Яка різниця.
Здавалося б, яка різниця — головне, дізнатися, хворий ти чи ні. Але не тут-то було! Способи вимірювання температури — це як дзеркало національного характеру: десь точність і швидкість, десь звички і традиції, інформує Ukr.Media.
Пахва
Пахвовий спосіб вимірювання температури (він же аксилярний) став класичним у пострадянських країнах. Основна причина — простота і безпека.
А ще це ритуал. Дістати градусник, струснути (до 35 градусів), затиснути під пахвою і сидіти хвилин десять. Тебе в цей час не можна чіпати — адже ти зайнятий важливою справою.
Пахвовий метод виявився ідеальним для масового використання: важко розбити, важко помилитися. Особливо з дітьми — спробуй-но поясни дитині, що градусник потрібно тримати під язиком і не жувати. Зате пахва — універсальний варіант, хоч для малюків, хоч для бабусь.
Мінус? Звичайно, є. Температура під пахвою вимірюється довго і не завжди точно, оскільки температура пахвової западини залежить від зовнішніх факторів: вологості, щільності прилягання термометра і навіть стану шкіри.
Але кого це хвилює, якщо всі вже звикли і навіть не замислюються про те, що можна якось інакше.
Рот
У США та багатьох західних країнах частіше використовують оральний метод. Чому? Засунув градусник, почекав секунд тридцять — готово! А з електронними термометрами взагалі краса: натиснув кнопку, і через п'ять секунд є результат.
Оральний метод більш точний, тому що слизова рота чутливо реагує на зміни температури. Тим більше що в США використовують електронні градусники, а значить немає ризику розкусити термометр у роті й отруїтися ртуттю.
Ну і гігієна також займає не останнє місце. Ртутний градусник треба обробляти після кожного вимірювання, а на електронний достатньо надіти одноразову накладку. Це зменшує ризик передачі інфекцій і робить оральний метод більш безпечним.
Вухо
Тепер подивимося на Японію. Там прийнято вимірювати температуру у вусі. Спеціальні інфрачервоні термометри сканують барабанну перетинку за секунди.
Особливо популярні вушні термометри в сім'ях з дітьми. Спробуйте переконати дитину не рухатися з градусником під пахвою. А тут — раз, два, готово. До того ж інфрачервоні моделі легко дезінфікувати, що повністю відповідає японській любові до чистоти і порядку.
Що ж у підсумку? У нас процес вимірювання температури — це майже медитація: терпляче сидиш з градусником під пахвою дивлячись на стрілку годинника. У США — все швидко: раз, і ти знаєш, захворів чи ні. А в Японії — ще швидше, і при цьому з елементом технологічного чаклунства.
Але чи знаєте ви, який спосіб вимірювання температури найточніший? Ректальний. Але чомусь невідомо про жодну країну світу, де використовували б такий спосіб вимірювання температури.