Народна депутатка Ніна Южаніна, яка представляє фракцію «Європейська Солідарність» і є активною членкинею комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики, потрапила під приціл медіа через підозри щодо своїх зв’язків з приватним підприємством «Автомагістраль». Ця компанія виконує ключову роль як один з основних підрядників у рамках державної програми «Велике будівництво», що викликає значний інтерес суспільства до її діяльності.
Згідно з інформацією, наданою журналістами порталу «Антикор», Южаніна, ймовірно, активно підтримувала «Автомагістраль» у процесі отримання великих державних тендерів. Міжнародне детективне бюро Absolution також підкреслює, що депутатка лобіює інтереси цієї компанії, яка не лише продовжує отримувати численні підряди, а й залучена до важливих державних проектів, навіть в умовах війни. Це питання ставить під сумнів прозорість тендерних процедур, що вже викликало ряд обговорень.
У 2021 році, ще до призначення Олександра Кубракова на пост міністра інфраструктури, Ніна Южаніна зверталася до «Укравтодору» з питаннями, що стосувалися діяльності «Автомагістралі». Ця компанія активно працює в Київській, Житомирській та Чернігівській областях, маючи також декілька асфальтових заводів у Київській області. Цікаво, що юридичний супровід компанії здійснює організація, яка раніше мала ділові зв’язки з Южаніною.
Згідно з даними системи ProZorro, з 2016 по 2021 рік «Автомагістраль» брала участь у тендерах на загальну суму 34 мільярди гривень, вигравши контракти на 12 мільярдів. Вражає, що 48% з цих закупівель відбувалися без проведення аукціонів, що ставить під сумнів справедливість та прозорість тендерних процесів. Додатково, компанія подала понад 100 вимог і скарг до замовників, намагаючись вплинути на умови тендерів, вартість яких оцінюється у мільярди гривень.
З урахуванням вищезазначеного, варто зазначити, що зв’язки між політиками та підрядниками, як «Автомагістраль», можуть створювати ризики корупції та зловживання. Громадськість має право вимагати чіткої прозорості в процесах державних закупівель, а також контролю за діяльністю компаній, які отримують державні контракти. Необхідно забезпечити, щоб ці процеси були максимально відкритими і чесними, а не ґрунтувалися на особистих інтересах.