Географічна ізольованість, традиції, культурна спадщина та історичні події вплинули на збереження прізвища у цьому селі.
У селі Серники на Рівненщині, що налічує близько 3,5 тисячі мешканців, 80% людей носять одне прізвище — Полюхович. Це пов’язано з давньою історією села, яке має п’ятсотрічну традицію та герб, наданий польською королевою. Місцеві жителі — нащадки шляхетського роду.
У нас приблизно три з половиною тисячі мешканців, і, справді, приблизно у 80% з них — однакове прізвище.
Незручностей з цим немає, бо всі звикли, одне одного добре знають.
Є й переваги: коли дівчата виходять заміж, то здебільшого прізвище не змінюють, бо нема потреби, — коментує Іван Ілліч, землевпорядник сільської ради Серників.
Проте, у сільській раді згадують два випадки, коли мешканці Серників вирішили змінити своє прізвище. Один із Полюховичів змінив прізвище, щоб отримати новий паспорт і без труднощів виїхати за кордон. Ще один чоловік вирішив прийняти прізвище Полюхович, адже в нашому селі стільки людей з таким прізвищем, що йому захотілося бути таким, як усі.
Прізвище Полюхович стало широко поширеним завдяки легендарному випадку XV століття.
Як розповідає краєзнавець Володимир Перунін, королева Польщі, перебуваючи в селі на полюванні, натрапила на ведмедя.
У критичний момент, коли ведмідь наблизився до королеви, сміливий чоловік, на ім’я Лук’ян Полюхович вставив дерев’яний кілок під тварину, врятувавши королеву.
За цей подвиг королева надала Лук’яну та його шести братам особливі привілеї.
Сьогодні Полюховичів можна зустріти не лише в Україні, але й у Білорусі, Польщі та інших країнах.