Аналізуємо підсумки двосторонніх відносин за 2025 рік на контрасті з Трюдо
2025 рік у Канаді почався зі зміни політичної епохи. Замість емоційного Джастіна Трюдо країну очолив технократ Марк Карні, колишній керівник Банку Канади та Банку Англії, відомий своєю стриманою манерою поведінки. Очевидний контраст між ними влучно описав професор політології Акадійського університету Алекс Марланд: «Марк Карні не носить кольорових шкарпеток. Це питання символізму. Джастін Трюдо був дуже популістським – він багато говорив, але не завжди реалізовував сказане. Карні – зовсім інший».
Для України ця відмінність у темпераментах має значення. І йдеться не про те, чи залишиться Канада союзником, адже підтримка Києва – незмінний елемент канадської зовнішньої політики вже тривалий час. Питання в іншому: яким буде характер цієї підтримки за прем’єра, що не надає значення публічному символізмові, цінуючи натомість порядок та передбачуваність?
УКРАЇНА – У ПРІОРИТЕТАХ, АЛЕ БЕЗ ПРОРИВІВ
Упродовж року Україна залишалася одним із ключових напрямів канадської зовнішньої політики. Оттава активно долучалася до всіх міжнародних майданчиків, на яких збиралися партнери України, і використовувала своє головування у Групі семи, щоб консолідувати підтримку. Водночас стиль реалізації цієї політики змінився. На відміну від Трюдо, який полюбляв емоційні заяви, громадські зустрічі, демонстративну присутність, Карні діє набагато менш публічно. Колишня керівниця офісу Трюдо Карлен Варіян пояснює це так: «Трюдо виріс у політиці, а Карні – ні. Він не політик за професією, тож демонструє менше символізму й більше структурності».
Фото: Офіс Президента
Україна для Карні така ж важлива, як і для Трюдо, однак ставлення до неї тепер – менш персоналізоване й більш інституційне. Роль у формуванні політики дедалі більше переходить від особисто прем’єра до профільних міністерств.
ВІЙСЬКОВА ПІДТРИМКА: ДИСЦИПЛІНА ТА ПЕРЕДБАЧУВАНІСТЬ
У військовій сфері Канада протягом року зберігала сталість і передбачуваність. Військова допомога надходила регулярно, тренувальна місія UNIFIER тривала, й Оттава брала активну участь у координації союзників у межах НАТО та Контактної групи («Рамштайн»). Особливістю підходу Карні стало уникнення різких кроків: допомога не зростала стрибкоподібно, не супроводжувалася гучними анонсами та не використовувалася для внутрішньополітичних цілей.
Фото: unsplash
Інший колишній співробітник премʼєрського офісу Трюдо Джонатан Калес зауважує: «Карні зробив офіс прем’єра значно формальнішим. Менше політичних розрахунків, більше процедур. Офіс працює майже як корпорація». Такий підхід забезпечує стабільність, але водночас обмежує простір для стратегічних ініціатив. Канада виконує свої союзницькі зобов’язання, але рідко є ініціатором нових форматів підтримки України. Для нас це означає передбачуваність, однак і відсутність проривів.
САНКЦІЇ ТА ФІНАНСОВА ПІДТРИМКА: ПОЛІТИЧНА СТАЛІСТЬ БЕЗ РОЗШИРЕННЯ
Санкційна політика Канади теж залишалася послідовною. Уряд Карні долучався до нових пакетів обмежень проти Росії й не відходив від попередньо ухвалених рішень. Окремою темою залишається використання заморожених російських активів. На словах Канада далі підтримує цю ініціативу, однак механізми її реалізації на національному рівні досі не розроблені.
Цьогоріч Канада не створювала нових масштабних двосторонніх програм фінансової підтримки України, проте долучилася до багатьох міжнародних пакетів. За словами Калеса, уряд Карні концентрується на «виконанні зобов’язань», а не на створенні нових інструментів. У фінансовому вимірі це означає послідовність без інновацій.
