За юліанським календарем православні зустрічають свято 15 лютого.
Стрітення Господнє — велике двунадесяте (тобто одне з дванадцяти найважливіших) православне свято, яке символізує не тільки зустріч Христа з праведним Симеоном, але і, за народною традицією, ще й зустріч зими з весною, інформує Ukr.Media.
По-старослов'янськи "стрітення" — це і є "зустріч". Але є у цього слова і друге значення — "радість".
Стрітення Господнє-2018: коли відзначаємо
Свято це непереходяще — тобто завжди відзначаються в один і той же день. За юліанським календарем відзначається Стрітення Господнє 15 лютого. За григоріанським, а також збігається з ним новоюліанським календарем — Стрітення Господнє припадає на 2 лютого.
Стрітення: історія
"В житті Церкви є коло богослужінь, яке нагадує нам про земні події життя Христа", — розповів настоятель Києво-Печерської Лаври, митрополит Вишгородський і Чорнобильський Владика Павло.
Він розповів, що на 40-ий день після народження Христа праведний Йосип та Діва Марія приходять в Єрусалимський храм, і вони стають не в тому місці, де зазвичай стояли дружини для очищення, а первосвященик пророк Захарія (батько Іоанна Хрестителя) поставив Діву Марію з Немовлям на місці дівчат, що викликало обурення у книжників і фарисеїв. Але Захарія почав пояснювати, що ця Діва чиста і непорочна, і якщо Богу завгодно, щоб Діва народила і по різдві була Дівою, то ця постанова виконується. А ця Діва понад усіх дів.
У той час, коли Святе Сімейство жило в храмі, ведений Духом у храм заходить старець Симеон, який прожив довгі роки, йому вже було більше 300 років. Подивившись на Діву Марію з Богонемовлям, бачить Благодать Божу, що оточує Їх. З побожним страхом і великою радістю бере на руки цеНезвичайне Немовля і вимовляє слова: "Нині отпущаеши раба Твого, Владико, по глаголу Твоєму з миром". Ці слова входять у Священне Писання книги Нового Завіту.
Стрітення: прикмети і повір'я
Наші предки напередодні свята дивилися на небо:
- якщо небо усіяне зірками, то зима ще не збирається поступатися свої права весні і потепління найближчим часом можна не чекати,
- якщо навпаки — то весна буде дуже ранньою і теплою.
З цим святом пов'язано чимало й інших прикмет:
- Яка погода на Стрітення, така і весна буде.
- На Стрітення зима з весною зустрічаються.
- На Стрітення пора починати готувати насіння до сівби.
- На Стрітення треба добре нагодувати птицю, щоб краще мчала.
- На Стрітення пора виганяти худобу з хліва в загін.
- Є і фінансові прикмети на Стрітення. Наприклад, в це свято не кладуть грошей на кухонний стіл, інакше будинок може покинути удача.
Стрітення Господнє: що не можна робити
Отже, в перелік заборон входить:
- не можна сумувати — це радісне свято, в яке прийнято веселитися,
- сваритися (як, втім, і в будь-яке інше християнське свято) — вважається, що лайка у цей день обіцяє великі неприємності,
- не варто вирушати в далеку дорогу: у давнину вірили, що через мінливу погоду можуть виникнути серйозні неприємності. Є навіть прислів'я: "На Стрітення вирушиш в дорогу — скоро додому не повернешся",
- забороняється працювати, щоб мирські справи не відволікали від духовного — виняток робиться лише для приготування їжі і догляду за худобою/домашніми тваринами. Також вітається робота, яку потрібно виконати на благо інших людей,
- особливо категорично наші предки ставилися до "водних" промислів: небезпечними вважалися всі дії з водою — під забороною були прання і навіть миття в лазні.
Що стосується останньої заборони, то тут варто пояснити, що в старовину купання в лазні на свята заборонялося тому, що для цього потрібно було спочатку попрацювати: наколоти дров, наносити води і т. п. А от сучасні люди, які хочуть прийняти душ в цей день, цілком можуть це зробити, не боячись порушення заборони.
Стрітення Господнє: відвідування храму
В цей день неодмінно варто відвідати церкву. При цьому в храмі на честь Стрітення відбувається особливе урочисте богослужіння, а також служиться святковий молебень. Якщо не виходить відстояти його цілком, то варто зайти і, хоча б поставити свічку і помолитися.
Свято нерідко збігається з Масницею, тому на Русі у слов'янських народів є народна традиція пригощалися млинцями у цей день і святкуючи наближення весни.
За традицією, під час святкового богослужіння у церкві освячують так звані стрітенські свічки (ще їх у нас називають "громичними"), які після роздають парафіянам. Такі свічки здатні оберігати будинок від бурі і смерчі, посіви — від граду і буйного вітру, а людину — від удару блискавки, пристріту і хвороб. Такі свічки прийнято запалювати, якщо:
- над будинком бушує гроза,
- поруч почалася пожежа або інший природний катаклізм,
- при ускладненнях під час пологів,
- якщо у людини стався напад епілепсії,
- коли людина відходить в інший світ: вважалося, що з цією свічкою покійний зможе спокійніше і простіше покинути світ живих.
Стрітення: освячення води
Стрітенську воду цінують нарівні з хрещенською. При цьому її не носять святити в храм, а збирають з танучих капающих бурульок. Стрітенську воду використовують:
- при лікуванні ран і внутрішніх хвороб,
- від пристріту і відьомських чар,
- перед боєм і далекою дорогою,
- пасічники на початку сезону кроплять нею вулики, а селяни — домашню худобу під час першого вигону на пасовище після зими.