Сьогодні не можна скаржитися на своє життя, розповідати про свої проблеми та біди – їх може стати ще більше.
14 травня відзначається свято Єремій Запрягальник (Єремій Запашник), а православні вшановують пам'ять святого Єремії, який жив за 600 років до народження Христа в Ізраїлі, інформує Ukr.Media.
Хто такий Єремія
Про Єремію, одного з чотирьох великих пророків, розповідається в Старому Завіті. Він народився в сім'ї священика з Анафофа (нині місто Аната поблизу Єрусалиму) в 665 р. до н. е. У 15-річному віці за велінням Господа вступив на шлях пророцтва.
40 років Єремія ніс слово Боже єврейському народу, який вперто не хотів його чути. Він пророкував усюди, де тільки міг: в храмах, на вулицях, в царському будинку і оселях простих людей. Викривав народ в гріхах і ідолопоклонстві, священиків — в лицемірстві і відсутності істинної віри, передбачав сумний кінець Єрусалиму. Як символ майбутнього рабства юдеїв пророк Єремія носив на шиї ярмо.
Важкою і небезпечною була його пророча стезя. Святий піддавався глузуванням і знущанням, звинуваченням, погрозам, хоча титул пророка в Юдеї вважався почесним. Від нього відмовилася сім'я. Чоловік важко переживав беззаконня, яке панувало. Все це викликало в ньому важкі душевні муки. Часом його долали сумніви: може він дійсно заслуговує зневаги і наруг.
Особливо завзято проти Єремії ополчилися лжепророки і священики. Вони неодноразово вимагали страти, кидали його в тюремний підвал, смердючу яму, морили голодом. І тільки заступництво впливових друзів щоразу рятувало Єремію.
Після нападу Навуходоносора на Єрусалим юдеї пішли в Єгипет, насильно забравши з собою Єремію. Віровідступникам не подобалися його передречення, і коли пророк передбачив винищення іудеїв військами вавилонського царя, вони вбили його. Як сталася трагедія — достеменно невідомо. Існує тільки переказ про мученицьку смерть Єремії: його забили камінням. Вважається, що Олександр Македонський переніс останки пророка в Олександрію. Нині його могила знаходиться поблизу Каїра.
Всі пророцтва святого описані в творах "Плач Єремії" і "Книга пророка Єремії", які є частиною Старого Завіту і Танаха (єврейського Святого Письма).
Традиції та обряди
День Єремія був насичений роботою. Посіяти потрібно було вчасно, і селяни не шкодували сил, працювали з раннього ранку, від втоми падаючи з ніг. Тому у Єремія просили допомоги. Люди вірили, що він спускається з небес і допомагає їм закінчити сівбу.
На перший посів їхали вночі. Роботи починалися з молитви і поклонів на схід, південь і захід. Вранці в церкві служився молебень, після якого тривали польові роботи. До цього дня з тіста пекли жайворонків, клали їх на землю, а після завершення роботи з'їдали.
Не можна було давати в борг хліб і зерно. Але зате вкрасти насіння віталося: з нього все родить найкраще.
Сни в ніч на Єремію були віщими, тільки не можна про них розповідати. А збувалися вони, коли про них геть забували. Помічено, що ті, хто справляє день народження 14 травня, мають важкий характер: вони замкнуті, нетовариські, вимогливі до оточуючих і до себе.
Значення і прикмети свята
Зазвичай на Єремію Запрягальника починалася сівба зернових, звідси і назва свята. Роботи починалися на зростаючий або повний місяць. Овес сіяли за 2 дні до або після свята, а ячмінь — якщо розпустилися соснові шишки.
Згідно з прикметами визначали погоду на майбутнє:
- Якщо сходить ясне сонце, літо чекайте ясне і тепле.
- Весь день хороша погода — буде сприятливою збиральна пора.
- Холодний і похмурий день віщує морозну зиму.
- Мурахи метушаться в мурашнику — негода триватиме ще місяць.
Про дощ незабаром віщували високі хмари і неспокійна поведінка собак.