ВІДБУДОВА УКРАЇНИ: ПОТЕНЦІАЛ, АЛЕ НЕ СИСТЕМНІСТЬ
Канада декларує зацікавленість у довгостроковій участі у відбудові України, зокрема у сферах енергетики та критичної інфраструктури. Однак у перший рік уряду Карні цей інтерес не перетворився на масштабну програму. Показовим у цьому плані є те, що призначена весною на посаду спецпредставниці Канади з питань відбудови України Христя Фріланд уже влітку, імовірно, покине цю позицію.
Досить обмеженою поки що залишається й реальна участь канадського бізнесу в українських проєктах. Канада загалом має значний потенціал для участі у відбудові, але для цього потрібна цілісна урядова стратегія, якої ще немає.
УКРАЇНСЬКА ДІАСПОРА: МЕНШЕ СИМВОЛІЗМУ, БІЛЬШЕ ІНСТИТУЦІЙНОСТІ
Українська громада Канади традиційно відіграє значну роль у формуванні політики Оттави щодо України. За часів Трюдо це проявлялося в регулярних зустрічах та публічних виявах солідарності. Проте стиль Карні – інший. Чинний премʼєр-міністр не виступає на діаспорних подіях й уникає медійних форматів, однак заохочує регулярний робочий діалог. Його підхід перегукується із ширшим стилем уряду: менше емоцій, більше процедур і системності. Але водночас премʼєр-міністр Карні все ж знайшов змогу відвідати Україну під час однієї зі своїх перших закордонних подорожей.
За словами професора Марланда, у Канаді тепер існує запит на лідера, не схожого на типового політика. «Карні чудово відповідає цьому запитові», – говорить він. Це стосується і взаємодії з громадою: прем’єр не намагається «привласнити» українську тему, усвідомлюючи її значення для збереження суспільного консенсусу стосовно підтримки Києва.
Фото: x.com/MarkJCarney
ВІДНОСИНИ ЗІ США: ПЕРСОНАЛЬНІ ЖЕСТИ НЕ ВИЗНАЧАЮТЬ ПОЛІТИКУ
Важливим контекстом для канадсько-українських відносин є політика Оттави щодо Вашингтона – головного стратегічного партнера Канади. Відносини Марка Карні з президентом США Дональдом Трампом виглядають значно менш напруженими, ніж були у Трюдо. Однак колишній радник Трюдо з питань торгівлі Браян Клоу закликає не перебільшувати роль персональної дипломатії. «Часто доводиться чути: якщо Трамп говорить про Карні позитивно, то позиції Канади поліпшуються. Утім, канадську переговорну стратегію Трамп критикує так само, як за часів Трюдо», – зазначає Клоу. За його словами, у торговельних і безпекових питаннях «особисті стосунки – не вирішальний фактор». Для України це означає, що політика Канади щодо підтримки Києва залежить не від міжособистісної хімії між лідерами США та Канади, а від міждержавних відносин, які тепер перебувають не на піку.
ПІДСУМОК: РІК КЕРОВАНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ БЕЗ СТРАТЕГІЧНИХ ЗРУШЕНЬ
Отже, перший рік Марка Карні на посаді прем’єр-міністра Канади продемонстрував сталість і передбачуваність канадської політики щодо України. Допомога триває, санкційний тиск зберігається, участь у міжнародних форматах – незмінна. Хоча Карні не став архітектором нової української стратегії, він не відмовився від системи підтримки, яку вибудував його попередник.
Другий рік прем’єрства Карні покаже, чи зможе Канада перейти від стабільної підтримки до активнішої ролі в питаннях безпеки й відбудови України. 2026-й продемонструє, чи зможе Оттава запропонувати власні ініціативи, що посилять українську стійкість і глобальну позицію.
Максим Наливайко, Оттава
Перше фото: facebook / Mark Carney