Європейський альянс інформаційних агентств обговорив у Брюсселі боротьбу з дезінформацією та нові виклики для індустрії якісних новин
Інформаційні агентства залишаються ключовою лінією захисту від дезінформації, яка в епоху штучного інтелекту дедалі частіше використовується як інструмент впливу на суспільство та демократичні процеси. Саме тому Європейський Союз має посилити підтримку якісної журналістики та забезпечити ефективне застосування правил у цифровому середовищі – такого висновку дійшли учасники дебатів Європейського альянсу інформаційних агентств у Європарламенті.
Водночас самі інформагентства стикаються з низкою серйозних викликів. Ідеться передусім про економічний тиск і нерівну конкуренцію з технологічними платформами, які використовують журналістський контент без належної компенсації. Додаткові ризики створює стрімкий розвиток генеративного ШІ, що сприяє поширенню фейків, діпфейків і маніпулятивного контенту, підриваючи довіру до перевірених джерел.
Це посилює потребу в оновленні правил гри на європейському медіаринку.
ДЕЗІНФОРМАЦІЯ – ЦЕ ЗБРОЯ, ЯКУ ВИКОРИСТОВУЮТЬ, ЩОБ ДЕЗОРІЄНТУВАТИ, РОЗ’ЄДНАТИ ТА ПОСЛАБИТИ
Як зазначила у вступному слові на заході, в якому взяли участь члени виконавчої ради Альянсу та запрошені гості, віцепрезидентка Європейського парламенту Джузеппіна Пічірно, згідно з останніми опитуваннями, 53 відсотки громадян країн-членів ЄС щотижнево стикаються з тим чи іншим проявом дезінформації.
Джузеппіна Пічірно
«Дезінформація – це не побічний ефект технологій, а зброя. Її використовують, щоб дезорієнтувати, роз’єднати та послабити, проти демократій, громадян і самої ідеї, що факти мають значення», – сказала вона.
На переконання Пічірно, коли брехня поширюється швидше за правду, демократія «ламається».
У цьому контексті вона підкреслила, що саме інформаційні агентства є основою достовірної інформації, тому їх необхідно захистити від політичного тиску та юридичних переслідувань.
Пічірно також звернула увагу на роль соціальних платформ у поширенні дезінформації та наголосила на необхідності їх належного регулювання. За її словами, Європейський парламент працює над механізмами притягнення таких платформ до відповідальності за дезінформацію, зокрема в межах Закону ЄС про цифрові послуги.
На думку віцепрезидентки Європарламенту, ще однією проблемою, яку необхідно вирішити, реалізуючи комплексну програму «Європейський щит демократії», є зростання кількості фейкового контенту, генерованого штучним інтелектом, який створює великі ризики для виборчих процесів у державах-членах.
ЧИМ СЛАБША ЖУРНАЛІСТИКА, ТИМ СИЛЬНІША ДЕЗІНФОРМАЦІЯ
Стефано де Алессандрі, генеральний директор італійського інформаційного агентства ANSA та президент Європейського альянсу інформагентств, підкреслив необхідність об’єднувати зусилля проти добре організованих кампаній з дезінформації. На його думку, якісний контент насправді має величезний вплив на інформаційне середовище, тож потрібні структури та гравці відповідного рівня, які зможуть його забезпечити.
Стефано де Алессандрі (ліворуч)
Він зауважив, що у боротьбі за вплив на аудиторію технологічні гіганти мають велику перевагу над інформагентствами, адже вкладають значні інвестиції у датацентри, тоді як інформагентства інвестують у якісний контент, який використовується технологічними платформами без належної оплати.
Де Алессандрі також наголосив на необхідності підтримки роботи журналістів із надійними, перевіреними джерелами.
«Правда не поширюється сама по собі чи завдяки звичкам аудиторії – для цього потрібні інвестиції: у фактчекінг, правові механізми та підтримку журналістів на місцях. Оманлива інформація заповнює вакуум, який виникає через слабку журналістику, тож чим слабша журналістика, тим сильніша дезінформація», – підкреслив президент Альянсу.
