На Покровському напрямку – найгарячіше. Торецьк не втрачено, у місті продовжується активний супротив ворогу
На фронті, безумовно, дуже складно, але не катастрофічно чи апокаліптично. Російські окупанти, використовуючи свою перевагу в живій силі та техніці, безупинно атакують українські позиції. Понад 150 боєзіткнень щодня. Наші оборонці гальмують та виснажують ворога, який особливо активний на Покровському напрямку.
«Відбувається те, що й прогнозувалося. Основні завдання російських військ на кінець 2024 року, а саме окупація Торецька, Часового Яру, витіснення Сил оборони України з Курахівського виступу та початок основної фази наступу на Покровськ, так і не були досягнуті» – коментує Укрінформу військовий оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко.
Новий (черговий) дедлайн – перший квартал 2025 року, з особливим форсуванням подій до інавгурації Дональда Трампа. Чи досягнуть росіяни чогось суттєвого до 20 січня? Експерти мають сумніви.
«Треба враховувати силу протидії Збройних сил України, які вже не одноразово ламали плани ворога!» – наголошує керівник безпекових програм Центру глобалістики Стратегія ХХІ Павло Лакійчук.
Отже, що нині відбувається на ключових напрямках фронту?
ПОКРОВСЬКИЙ І КУРАХІВСЬКИЙ НАПРЯМКИ
Наприкінці минулого тижня аналітики OSINT-проєкту DeepState повідомили про повну окупацію росіянами міста Курахове. У Генеральному штабі інформацію про втрату населеного пункту досі не підтвердили.
«За моєю інформацією, в районі Курахового йдуть бої. В тому числі українські позиції тримаються на ТЕС, що входить в місто Курахове, тому казати про те, що російські війська взяли місто повністю, ми зараз не можемо», – заявив речник оперативно-стратегічного угрупування військ «Хортиця» Віктор Трегубов.
Водночас наші співрозмовники зауважили, що у зведеннях Генштабу Курахівський напрямок був змінений на Покровський. Яка там обстановка?
Тривають бої в н.п. Костянтинопольське та Сухі Яли. Крім того, окупанти продовжують наступати, зокрема, з сіл Слов’янка, Петропавлівка та Шевченко на Андріївку, а з Курахового – на Дачне.
За словами Олександра Коваленка, після Андріївки ворог рушить на Костянтинопіль та Улакли. А також через Зеленівку намагатиметься прорватися до згаданих селищ.
«Нині Костянтинопіль і Улакли росіяни активно обстрілюють, адже ці н.п. лежать на трасі Запоріжжя – Курахове (N-15) і свого роду є логістичними вузлами, – акцентує оглядач групи «Інформаційний спротив». – План окупантів очевидний – повністю зрізати Курахівський виступ, по лінії Ясинове – Зеленівка. Таким чином вони формують умови для подальшого наступу на Покровськ. Та допоки цього не зроблять, допоки залишається відкритим Курахівський виступ – гадаю, не варто очікувати якоїсь більшої активізації по Покровську. Мається на увазі саме штурмові, наступальні дії на саме місто».
При цьому російські окупанти зараз намагаються перерізати логістику в районі Котлине.
«Для них це також є пріоритетом. Вони будуть намагатися спочатку, на першому етапі, по Покровську діяти в питаннях перерізання логістики – як західної, так і східної. Західна логістика – це траса 0406, яка йде через Котлине. А далі це вже може бути рух на автошлях М-30 (Павлоград-Покровськ). При цьому росіяни при виході на Котлине будуть далі рухатись на Удачне, Новопідгородне, Райполе з виходом на межу Дніпропетровської області».
На думку оглядача, росіяни вийдуть на межі Дніпропетровської області, але це буде обумовлено не їхнім прагненням рухатись та захоплювати, а щоб перерізати нашу логістику для Покровська. Тобто в них зараз немає мети окупувати Дніпро.
«Але в межах Дніпропетровської області агресор буде намагатися розширити зони контролю, оскільки це пов'язано з їх подальшим просуванням саме в Донецькій області. Росіяни повинні формувати фланги, а це означає, що на Дніпропетровщині не треба розслаблятися. Навпаки, там потрібно продовжувати будувати фортифікаційні оборонні рубежі», – підкреслив Коваленко.
