Наскільки вірна формула "більше роботи = більше грошей".
У цій статті ми піддамо розбору усталений міф про те, що якщо вам не вистачає грошей, то це тому, що ви недостатньо старанно працюєте. Чи дійсно існує прямий зв'язок між тяжкістю праці і рівнем доходу, і наскільки вірна формула "більше роботи = більше грошей", інформує Ukr.Media.
Почнемо відповідати на ці питання, використовуючи суху мову статистики. Про нерівність розподілу світових багатств ви, напевно, чули неодноразово. На сьогодні одному відсотку населення Землі належить більше 80% світового майна. При цьому в різних країнах даний показник зміщується в одну зі сторін залежно від рівня життя (чим він вищий, тим ця різниця менша).
Чому існує такий розрив
Саме така різниця в доходах і спростовує банальну істину про те, що високий дохід пов'язаний з великою кількістю роботи. Тобто якщо який-небудь мільярдер заробляє 300 доларів в секунду, що у нас це становить приблизний середній розмір місячної зарплати, то це не означає, що він працює в 2,6 млн разів більше звичайного громадянина (в одному місяці приблизно 2,6 млн секунд).
На рівень доходу в першу чергу впливають інші фактори, такі як кваліфікація, інтелект, досвід, суспільні зв'язки і навіть освіта. Незважаючи на суперечливість останнього чинника, слід визнати, що в процентному співвідношенні кількість освічених людей серед мільйонерів набагато вища, ніж серед загального населення.
Проте, незважаючи на величезну різницю між доходами найбагатших людей і найбідніших, слід визнати, що люди з високим заробітком працюють значно більше і важче за інших. За словами фінансового консультанта, люди з хорошим заробітком витрачають на роботу значно більше часу, менше відпочивають і, що примітно, менше дивляться телевізор. Таким чином, експерт вказує на особливість багатих людей проводити своє дозвілля з користю.
Також є зв'язок між любов'ю до своєї роботи і показником успіху: "86% багатих людей, зізнаються, що отримують задоволення від своєї професії". При цьому в середньому ці люди працюють по 50-60 годин на тиждень, що відчутно більше загальної кількості робочих годин звичайної людини.
Правда, залишається неясною ситуація з тією категорією працівників, які отримують таке ж задоволення від своєї професії, але заробляють значно менше. І тут ми підійшли до однієї з головних тим обговорення. Крім любові до своєї роботи, важливим значенням залишається її унікальність і затребуваність. Наприклад, можна працювати барменом і отримувати від цього величезне задоволення, але хто буде сперечатися, що професія нейрохірурга набагато важча, вимагає набагато більшої кваліфікації, а відповідно, і оплачується заслужено вище.
Це ж стосується і безлічі інших професій. Грубо кажучи, поки ринок праці буде поставляти менеджерів набагато частіше, ніж тих же програмістів, останні матимуть і значно більший дохід. Є, звичайно, і соціально значущі професії, які володіють великою затребуваністю і вимагають високої кваліфікації: вчителі, лікарі, рятувальники та інші. Але рівень доходу цієї категорії осіб залежить в тому числі і від економічного становища кожної конкретної країни. Якщо в США, наприклад, лікарі вважаються представниками заможного середнього класу, то у нас такими можуть бути хіба що хороші фахівці, що займаються приватною практикою.
Отже, що ми маємо в підсумку:
- дохід безпосередньо не корелює з тяжкістю роботи;
- великі тимчасові витрати на роботу не гарантують високий дохід, але і працюючи мало, розбагатіти буде важко;
- любов до своєї справи безумовно сприяє успіху, а значить, і високому заробітку;
- самостійність дозволить отримувати більше. Навіть якщо ви дуже кваліфікований найманий працівник з хорошою зарплатою, всі ваші професійні досягнення зрештою збагачують насамперед вашого наймача.