Солдат на війні завжди мусить балансувати між двома задачами: бути максимально ефективним і водночас залишатися непомітним для ворожих очей. Камуфляж ― та невидима зброя, яка іноді важливіша за кулемет чи шолом. З часів, коли армії ще воювали в яскравих мундирах, світ дійшов до високотехнологічних патернів, створених за допомогою комп’ютерних алгоритмів і знань про людське сприйняття.
У Першій світовій війні солдати ще носили доволі примітивні маскувальні елементи. Французи, наприклад, створили перші спеціальні підрозділи «камуфльорів», які фарбували гармати й техніку у строкаті візерунки. А от форма залишалася майже однотонною: сірий, захисний, хакі. Проте це був перший крок — усвідомлення, що невидимість може врятувати життя.
У Другу світову вже з’явилися перші справжні польові патерни. Німецькі війська використовували плямисті «дубові листки», британці — знаменитий DPM (Disruptive Pattern Material), а американці створили «жаб’ячий камуфляж» для тропічних операцій.
В’єтнамська війна змусила американців створити «Tigerstripe», смугастий патерн, що чудово працював у джунглях. Його навіть копіювали інші країни.
Період «холодної війни» відомий різноманіттям як радянських, так і натівських варіантів камуфляжу ― для лісу, пустелі, міста.
Сучасні секрети камуфляжних барвів
Секрет камуфляжу не лише у кольорах. Людське око сприймає об’єкти у комплексі: контури, контраст, рух. Тому патерн повинен не просто зливатися з тлом, а й розбивати силует. Це пояснює, чому сучасні армії використовують піксельні й цифрові малюнки.
Україна після 2014 року перейшла на сучасні зразки камуфляжу. Патерн ММ-14, український «піксель», створений для степів та лісостепів, довів свою ефективність. Він не лише добре маскує, а й психологічно впливає на солдата: форма стає «другою шкірою», додає відчуття впевненості й захищеності.
Зараз у різних армій світу десятки типів камуфляжів, і вони різняться не лише кольорами. Сучасні системи враховують:
- регіон застосування ― ліс, пустеля, місто, сніг;
- сезон ― літні й зимові комплекти відрізняються не лише товщиною тканини, а й відтінками;
- технологічні особливості ― тканини з інфрачервоним захистом дезорієнтують ворога з тепловізором.
Наприклад, американський мultiсam вважається універсальним патерном: він працює в різних умовах — від Афганістану до Європи. А британці створили свій MTP, пристосований під кілька природних зон одразу.
Українські військові сьогодні теж мають сучасний камуфляж, і не тільки рідний «піксель». Зі спорядженням часто допомагають дружні країни, тому можна бачити різні патерни і різні відтінки. Нещодавно одним із офіційних камуфляжів став «мультикам», правда ― його матимуть елітні підрозділи. Та насправді найкращі українські виробники, такі як Rarog, давно пропонують плитоноски, бронежилети і військові підсумки у двох варіантах камуфляжу на вибір ― «піксель чи «мультикам» Але навіть традиційний «піксель» доводить: головне не мода, а ефективність у конкретних умовах бою.
Та мистецтво камуфляжу прогресує. Вчені вже експериментують з активним камуфляжем — тканиною, яка змінює колір залежно від оточення. Це поки що звучить як фантастика, але перші прототипи на основі електронних чорнил і мікродисплеїв уже існують. Якщо такі технології стануть доступними арміям, солдат зможе буквально розчинятися у пейзажі.
Так що камуфляж не лише тканина, це ціла філософія виживання, яка поєднує фізику, психологію і навіть мистецтво.