Східна логістика – перерізання «траси життя» Т0504 Покровськ-Костянтинівка, яка йде вздовж лінії фронту і є надзвичайно ефективною для переміщення наших підрозділів та перевезення військових вантажів на різних ділянках фронту, наприклад, до Часового Яру. У разі втрати Т0504 потрібно буде шукати альтернативні шляхи. Звісно, у нас ще є траса Слов’янськ-Краматорськ, є допоміжні дороги. Але їхня пропускна спроможність набагато менша, і вони не дозволяють саме оперативно здійснювати переміщення українських сил та засобів.
«Це все передбачувані дії противника. У Генштабі про це знають. Наше ключове завдання на сьогодні – гальмувати і виснажувати ворога. На Курахівському виступі, в районі Покровська. На жаль, абсолютно повністю зупинити та змусити відступати росіян з тими ресурсами, які маємо зараз в наявності, не зможемо», – додав військовий оглядач.
А це – Павло Лакійчук: «На сьогодні очевидним є те, що напрямок головного удару русні спрямований на місто Покровськ (про це свідчить і кількість залучених сил ворога, і інтенсивність бойових дій на цьому та інших напрямках). Дії на інших ділянках мають узгоджений з ситуацією під Покровськом характер за задумом (метою, місцем і часом)».
Чому ворогу так важливе це місто? За словами керівника безпекових програм Центру глобалістики Стратегія ХХІ, не тому, що там залишились останні коксівні шахти, так потрібні для нашої економіки. І не тому, що це «дорога на Дніпропетровщину». Хоча це теж важливо. Основне стратегічне значення Покровська для оборони – це логістичний хаб, який забезпечує тил усього оперативного угруповання сил розташованого на північний схід від Покровська. А це тилова агломерація Костянтинівка – Дружківка – Краматорськ, лінія оборони Торецьк – Часів Яр.
«Впершись в стійку оборону ЗСУ при відбитті «лобового» наступу на Покровськ-Мирноград та з метою перерізати трасу Покровськ – Костянтинівка в травні-серпні минулого року, ворог змінив тактику: убезпечивши фланги свого «клину» бойовими діями на півдні, на Вугледарсько-Курахівському відтинку, перейшов до охоплюючих дій з метою обійти Покровськ з півдня – південного заходу і перерізати лінії логістики «на вході» до Покровська. Не миттям, то катанням – не важливо на якій ділянці «обрубити» сполучення до Покровська, після нього чи в ньому, головне «відрізати» тили. Що русня й намагається реалізувати», – коментує військовий експерт.
На південний захід від Покровська це вдається їм не дуже – крім упорної оборони ЗСУ на заваді стоїть несприятливий рельєф місцевості.
«Росіянам вдалося просунутися до траси Покровськ – Межова, але це не головна їх ціль. Головна – дорога на Павлоград, до неї не так то просто добратись. Тому одночасно стискається дуга довкола самого міста – загарбники намагаються увійти в Покровськ за двома напрямками – з півдня через Новопавлівку і з південного заходу через Перше Травня. Не відмовляються вони і від «старих» планів – активізувалися удари в напрямку траси Покровськ – Костянтинівка з боку Воздвиженки», – акцентує Павло Лакійчук.
Згадав наш співрозмовник і про Курахівський виступ: «На південь від Покровська завершується російська тактична операція з ліквідації Курахівського виступу. І хоча основної цілі – оточення оперативно-тактичного угруповання ЗСУ на південь від Курахового росіянам досягти не вдалося, вони вважають операцію в цілому успішною – лівий фланг вони убезпечили, лінію фронту на цій ділянці скоротили. Вважають, що зможуть завершити операцію тими силам, які є, та спрямовують оперативні резерви на напрямок головного удару – в бік Покровська».
На запитання, який задум подальших дій ворога у гіпотетичному випадку падіння Покровська, Павло Лакійчук відповів: «Удар у фланг і тил силам оборони на півночі Донбасу – на Костянтинівку і Дружківку. З одночасними ударами у фронт оборони на Краматорському напрямку – захопленням Торецька і Часового Яру, оборонці яких опиняються під загрозою оточення. Далі – Краматорськ».
