Голосування за український документ розцінюють як перемогу нашої дипломатії
24 лютого в ООН було ухвалено кілька документів у зв’язку з третьою річницею повномасштабної російської війни проти України. Генеральна асамблея проголосувала за дві резолюції – українську, співавторами якої стали більш як півсотні країн, та американську – з істотними європейськими поправками, проти яких виступали самі США. Рада Безпеки – за американський варіант, без будь-яких правок.
93 «ЗА» І ЩЕ РАЗ 93 «ЗА»
У першій резолюції – «Просування всеосяжного, справедливого і тривалого миру в Україні», за яку проголосували 93 країни з тих, що були присутніми на Генеральній асамблеї, – вказано, що «повномасштабне вторгнення РФ в Україну триває вже три роки» та має «руйнівні й довгострокові наслідки не лише для України, а й для інших регіонів та глобальної стабільності».
Зазначається, що Генасамблея підтверджує свою прихильність суверенітету, незалежності, єдності та територіальній цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів і наголошує, «що ніяке територіальне придбання в результаті загрози силою або її застосування не повинно визнаватися законним».
Також підкреслюється, що будь-яка участь військ Північної Кореї у війні «викликає серйозну стурбованість у зв’язку з подальшою ескалацією цього конфлікту».
Документ серед іншого закликає до якнайшвидшого припинення бойових дій і мирного вирішення війни проти України, «підтверджує нагальну необхідність припинення війни у цьому році» й досягнення миру в Україні відповідно до Статуту ООН, нагадує про свою «вимогу до РФ негайно, повністю і беззастережно вивести всі свої збройні сили з території України в межах її міжнародно визнаних кордонів», наголошує на необхідності забезпечення відповідальності за найтяжчі злочини за міжнародним правом, вчинені на території України.
Проєкт другої резолюції «Шлях до миру», внесений США, не закликав до відновлення територіальної цілісності України й не називав Росію агресором.
Фото: EPA-EFE
Ось повний текст американського документа: «Генеральна Асамблея, висловлюючи скорботу з приводу трагічної загибелі людей під час російсько-українського конфлікту, підтверджуючи, що головною метою Організації Об’єднаних Націй, як зазначено у Статуті ООН, є підтримання міжнародного миру і безпеки та мирне врегулювання спорів, закликає до швидкого припинення конфлікту та подальшого досягнення тривалого миру між Україною та Росією».
Країни Європи на чолі з Францією запропонували замінити «російсько-український конфлікт» на «повномасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну»; додати підпункт: «підтверджуючи свою відданість суверенітету, незалежності, єдності та територіальній цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів, включаючи її територіальні води»; вставити слова «справедливого і всеосяжного» щодо миру; дописати наприкінці: «відповідно до Статуту ООН і принципів суверенної рівності та територіальної цілісності держав».
Усі європейські поправки були успішно ухвалені, у результаті американська делегація при голосуванні за свою ж резолюцію утрималася.
Натомість російську поправку до американського проєкту (до слів «закликає до швидкого припинення конфлікту» додати «у тому числі шляхом усунення його першопричин») Генасамблея відхилила. Проти голосували, зокрема, і США.
За дивним збігом остаточний американський варіант, який уже став «європейським», набрав так само, як і український, 93 голоси.
Проти українського проєкту виступили 18 країн, серед них США, Росія, Угорщина, Ізраїль, Білорусь, Буркіна-Фасо, Північна Корея, Еритрея, Малі, Нікарагуа, Судан та деякі інші.
Проти «американсько-європейського» варіанта проголосувало 8 країн – ті самі Росія, Білорусь, Буркіна-Фасо, Нікарагуа, Північна Корея, Малі, Нігер, Судан. Більшість демократичних країн його підтримали. Україна утрималася, аби не голосувати всупереч власному проєкту.
Хоча обидві резолюції (українська та американська з європейськими правками, за які Україна голосувала) не суперечать одна одній.
За словами європейських дипломатів, висунення американцями власного проєкту напередодні голосування в Генасамблеї було цілковитою несподіванкою. Припускалося, що американці, у крайньому разі, утримаються при голосуванні за підготовлений задовго до засідання ГА український проєкт резолюції.
Постпредство США розіслало лист країнам ООН напередодні голосування з проханням підтримати їхній варіант і утриматися від голосування за будь-які поправки до нього. Крім того, американські дипломати просили Україну відкликати свій проєкт, проте отримали відмову.
Фото: safetystratus.com
СПРОБА НОМЕР ДВА
Відчуваючи, що зазнають фіаско на засіданні Генасамблеї, американці паралельно запропонували цей самий проєкт для розгляду Ради Безпеки ООН, яка складається з 15 членів. Пропозиція надійшла членам Радбезу ввечері 23 лютого, менш як за добу до голосування.
Європейські країни, спантеличені таким натиском з боку США, запропонували на початку засідання Радбезу перенести його на наступний день, оскільки не були проведені відповідні консультації між членами РБ. Проте ця процедурна пропозиція була відхилена.
Радбез, зокрема, через російське вето, також не схвалив європейських правок – тих самих, що були проголосовані при розгляді американської резолюції в Генасамблеї.
