Поплакати сьогодні — довго біди і страждання не дошкулятимуть.
30 вересня в православному світі шанують відразу чотирьох святих — Віру, Надію, Любов і їх мати Софію. На Русі цей день називався дівочим святом або всесвітніми бабиними іменинами, інформує Ukr.Media.
Історія свята
Ці святі шануються в лику мучениць. Софія виховувала своїх дочок Віру, Надію і Любов в християнському благочесті, жили вони в Римі в II столітті. Це не подобалося імператору Адріану, він вирішив спокусити дівчат з християнського шляху. Але у нього нічого не вийшло, юні християнки залишилися вірні обраній вірі. Тоді Адріан наказав піддати їх жорстоким тортурам. Дівчата стійко все витримали і загинули лише, коли їм відрубали голови. Вірі на той момент було 12 років, Надії — 10, Любові — 9. Понівечені тіла повернули матері Софії. Вона поховала своїх дівчаток і через три дні померла на їхній могилі.
Звичаї та традиції свята
30 вересня жінкам дозволялося не працювати, вони ходили до знахарок і цілительок лікувати свої недуги, знімати недугу і негатив. Закохані молоді дівчата просили святих, щоб у відповідь почуття коханого було безмежне, у воді не тонуло, у вогні не горіло. Чоловіки в день святих Віри, Надії і Любові дарували жінкам букети квітів і ласощі.
Молодь в цей день влаштовувала сільські святці для пошуку других половинок. Хлопці та дівчата одягали кращий одяг і виходили покрасуватися — на інших подивитися і себе показати.
Обряди в день Віри, Надії, Любові
Ранок цього дня жінки на Русі починали з плачу із-за своєї нелегкої бабиної долі. Навіть якщо у них самих все в житті складалося добре і вдало, плакали за своїх сестер, матерів, рідних. Через таку традицію 30 вересня називають "бабине виття". У народі говорили, що це не просто плач, а оберіг, який захистить жінку і її сім'ю від хвороб, неприємностей і горя. Повір'я говорить, якщо в день Віри, Надії і Любові добре виплакатися, то весь наступний рік сльози проливати більше не доведеться.
Заміжнім жінкам 30 вересня заведено молитися про домашній затишок, спокій і сімейне щастя. Вранці йдуть до церкви, стоять всю службу, купують три свічки і дві з них ставлять за здравіє рідних перед іконою Спасителя Ісуса. Третю свічку забирають додому. Вдень печуть великий коровай, а опівночі в його центр встановлюють церковну свічку, запалюють і 40 разів читають змову на те, щоб в будинку був спокій, а біди і негаразди безслідно проходили повз. На ранок коровай розрізають і пригощають всіх членів сім'ї.
Народні прикмети