ЧЕРЕЗ ШТУЧНО ЗГЕНЕРОВАНИЙ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ШУМ ЛЮДИ ВТРАЧАЮТЬ ЗДАТНІСТЬ ВІДРІЗНЯТИ БРЕХНЮ ВІД ПРАВДИ
Гендиректор бельгійського інформагентства Belga Патрік Лакруа окремо зупинився на загрозах генеративного штучного інтелекту як інструменту в руках автократій.
Він зауважив, що через штучно згенерований інформаційний шум люди дедалі більше втрачають здатність відрізняти сфабриковану брехню від фактів, чим користуються автократичні режими.
«Вони сприймають це як стратегічну зброю. І щоб ми могли захиститися від таких операцій, нам замало законодавства, яке має суто захисний характер», – заявив він.
Лакруа також зазначив, що законодавчі інструменти, створені до появи ШІ, зокрема у сфері ліцензування авторського контенту, значною мірою втратили актуальність. На його думку, потрібна нова ліцензійна модель захисту контенту, здатна відповідати викликам майбутнього.
РОЗВИТОК ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ЗБІЛЬШУЄ ПОТРЕБУ В ЯКІСНІЙ ЖУРНАЛІСТИЦІ
Генна Вірккунен, виконавча віцепрезидентка Європейської комісії з питань технологічного суверенітету, безпеки й демократії та Європейська комісарка з питань цифрових і передових технологій, яка сама має журналістський досвід, підкреслила важливість підтримки якісної журналістики, яка в епоху швидкого розвитку ШІ-технологій стикається зі значними економічними проблемами.
«У зв’язку з цим у пропозиції Єврокомісії “AGORA EU” до нового багаторічного бюджету ЄС міститься проєкт підтримки незалежної журналістики з приблизним бюджетом у 3,2 млрд євро, – повідомила Вірккунен. – Ці кошти мають бути витрачені на підтримку плюралізму, економічної сталості сектору ЗМІ, виявлення та боротьбу з дезінформацією. Наразі Рада ЄС та Європарламент продовжують обговорення цієї пропозиції».
Виконавча віцепрезидентка Європейської комісії також виділила діпфейки та ботів як системну загрозу виборчому процесу. У цьому контексті вона нагадала, що відповідно до європейського законодавства вже із серпня всі штучно згенеровані зображення, які стають доступними громадянам ЄС, повинні мати відповідні маркування.
Вірккунен погодилася з необхідністю вдосконалення та оновлення законодавства про авторське право в умовах швидкого розвитку технологій штучного інтелекту, а також із важливістю підготовки молодого покоління до викликів цифрового середовища через відповідну освіту.
Вона навела приклад Фінляндії, де, за статистикою, більшість молоді отримує новини не з традиційних джерел, а через TikTok. У зв’язку з цим Вірккунен зауважила, що такі зміни в медіаспоживанні можуть впливати на формування світогляду, тому важливо забезпечити молоді доступ до якісної журналістики.
* * *
Проблеми, озвучені під час дебатів і пов’язані із засиллям дезінформації та її впливом на стійкість демократій, не мають швидких рішень. Водночас учасників об’єднує спільна мета – зробити інформаційний простір більш надійним і зрозумілим для громадян, а також ефективніше протидіяти маніпуляціям у цифровому середовищі. Досягти цього може допомогти тісніша взаємодія між інформаційними агентствами та їхня підтримка у забезпеченні європейської інформаційної екосистеми якісними новинами.
Європейський альянс інформаційних агентств заснований у 1956 році й на сьогодні об'єднує понад 30 провідних інформагентств Європи. Україна представлена в Альянсі Укрінформом, який є членом EANA з 1995 року.
4 жовтня 2025 року в Римі на генеральній асамблеї Європейського альянсу інформагентств (European Alliance of News Agencies) було ухвалено рішення про створення комітету з протидії дезінформації. Його очолив генеральний директор Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ» Сергій Череватий. До складу комітету увійшли представники агентств-членів Альянсу, зокрема AFP (Франція), dpa (Німеччина), АРА (Австрія) та інших.
Євген Матюшенко, Брюссель
Фото автора