Росія погрожує Україні війною, і відповідь Євросоюзу на можливу нову агресію РФ буде швидкою і жорсткою.
Про це сьогодні під час виступу на сесії Європарламенту заявила Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, повідомляє кореспондент Укрінформу
«Ми постаємо перед найбільшим нарощуванням військ на європейській землі з найтемніших днів «холодної війни». Люди в Україні мужньо намагаються продовжувати своє (нормальне – ред.) життя. Але багато з них мають «надзвичайні валізи» просто перед дверима, з необхідним одягом та важливими документами, на випадок, якщо їм доведеться покинути домівки. Інші готують запаси продовольства, готуючись до найгіршого. Люди навіть обладнують укриття в підвалах. Це все – не історії з 40-х років минулого століття. Це Європа у 2022 році. І це відбувається внаслідок навмисної політики російського керівництва», — зауважила фон дер Ляєн.
Вона наголосила, що Україна є суверенною країною, яка робить свій вибір щодо власного майбутнього. Але Кремлю це не подобається, відтак, він погрожує війною.
«Саме у цьому – суть поточної ескалації. Це щось таке, що ми просто не можемо прийняти. Я думаю, що дипломатія ще не сказала останнього слова, і ми бачили ознаки надії вчора. Але зараз за цими словами мають бути зроблені дії», — сказала Президент Єврокомісії.
Вона нагадала, що протягом минулих семи років Україна страждала від постійної агресії з боку Кремля. Але, попри цей тягар, Україна пройшла дуже довгий шлях, здійснила важливі кроки для подолання корупції, відновила інфраструктуру, створила нові робочі місця для талановитої молоді. Європейський Союз супроводжував Україну у цих зусиллях, надавши найбільш значну підтримку у власній історії.
За словами Президента Єврокомісії, українці свідомі, що демократія в країні все ще має певні недоліки та проблеми, але Україна сьогодні є суверенною, більш вільною та сильнішою країною, ніж вона була у 2014 році. І це саме та причина, чому Кремль сьогодні знову їй погрожує.
«Ми твердо стоїмо поряд з Україною. Ту ідею, що Кремль може вирішувати, що можуть, а чого не можуть бажати українці – ми просто не можемо прийняти. Як і ідею про «сфери впливу», що виходить з минулого століття. Ця криза, так, вона стосується України, але й набагато більшого. Це також про те, що означає – бути суверенною, незалежною та вільною країною у 21 столітті. Це про право кожного жити вільним від страху. Це про право кожної країни визначати власне майбутнє. Саме це послання Європейський Союз надіслав Кремлю», — наголосила фон дер Ляєн.
Вона висловила сподівання, що Кремль вирішить не розв’язувати подальше насильство в Європі, хоча вчора від Росії надходили суперечливі сигнали. З одного боку, російська влада анонсувала відведення російських військ. З іншого – російська Дума проголосувала за формальне визнання незаконних утворень ОРДЛО незалежними «республіками».
«Я все ще глибоко вірю в дипломатію. Було важливо вчора почути про зобов’язання в рамках Мінських угод. Президент Макрон та Канцлер Шольц здійснили візити в Києв та Москву, інші представники також мали контакти з обома сторонами. Я маю постійні обміни з ними, з президентом Байденом, з прем’єр-міністром Трюдо, прем’єр-міністром Джонсоном. Я маю дійсно сказати, що трансатлантична спільнота протягом вже тривалого часу не була настільний об’єднаною, як зараз», — заявила Президент Єврокомісії.
В якості прикладу такої єдності вона навела реакцію ЄС на звернення міністра закордонних справ Росії Лаврова, який на початку місяця направив 36 листів до кожної держави Європейського Союзу та союзників по НАТО, із цілою серією вимог. Він отримав два листа у відповідь: один – від Високого представника Жозепа Борреля від імені ЄС, і один – від Єнса Столтенберга, від імені НАТО.
«Європейський Союз та його трансатлантичні партнери є об’єднаними у цій кризі. Наш заклик до Росії є кристально зрозумілим – не обирайте війну, замість якої співробітництво між нами все ще є можливим. Ми маємо бути пильними. Попри вчорашні новини, НАТО не бачить ознак будь-якого скорочення російських військ. І якщо Кремль обере шлях насильства проти України, наша відповідь буде потужною та об’єднаною», — наголосила фон дер Ляєн.
Вона зауважила, що ЄС працює над цим пакетом жорстких та широких санкцій на випадок російської агресії з усіма 27-ма членами ЄС, у тісній координації із друзями й партнерами у Великій Британії, у Сполучених Штатах та у Канаді.
Як повідомлялося, поточна криза б безпеки, що була спровокована концентрацією російських військ вздовж кордонів України, зустрічає тверду та скоординовану відповідь з боку Європейського Союзу, та його ключових партнерів, включаючи США, Велику Британію, Канаду та НАТО. ЄС докладає активні зусилля для пошуку мирного рішення цієї кризи в рамках ОБСЄ та на інших міжнародних майданчиках.
Сьогодні у Страсбурзі під час пленарного засідання Європейського парламенту відбулися тематичні слухання щодо відносини між ЄС і Росією в контексті європейської безпеки та військових загроз проти України.