КРАМАТОРСЬКИЙ І ТОРЕЦЬКИЙ НАПРЯМКИ
Зараз Часів Яр є містом, яке найдовше тримає оборону. Ситуація там дуже складна. 93 та 24 ОМБр, 18 бригада НГУ, 129 ОБрТРО та багато-багато інших підрозділів роблять просто неможливе, аби ворогу не дісталася стратегічна висота на Донеччині. А росіяни за допомогою всіх видів озброєння всіляко намагаються її захопити, щоб продовжувати наступи на Костянтинівку, Дружківку і Краматорсько-Слов'янську агломерацію.
Тривалий час основні боєзіткнення у «Часіку» тривали у мікрорайонах Новий та Жовтневий, однак віднедавна ворог активізувався на півночі міста та захопив мікрорайон Північний. Зараз бої тривають у районі Десята та Новопівнічний.
«Щодо Краматорського напрямку, то в першу чергу це Часів Яр. Там російські окупанти змогли прорватися та закріпитися в мікрорайоні Північний, частково в районі Десята. Хоча офіційного підтвердження наразі немає, але згідно з попередніми даними окупанти в районі Десята ворог отримав контроль над четвертим цехом Часівоярського вогнетривкого комбінату. І це не дуже добра для нас новина. З іншого боку, третій та п'ятий цехи знаходяться під нашим контролем, – розповідає Олександр Коваленко. – Район Десята не повністю під контролем окупантів. Тому, в принципі, з урахуванням того, що зараз частина «Часіка» під контролем ЗСУ – можемо говорити про те, що бої в місті будуть продовжуватись ще деякий час. Хоча говорити про бої за місто язик не повертається, це бої за тотальні руїни».
Оглядач групи «Інформаційний спротив» нагадує, що завданням часівоярського гарнізону було утримання, гальмування та виснаження супротивника.
«Основна фаза наступу на Часів Яр розпочалася 10 жовтня 2023 року. Зараз в нас уже 14 січня 2025-го. Тобто більше року наш гарнізон в «Часіку» тримає оборону. Це дуже високий показник», – наголосив військовий експерт.
Відносно Торецька… Деякі ЗМІ почали ширити інформацію про те, що Сили оборони начебто не контролюють місто. Втім, речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» Віктор Трегубов це спростував, заявивши, що у місті точаться бої: «Ми здивовані бачити інформацію від деяких журналістів, у тому числі іноземних, про те, що начебто захоплено там 90%, майже усе місто Торецьк і українські війська його не контролюють. Це не так. (…) Там тривають бої, там продовжується активний супротив ворогу. Тому ми не можемо підтвердити інформацію, яку розігнали соціальними мережами, і маємо закликати не демотивувати тих, хто саме зараз чинить там опір загарбникам і завдає їм суттєвих втрат».
Що ж, експерти теж не беруться озвучувати цифру «90% Торецька під контролем ворога», хоча й підтверджують, що ситуація в місті дуже складна.
«Але ще з червня 2024-го там йдуть бої за кожен будинок. Є ще точки, за які варто боротися, і за них будуть боротися. В цілому місто стерте ворогом, але його ще можна тримати певний час. Звісно, що ніхто не робить ставку на утримання його за будь-яку ціну, бо це принесе тільки величезні втрати для нас. Але завдати ворогу якомога більших втрат Торецьк ще здатний. Ви ж розумієте, що всі ці 7 місяців ворог його штурмує в лобову, з відповідним рівнем втрат? Оточити вони його не змогли. І це дуже вагомий результат нашої оборони», – каже військовий журналіст Богдан Мірошников.
Тим часом Олександр Коваленко додає: «У ЗСУ ще є можливість утримувати північну частину міста. Зокрема, завдяки штучним висотам – терикон шахти 12 має висоту 80 метрів, терикон шахти Фоміха – 40 метрів… Це дозволяє наших оборонцям використовувати їх як для спостереження, так і для іншого функціоналу. Тому росіянам на півночі Торецької агломерації буде досить складно».
ЛИМАНО-КУП’ЯНСЬКИЙ ТА ВРЕМІВСЬКИЙ НАПРЯМКИ
На Времівському напрямку росіяни не відмовляються від намірів оточити Велику Новосілку. Протягом останніх днів окупанти просунулися в бік Новосілки та Времівки, а також мали успіхи у селі Новий Комар. Відстань між цими ділянками становить 7 кілометрів, що створює загрозу оточення Сил оборони в районі Великої Новосілки.
