Серед мальовничих пагорбів Надзбруччя розкинулося село Іванківці – тихий куточок Городоччини, на перший погляд, нічим не примітний. Тут немає величних замків, готичних костелів чи старовинних кам’яниць, які зазвичай приваблюють туристів. Однак саме Іванківці приховують у собі унікальні історичні пам’ятки, що переплітають реальність із легендами, а факти – з містикою.
Священне городище волхвів
Однією з найдавніших перлин села є Іванківецьке городище – загадковий пам’ятник фортифікаційного мистецтва, що належав до багатовального типу укріплень. Воно розкинулося на вкритій лісом горі за кілька кілометрів від села. Захищене природними бар’єрами – глибоким яром, стрімкими товтровими схилами, а також штучними ровами та валами, городище в давнину мало стратегічне значення.
Прилягає до нього загадкове «Дівиче поле» – місце, оповите легендами. Одна з них розповідає про молодшу княжну-ігуменю, яка разом із монастирем і замком загинула під руйнівним поглядом чаклуна, відомого як «Сплячий Баняк». Його образ згодом злився з історичними постатями, серед яких половецький хан Боняк або навіть сам хан Батий.
Цікаво, що ще в 1831 році цю легенду записав відомий російський лексикограф Володимир Даль, а у 1892-му український історик Володимир Антонович наводив подібний переказ у контексті іншого подільського городища. Дослідження фольклору показують, що образ цього «чорного персонажа» глибоко закарбувався в місцевій свідомості, відлунюючи в народних переказах.
Оборонні вали та війни
Городище слугувало фортифікаційним центром не лише в давнину. Останній раз його вали використовувалися для військових потреб під час Першої світової війни. У липні 1917 року тут розташовувалися позиції російського 34-го корпусу, яким командував генерал-лейтенант Павло Скоропадський – майбутній гетьман Української Держави. Військові окопи, що збереглися в лісі, нагадують про ці буремні події.
Скіфський царський курган – сенсація археології
Якщо городище «Дівич» не можна вважати абсолютно унікальним (подібні пам’ятки є й на протилежному березі Збруча – Звенигород, Ґовда, Богит), то інша археологічна знахідка в околицях Іванківців справді сенсаційна.
Розкопки кургану
У 2007–2009 роках тут розкопали курган, що виявився не просто скіфським похованням, а справжнім царським некрополем. На жаль, перед археологами сюди встигли «чорні копачі», які сплюндрували стародавню гробницю. Вченим дісталися лише уламки – мідні та залізні наконечники стріл, залишки посуду, кістяні вироби. Однак і ці фрагменти підтвердили, що поховання належало вождю міжплемінного скіфського об’єднання.
Реконструкція царського кургану
Найбільший подив викликала унікальна структура поховання, аналогів якій в Україні немає. Подібні об’єкти відомі лише на Алтаї та Кавказі. Фактично це був підземний храм, призначений для вшанування предків та ритуальних обрядів.
Після розкопок постало питання про музеєфікацію кургану та створення історико-культурного комплексу, що міг би стати ще однією туристичною принадою Надзбруччя. Проте поки що ці плани залишаються нереалізованими, а розкопаний курган поступово руйнується під впливом часу.
Іванківці – це не просто чергове село на карті України. Це місце, де крізь тіні легенд проглядає справжня історія. Його таємниці чекають на відкриття, а його пам’ятки – на збереження для майбутніх поколінь.
За матеріалами краєзнавця Дмитра Полюховича.