ЗСУ пішли з Лисичанська, але обіцяли повернутися
Українські війська залишили останнє велике місто Луганської області. У чому причина і як це вплине на розвиток війни.
Збройні сили України залишили Лисичанськ – останнє підконтрольне велике місто на території Луганської області. Українські військові відійшли на готові укріплені позиції далі на захід і продовжуватимуть звідти боротьбу з російськими окупантами, зазначили в ОВА. Відведення військ з Лисичанська найближчим часом не очікувалося. Експерти кажуть, що при наступі на місто ворог змінив тактику, і українським захисникам довелося залишити укріплені позиції, щоб зберегти життя військовослужбовців. Кореспондент.net розповідає подробиці.
«Україна нічого не віддає»
Українські війська відведені від міста Лисичанська на Луганщині, куди українські військовослужбовці відходили з Сєвєродонецька після майже двомісячного стримування окупантів. Про це у зверненні за підсумками 130-го дня війни заявив президент Володимир Зеленський. «Ми бережемо життя наших воїнів. Стіни ми відбудуємо, землю відвоюємо, а людей треба берегти найбільше. І якщо командування нашої армії і забирає людей із певних точок фронту, де ворог має найбільшу вогневу перевагу, зокрема це стосується й Лисичанська, це означає тільки одне: ми повернемося завдяки нашій тактиці та нарощуванню постачання сучасної зброї», — сказав він. Зеленський додав, що «Україна нічого не віддає» і заявив про неспроможність російських доповідей щодо повного контролю над Луганською областю. «А коли хтось у Москві щось повідомляє про Луганську область, нехай вони згадають свої доповіді та обіцянки перед 24 лютого, у перші дні вторгнення, навесні і зараз. Нехай вони реально оцінять, що мають за цей час і скільки за це заплатили. Тому що нинішні їхні доповіді також підуть прахом, як і тодішні», — сказав президент. Декількома годинами раніше Генштаб Збройних сил повідомив, що українські військовослужбовці залишили Лисичанськ. «В умовах багаторазової переваги російських сил в артилерії, авіації, боєприпасах та особовому складі продовження оборони міста призведе до смертельних наслідків. Щоб зберегти життя українських захисників, було ухвалено рішення про відхід», — йдеться у повідомленні Генштабу. До підтвердження відведення військ з міста про його захоплення заявив міністр оборони Росії Сергій Шойгу, зазначивши, що під контролем російських окупантів перебуває вся Луганська область. Голова Луганської обласної адміністрації Сергій Гайдай каже, що Луганщина ще чинить опір. «Невелика частина залишається [під контролем України], але щодня, кожної години, коли ми тримаємо їх, не пускаємо тут, на Луганщині, йде в плюс нашим військовим, які зміцнюють лінію оборони на Донеччині», — повідомив він. Голова ОВА сказав, що бої йдуть у районі селища Білогорівка, яке розташоване на захід від Лисичанська, поряд з адмінкордоном Донецької області.
Чому ЗСУ залишили Лисичанськ
За словами Гайдая, українські війська залишили Лисичанськ для того, щоб не допустити оточення та вийти з міста без втрат. «Наші військові могли б ще довго утримувати місто, але зараз Росія має величезну перевагу в артилерії та боєприпасах. Вони просто знищили б місто здалеку, так що не було сенсу залишатися. Ми б потрапили в оточення і мали б сидіти там, доки місто обстрілювали», — розповів він 4 липня. ЗСУ вирішили відійти на готові укріплені позиції далі на захід, зайняти їх і звідти продовжити боротьбу з російською армією. «Як наслідок, усі пішли без втрат», — сказав Гайдай. Поки одні підрозділи українських військ тримали оборону в Лисичанську, інші будували нові зміцнення на Донеччині, і тепер війська пішли туди, розповів голова ОВА. «Особисто мені важко і боляче, але це не програна війна. Це всього лише одна битва, яку ми програли. Нам потрібно було зберегти наші війська, щоб коли прибуде достатня кількість зброї, що поставляється Заходом, ми могли провести нормальні операції і контратакувати», — розповів Гайдай. Радник голови Офісу президента Олексій Арестович назвав оборону Лисичансько-Сєвєродонецької агломерації успішною військовою операцією, головними завданнями якої було: скувати основні сили противника завдати їм втрат виграти час для поставок західного озброєння та вдосконалення другої лінії оборони створити умови для наших наступальних дій на інших ділянках фронту «Усі завдання операції — виконані: HIMARS тут, втрати у росіян жахливі, друга лінія оборони в готовності, ЗСУ веде контрнаступальні дії на трьох ділянках фронту: під Вугледаром, на Запорізькому напрямку, на Херсонському», — розповів Арестович. Він додав, що українські військовослужбовці наступають на трьох, як і окупанти, напрямках. Щодо російської армії, то вони наступають у напрямках: Харків, Ізюм та Бахмут. «Місяць тому ми вели на одному-двох, а вони — на п’яти», — зазначив Арестович. Одним із головних досягнень цієї операції радник глави ОП називає «зламаний червоноармійський стереотип «ні кроку назад», який вісім років за інерцією тиснув над нашою військовою думкою і коштував нам і Іловайська, і падіння ДАПу, 32 блокпости». «Це – народження національної військової школи… Дилема Кутузова дозволена у військовому мистецтві двісті років тому: зберегли армію – повернемо територію; не зберегли армію, не буде ні армії, ні території», – каже Арестович. Газета Wall Street Journal, у свою чергу, пише, що відступ українських військ з Лисичанська відповідає стратегії, яку ЗСУ ухвалили в останні тижні: триматися якнайдовше в надії знекровити російські сили, а потім відступити з боями. Український військовий експерт Олег Жданов розповів, що у Лисичанську російські окупанти використовували тактику, як колись у Грозному – вони обстрілювали позиції ЗСУ артилерією, а якщо українські солдати відповідали, накривали ще. За його словами, цього разу росіяни відмовилися від попередньої практики прямого штурму міста та обрали іншу – його оточення. «За рахунок переважаючих сил вони не залишили нам вибору. З Лисичанськом повторилася ситуація, як під час штурму Грозного під час другої чеченської війни. Тут залишалося два варіанти: або солдати гинуть разом із позиціями, або відходять на новий рубіж оборони», — пояснив Жданов Апострофу. Він зазначив, що окрім переваги в артилерії, кількості особового складу та боєприпасів, окупанти домоглися переваги в небі за допомогою безпілотників Орлан, яких у ворога дуже багато – українські позиції викриваються, і артилерія б’є по них протягом хвилини. «За нормою, артилерії на взводно-опорний пункт потрібно 60-90 снарядів, а росіяни кладуть 200-300. Тобто, окупанти вогнем перемелюють позицію, потім йдуть перевіряють, відстрілюються наші, чи ні. Якщо відстрілюються, то знову викликають вогонь артилерії», — розповів військовий експерт. За його словами, завдяки цьому озброєнню минулого століття, за окупантами був цілий «ліс» артилерії, потік снарядів та ракет. «Щоб цьому активно протистояти, потрібно вести артилерійську дуель, а для цього ЗСУ необхідно мати артилерії в 3-4 рази більше, ніж зараз», — сказав Жданов. На думку експерта, у військовому плані вихід із Лисичанська не є критичним.
Які прогнози роблять експерти
Голова адміністрації Луганської області каже, що наступна мета росіян – захопити Донецьку область, більша частина якої залишається під контролем України. Так вважає і британська військова розвідка. «Боротьба за Донбас була завзятою і виснажливою, і навряд чи це зміниться найближчими тижнями», — йдеться у повідомленні в Міноборони Британії. В Інституті вивчення війни (ISW), який раніше правильно спрогнозував швидкий відхід з Лисичанська, вважає, що окупанти розпочнуть наступ на Сіверськ, місто на Донеччині на шляху до Слов’янська та Краматорська. Але можуть і розвинути серйозніші атаки на Бахмут або Слов’янськ. На думку вашингтонських експертів, українські війська, ймовірно, продовжать із боями відступати до шосе Е40, яке йде зі Слов’янська через Бахмут у бік Дебальцевого. Поки що незрозуміло, чи ухвалять вони рішення організувати оборону навколо Сіверська. Екс-керівник Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень Майкл Кларк, говорячи про відхід з Лисичанська, зазначив, що росіяни змогли успішно маневрувати та діяти так, як не діяли досі від початку активної фази війни. Військовий аналітик назвав це втратою, водночас грамотний тактичний відступ дозволив ЗСУ зберегти особовий склад. На думку Кларка, українські військові, ймовірно, відійшли до Слов’янська та Краматорська – наступних опорних пунктів, які, ймовірно, спробують захопити росіяни. Луганська область – найменша з двох частин Донбасу, зараз росіяни контролюють половину Донецької області, проте вся область не буде під їх контролем без Слов’янська та Краматорська, що стане для них серйозним випробуванням. «Це часткова перемога Росії, найбільша виграна битва, починаючи з 25 березня, коли було оголошено про наступ на Донбас», — пояснив Кларк в інтерв’ю британському каналу Sky News. Газета New York Times називає Лисичанськ важливим стратегічним містом і пише, що тепер лінія фронту на сході України зміниться: наступна фаза битви за Донбас буде не менш кривавою, ніж попередня. Щоб захопити Лисичанськ і Сєвєродонецьк, російські сили зайшли з півночі, сходу та заходу, створивши так звану «кишеню», обороняти яку до кінця червня стало просто неможливо. Тепер російські сили можуть повторити цей маневр довкола інших українських міст у найближчі місяці, пише NYT. Військові експерти переконані, що Москва поповнить свої виснажені підрозділи, перш ніж атакувати український стратегічно важливий вузол у Бахмуті. «Простіше кажучи, ймовірною російською стратегією буде створення нової кишені навколо великих промислових міст, таких як Слов’янськ і Краматорськ. Українські військові чиновники переконані, що російський наступ розпочнеться з Попасної, розташованої на схід від Бахмута. А північні та західні російські лінії просто стримуватимуть українську армію», — пише видання. Стратегія Москви полягає в тому, що вона намагається виснажити українські сили, цілими днями обстрілюючи їх із артилерії, перш ніж трохи просунутися вперед. І ніщо не вказує, що ця стратегія зміниться, йдеться у статті. Варто зазначити, що 4 липня російський правитель Володимир Путін, вислуховуючи звіт міністра оборони РФ Сергія Шойгу про «звільнення «Луганської народної республіки», заявив, що російському угрупованню Центр, яке брало участь в окупації області, треба дати «відпочити».