«Росіяни завершують етап формування умов біля Великої Новосілки. Йдеться про перерізання логістики на захід від Великої Новосілки – від Времівки на Успенівку по трасі 0510. Росіяни мають зараз вогневий контроль цієї локації, а найближчим часом узагалі взяти її під контроль фізичний, – розповідає Олександр Коваленко. – На північ від Великої Новосілки окупанти розширюють зону контролю в районі Нового Комара, просуваючись в бік річки Мокрі Яли».
За його словами, існує ризик того, що Велика Новосілка невдовзі буде повністю ізольована логістикою: «Залишаться лише польові дороги на північно-західній частині населеного пункту. Це не нормальне забезпечення. Нашому гарнізону, який залишається у Великій Новосілці буде дуже складно одночасно тримати оборону від ударів з північного, північно-східного, східного, південно-східного, південного, південно-західного і західного напрямків, які зараз знаходяться під контролем російських окупантів».
Нарешті, що стосується Лиманського напрямку, то там росіяни вийшли на Іванівку, тобто розширили зону контролю по правому берегу річки Жеребець. У Куп'янському – продовжують розширювати зону контролю по правому берегу річки Оскіл в районі н.п. Дворічна та Западне.
Оглядач групи «Інформаційний спротив» звертає увагу на те, що загальна система дій ворога на обох напрямках дуже подібна.
«Росіяни висаджують невеликі десантні групи, несуть при цьому величезні втрати, але, тим не менш, висаджують ці десанти, які закріпляються, а потім продовжують насичувати протилежний берег живою силою, – каже Коваленко. Коли цієї живої сили достатньо – розпочинають системні штурмові «накати» на той чи інший населений пункт. На Куп'янському напрямку таким чином уже взято під контроль майже половину села Дворічна. Ситуація там змінюється постійно. А по Лиману… Під контролем знаходиться більша частина н.п. Іванівка».
Павло Лакійчук доповнює: «Одночасно з Покровською операцією противник веде менш активну, до недавнього часу відносно «в’ялу» операцію на півночі, на Куп’янсько-Лиманському відтинку: «розрізавши» нашу оборону на лівому березі Осколу ворог веде одночасні бої на півночі за Куп’янськ-Вузловий, сковуючи наші сили і намагається розвинути успіх на південь в бік Лимана і Серебрянського лісництва».
За його словами, поспішати окупантам тут нікуди: задача полягає в тому, аби вийти у фланг нашого Сіверського виступу одночасно з захопленням Краматорської агломерації силами, що діють на півдні.
ТО ЩО У ПІДСУМКУ?
Підсумовуючи обстановку на усіх вищезгаданих напрямках, Павло Лакійчук називає задум ворога «наполеонівським», який, однак, не враховує силу протидії Збройних сил України, які вже не одноразово ламали плани ворога!
«Завдання нашого командування в оборонній операції полягає максимально виснажити противника в оборонних боях, нанести йому максимальний урон в живій силі і техніці, позбавити його оперативних і стратегічних резервів. Тоді гіпотетичне захоплення Покровська може обернутися для русні пірровою перемогою. Ну захопили, а далі що? Розвивати успіх нічим! Шах!» – наголошує він.
Далі тут за класикою має бути «…і мат» – контрудар… Але для переходу Сил оборони України в контрнаступ потрібні резерви.
«Стратегічні резерви. На порядок більше сил і ресурсів, ніж маємо на передовій зараз. А їх накопичення залежить не стільки від матеріально-технічної допомоги наших партнерів, скільки від спроможності українського суспільства, української держави змобілізуватись, згуртуватись. А інформаційно-пропагандистська машина ворога зараз докладає максимум зусиль, аби цього не допустити. Тут і «зрадонька», і «Трамп прийде – порядок наведе», і «мир вже в січні (квітні)»… Чи ми можемо сконцентруватись, утримати удар? Впевнений, так!» – стверджує керівник безпекових програм Центру глобалістики Стратегія ХХІ.
Олександр Коваленко: «Як бачимо, ситуація дійсно складна, але Сили оборони України все ж намагаються її тримати під контролем. Звісно, ми наразі не маємо можливостей повністю зупинити просування та розширення зони контролю російських окупантів. Та з іншого боку, у нас є можливість їх гальмувати та виснажувати».
Мирослав Ліскович. Київ