Як працює на “нулі” бойова команда переносної реактивної пускової установки
Рік тому на Донбасі військові під час бойових дій вполювали в окупантів триногу для артилерійської установки. Її відремонтували, дещо додали, вийшов такий собі вдосконалений "Партизан", здатний вразити ціль на відстані до 36 км.
Щоб побачити, як працює трофейна установка, вирушаємо в "гості" до однієї з бригад тероборони. Задля безпеки військових, ми не називаємо населений пункт, звідки вони б’ють ворога. Додамо лише, що до окупанта звідти "рукою подати".
"ВИХІД", ВИБУХ, "ВИХІД", ВИБУХ – І ТАК 24 ГОДИНИ НА ДОБУ
Ми приїхали в той момент, коли наші хлопці вивантажували БК. Нас "зустрічає" ворожа артилерія. Чуємо "вихід", швидко присідаємо і вже за кілька секунд – гучний "бабах" зовсім поруч. І так постійно. Хлопці просять нас сховатися, а самі продовжують розвантажувати ящики. Всі дії доведені до автоматизму, кожен чітко знає, що має робити.
"Так гучно, як сьогодні, часто?", – питаю в одного з військових зі штурмового загону.
"Тижні два тому ворог почав нас інтенсивніше обстрілювати, майже цілодобово. Ми звільнили один населений пункт, наші бійці на "нулях" постійно ДРГ відбивають. Звикати до вибухів не можна, але ми звикаємо", – говорить військовий на позивний "Чиж".
"Чим гатять?", – питаю.
"Керовані авіабомби, С-300, арта, "Піон", "Мста-С". Раніше проти нас воювали російські морпєхи, а зараз була ротація в них", – розповідає.
"Вихід", вибух, "вихід", вибух – і так 24 години на добу і щодня", – додає іншій військовий. Розмовляємо голосно, бо через постійне "бахкання" геть нічого не чути.
ТРОФЕЙНЕ НОУ-ХАУ
Командир штурмового загону та артилерійської установки "Партизан" на позивний "Хохол" доєднується до розмови. Каже, що "Партизан" – це, так би мовити, зменшена версія звичайної реактивної системи залпового вогню "Град", має меншу кількість труб і при цьому здатна вразити ціль на більш дальній відстані.
"Коли ми її вполювали, вона була трохи пошкоджена, її відремонтували. Труби для установки знімали з трофейних БМ-21 "Град" і самі варили станину. "Партизан" розрахований під 122-й калібр і його головна перевага в тому, що ми можемо вразити ціль на відстані до 36 км", – говорить співбесідник.
Артилерійська установка працює дистанційно. За допомогою пульта управління нею можна керувати на відстані до 5 км. Військові пояснюють, що "Партизан" був розроблений ще в радянські часи та використовувався росіянами. Українські вояки трофейну зброю вдосконалили.
"На Запорізькому напрямку цією установкою вже було вражено колону бензовозів, БМП, техніку навіть не рахуємо, був вражений повністю 120-й мінометний розрахунок разом з мінометом. Допомогли наші "очі" в небі", – розповідає "Хохол".
ВИНАГОРОДА ЗА "ХОХЛА"
"Чиж", про якого згадувалося вище, – водій автомобіля, на якому встановлено "Партизан". Він у загоні з лютого цього року, раніше був у розвідці. Говорить, що всі члени екіпажу, а їх може бути від трьох до дев'яти, пройшли навчання. Запевняє, "Партизаном" керувати не складно.
"Головне – злагоджено та швидко працювати: установку розібрати треба за 25 секунд, потім постріл і далі – швидко зібратися. Орки призначили винагороду за нашого командира. Полюють на нас. Ми "кошмаримо" їх уже три місяці, багато цілей накрили, і тому вони полюють", – говорить "Чиж".
Винагорода за "Хохла" – 20 тисяч доларів. Сам він про це говорити спочатку не дуже хотів.
"Я ворогу, як кістка в горлі. Чого? Бо багато їхнього вразили. Вони дуже вальяжно почувалися: ходили без броніків по посадках, копали і знали, що на цій ділянці фронту до них нічого не долетіть. А тут ми з "Партизаном". Вони всі на ізжогє сидять", – говорить "Хохол".
Ворожа артилерія стоїть за нині окупованими районами, снаряд звідти долітає за 34 секунди. Військові кажуть, рахували і не раз.
"Ми живемо на "нулі" і працюємо з "нуля", бо звичайний "Град" так близько не виїжджає", – додає командир.
Про "вальяжність" окупанта розповідає і "Чиж". Згадує, що якось уночі ворожий автомобіль розвозив БК з увімкненими фарами.
"Їде, ніби як належить, по нашій землі. Ми вразили авто з БК. За 15 секунд зібралися і поїхали, бо у ворога є система, яка здатна вирахувати, звідки постріл", – говорить водій.
Вдома на нього чекає наречена. Каже, що після війни обов'язково одружиться.
ВПОЛЮВАТИ "СУШКУ"
Коли обстріл трохи вщух, екіпаж і ми разом з ним швидко вирушили на вогневу позицію.
Бусоліст установки, 36-річний військовий на позивний "Професор" називає себе "мозковим центром" будь-якої операції. Говорить, що його завдання: отримати координати, обрахувати їх, вираховути ціль, навести зброю.
"Сьогодні будемо працювати по ворожій артилерії, яка нам не дає спокійно зварити борщу", – говорить.
Ворожа артилерія знаходиться від вогневої позиції менше ніж за 20 км. У хлопців є 6 снарядів, аби влучити в неї.
"Професор" на війні півроку. Хотів піти на фронт раніше, але працював технічним директором одного з підприємств і його не відпускали.
"У мене була "броня". Але я звільнився з посади, продав авто і на фронт пішов", – розповідає чоловік.
На питання, а чи багато цілей вже відпрацював, каже: "Перші три місяці ти ще рахуєш, а потім уже просто отримуєш координати і працюєш удень, уночі. Ми рятуємо життя нашим хлопцям за допомогою цієї установки".
Відпрацювавши по арті, чоловіки діляться, що хотіли б ще "наздогнати" ворожу "Сушку" (Су-25), яка кожного дня бомбить їхні позиції. Тоді, кажуть, воювати і їм, й іншим підрозділам буде трошки легше.
Ольга Кудря
Фото Дмитра Смольєнка