Тому обстріли в Костянтинівці — постійні. Росія застосовує артилерію, випускає містом авіаційні ракети і запускає авіабомби. Щодня тут гинуть люди та фіксуються руйнування критичної та житлової інфраструктури.
«Більше зруйновано приватні будинки, десь, мабуть, на 30-40%. Також є руйнування та багатоповерхівок», — розповів Горбунов.
Поки що інтенсивність обстрілів висока, багатоповерхові будинки, за словами голови адміністрації, ремонтувати неможливо. Тому тим людям, які вирішили залишитись у місті на зиму, допомагають будівельними матеріалами.
На відміну від інших населених пунктів, що знаходяться на лінії фронту, у Костянтинівці поки що є електрика, вода та працюють усі комунальні підприємства. Це і підкуповує місцевих. Дехто, наприклад, готовий жити навіть у таких напівзруйнованих будинках. Багато хто сподівається перечекати війну і вірить, що Сили оборони України не дозволять російській армії підійти ближче до Костянтинівки. Хоча навіть якщо фронт на цьому напрямі буде статичним, це не означає, що окупаційні війська перестануть засипати місто артилерією та скидати на Костянтинівку авіабомби.