Але ухвалив саму резолюцію. «За» проголосували 10 країн – США, Росія, Китай, Південна Корея, Сьєрра-Леоне, Гаяна, Сомалі, Пакистан, Панама, Алжир; «проти» – 0; утрималися 5 членів РБ – Велика Британія, Франція, Данія, Греція, Словенія.
Європейські країни продемонстрували єдність у Радбезі, не голосуючи за порожню резолюцію, але при цьому Велика Британія та Франція як постійні члени не ветували американський проєкт.
ПЕРЕМОГА ДИПЛОМАТІЇ, САМОПРИНИЖЕННЯ, ЛИЦЕМІРСТВО
Таким чином, у понеділок в ООН було ухвалено три резолюції щодо річниці російсько-української війни: на Генасамблеї – українська та американська з європейськими поправками (обидві під аплодисменти) і в Раді Безпеки – американська без поправок (без аплодисментів).
Резолюції Генасамблеї ООН мають рекомендаційний характер і ні до чого не зобов’язують. Водночас показують настрої та орієнтири держав світу.
Резолюції Ради Безпеки ООН обов’язкові до виконання, якщо вони містять зобов’язальні пункти. Документ щодо річниці війни таких пунктів не передбачає. Єдине, що вона покликана була продемонструвати, – це єдність позицій США і Росії стосовно бажання зупинити війну.
Таке бажання з боку Вашингтона справді не викликає сумнівів. На це були спрямовані й «умиротворювальні» виступи американських дипломатів.
Потік же лайна антиукраїнського і антиєвропейського спрямування з вуст постпреда Росії при ООН Васілія Небензі, підкріплений свіжими обстрілами України, свідчив аж ніяк не про миролюбні наміри Москви, а про звичайне кремлівське лицемірство.
Фото: Eric Lee/The New York Times
Самоприниження, до якого вдалися американці, потрапивши у сумнівну компанію голосувальників, очевидно, намагався пом'якшити державний секретар Марко Рубіо. Він заявив, що США проголосували проти резолюції ООН, яка засуджувала Росію за війну в Україні, оскільки документ суперечить зусиллям, спрямованим на те, щоб посадити обидві сторони за стіл переговорів і завершити війну.
Сполучені Штати намагаються уникати будь-яких висловлювань чи кроків, які б не сподобалися Росії і могли б слугувати приводом відмовитися від мирного врегулювання.
Мар’яна Беца
Україну на заходах ООН у Нью-Йорку представляла заступниця міністра закордонних справ Мар’яна Беца. Як розповіла вона власкорові Укрінформу у Нью-Йорку, загальний висновок з усіх цих голосувань такий: «світ на боці України, на боці правди».
За її словами, Україна отримала велику підтримку країн Європи, Канади, Австралії.
«Надзвичайно складно було у цих нових геополітичних реаліях просувати нашу резолюцію, але ми зробили це. Вважаю це перемогою української дипломатії», – сказала вона, висловивши припущення, що цей день увійде в історію міжнародних відносин та ООН.
Беца наголосила, що для України важливим є рішення саме Генасамблеї, яка представляє майже 200 країн світу.
Резолюція містить багато важливих положень, пояснила вона: «Передусім це кваліфікація дій Росії в Україні як злочинів. По-друге, документ базується на принципах Статуту, імперативних нормах щодо суверенітету, територіальної цілісності в межах міжнародно визнаних кордонів, непорушності кордонів, незастосування сили чи погрози сили з боку однієї країни відносно іншої».
Документ також містить положення щодо необхідності посилення дипломатичних зусиль та важливості притягнення Росії до відповідальності.
Беца розповіла, що перед засіданням надзвичайної спеціальної сесії ГА, на якій розглядалися резолюції, українські дипломати провели низку консультацій, які охопили більше сотні країн. Сама заступниця міністра провела близько тридцяти зустрічей, зокрема з представниками Глобального півдня та керівництвом ООН.
«Це резолюція не лише на підтримку України, всеосяжного, сталого і справедливого миру, а й Статуту ООН, розуміння того, що агресор має понести відповідальність», – зазначила заступниця міністра.
Резолюція ж Ради Безпеки, до якої входять 15 членів, «не містить жодних положень, які б відповідали принципам Статуту ООН і які б сприяли встановленню всеосяжного, тривалого і, що важливо, справедливого миру», — розповіла Беца.
Вона відзначила, що європейські країни «продемонстрували у Генасамблеї і в Раді Безпеки унікальну єдність на підтримку України» при голосуванні як за українську резолюцію, так і за поправки до американського проєкту.
Беца нагадала, що мета Росії – знищити Україну і українську націю – не змінилася. Мета ж України – досягнення миру, за якого буде забезпечено територіальну цілісність України, агресор називатиметься агресором, і його буде покарано.
«Безумовно, нам потрібні дуже сильні гарантії безпеки. Без надійних гарантій безпеки не може бути всеосяжного миру», – наголосила Мар'яна Беца, зауваживши, що США залишаються нашим союзником.
Володимир Ільченко, Нью-Йорк
Перше фото: UN