Старокримське водосховище продовжує висихати у липні 2025 року.
Ситуація з водою на окупованій частині Донецької області стрімко виходить за межі контрольованої НП. Це вже не просто водна криза, а гуманітарна катастрофа. Діти записують відеозвернення до глави Кремля Володимира Путіна, а Z-блогери вже не знаходять слів, щоб описати проблему не такою страшною, якою вона є насправді.
Як угруповання «ДНР» та її російські куратори намагаються розв’язати проблему, створену своїми ж руками, — «Новини Донбасу» стежать онлайн.
(Оновлено 19 жовтня о 18:00)
В окупованій Макіївці, у мікрорайоні Калінінський, у неділю вишикувалися довгі черги за водою. Місцеві жителі розповідають, що воду привозять лише раз на чотири дні — бочку на весь густонаселений район.
(Оновлено 14 жовтня о 14:25)
Монахівський кар’єр, колись популярне місце відпочинку донеччан, сьогодні стрімко перетворюється на пересохлий котлован. Після того як окупаційна влада почала використовувати його як джерело води для потреб Донецько-Макіївської агломерації, рівень води в кар’єрі катастрофічно знизився.
(Оновлено 2 жовтня о 11:10)
Харцизьк третій місяць без води: критично обміліло Ольхівське водосховище, головне джерело питної води для міста. Туди щодня надходить менше половини від необхідних 10 тисяч кубометрів. На Донеччині також майже спорожніло Старокримське водосховище — там залишилося лише близько 15% води. На Луганщині міліє Ісаківське водосховище: після зупинки шахтних відкачування приплив практично припинився, а річка Біла завалена сміттям.
(Оновлено 15 вересня о 15:49)
В РФ публіковане розслідування щодо масштабної корупційної схеми навколо проєктів водопостачання на Донбасі. Ще в 2014-2016 роках московська компанія «Трест ЧСЧ-1» отримала від Мінбуду РФ контракти на суму 18,3 млрд рублів. Гроші призначалися для відновлення зношеної водопровідної інфраструктури Донбасу. Проте реальних робіт так і не було проведено, хоча підрядник отримав усе фінансування. При цьому глава угруповання «ДНР» Денис Пушилін лише у серпні 2025 року повідомив Путіну про катастрофічний стан водопостачання через 11 років після виділення коштів.
Оновлено 10 вересня о 12:09)
В окупаційній адміністрації угруповання «ДНР» обговорюють запровадження кримінальної відповідальності для місцевих ЗМІ за публікації про нестачу води. Серед загроз для журналістів звучали стандартні інструменти російської цензури: звинувачення в екстремізмі або дискредитації.
(Оновлено 2 вересня о 10:47)
Канал «Сіверський Донець–Донбас», який десятиліттями забезпечував водою східні області України, було зруйновано російськими військами. Саме ним вода надходила і до тимчасово окупованого Донецька. Як повідомляє офіційний Telegram-канал батальйону спеціального призначення «Донбас» 18-ї Слов’янської бригади НГУ, агресор знищив насосні станції, греблі та всю інфраструктуру каналу.
(Оновлено 26 серпня о 14:00)
Водна криза на окупованій території Донецької області може призвести до відставки глави угрупування «ДНР» Дениса Пушиліна. Він з 2018 року очолює окупаційну адміністрацію, а у 2022 році був затверджений Росією як керівник «ДНР». Розмови про його усунення ходять давно, проте зараз вони посилилися.
(Оновлено 26 серпня о 15:00)
На окупованій території Донецької області угруповання «ДНР» відрізає «безхазяйне» житло від водопостачання під приводом «боротьби з незаконними врізками в систему».
З початку серпня від водопостачання відключили 170 абонентів, серед яких 48 — за самовільне підключення, а 122 — нібито занедбані будинки, які не мають господарів.
«Основна увага приділяється виявленню юридичних осіб, які використовують воду без урахування. Крім того, проводиться робота щодо відключення безхазяйного житла від водопостачання. Для цього сформовано спеціальні бригади», — заявили у групуванні.
(Оновлено 19 серпня об 20:10)
Російський пропагандист, так званий військкор Дмитро Стешин ледь не втратив зір. Попередня причина — вода в окупованому Донецьку. У нього в рогівці знайшли амеб, які поступово поїдають очі людини — це захворювання називається акантамебний кератит.
За словами журналіста, інфекцією він міг заразитися у Донецьку. Стешин умивався водою, яку спеціально залишив у теплому місці, щоб зігріти — через це там могли розмножитись небезпечні бактерії.
(Оновлено 18 серпня об 11:20)
Окупаційна влада не дотримується графіків подачі води. Це визнав навіть голова «ДНР» Денис Пушилін.
(Оновлено 18 серпня о 17:00)
Мешканці Київського району Донецька показали стан водяного фільтра через 3 дні користування. З кранів, як і раніше, тече брудна вода.
(Оновлено 13 серпня о 13:15)
У неподконтрольній українському урядові Донецькій області пообіцяли зниження тарифів на воду. У Маріуполі ціни на водопостачання залишили без змін.
(Оновлено 11 серпня о 19:06)
У керівництві угруповання «ДНР» прозвітували про будівництво Монахівського водоводу. Він призначений для перекачування води з Монахівського кар’єру до Ханженківського водосховища, з метою покращити постачання Донецька та Макіївки. Але чи призведе це до реального покращення ситуації з водою на окупованих територіях наразі невідомо.
(Оновлено 7 серпня о 13:45)
На окупованій території розчищають річище річки Кальміус. У басейні річки розташовані Верхньокальміуське, Нижньокальміуське, Старобешівське та Павлопільське водосховища. Всі вони зараз виснажені та забруднені.
В околицях сіл Вознесенка, Придорожнє і селища Авдотьїно вже завершили розчищення річища річки від сміття і заторів, заявив глава угруповання «ДНР» Денис Пушилін.
З Углегорського та Павлопільського водосховищ дуже поспішно будують водоводи вдвічі швидше за графік. З них хочуть отримувати по 100 тисяч кубів води на добу.
Щоб води стало більше в Донецьку та Макіївці, необхідно поповнити обміліле Волинцевське водосховище.
(Оновлено 6 серпня о 10:44)
Стало відомо, що відсутність води загрожує зривом опалювального сезону на окупованій частині Донеччини. Проєкти, які ініціює керівництво угрупування «ДНР», не в змозі запобігти комунальному колапсу, що насувається.
Пушилін звітував перед Путіним про воду в Донецьку
(Оновлено 5 серпня о 13:30) Глава угруповання «ДНР» Денис Пушилін заявив, що доповів главі Кремля Володимиру Путіну про проблеми з водою.
«Опрацьовуємо будівництво другої нитки водоканалу з річки Дон і альтернативні рішення», — сказав Пушилін.
За його словами, на окупованій території працюють 78 точок для роздачі технічної води та 198 цистерн для розвезення води.
Криза в Маріуполі
У тимчасово захопленому Маріуполі Донецької області продовжуються проблеми з водопостачанням. Стало відомо, що нещодавно із російського міста Санкт-Петербург прибули цистерни з водою до міста.
Автомийки без води
На окупованій території Донецької області припинено водопостачання автомобільних мийок. За дорученням голови угрупування «ДНР» Дениса Пушиліна з 30 липня і до початку опалювального сезону подачу води на всі автомийки буде припинено. Порушення цього розпорядження розглядатиметься як нецільове використання водних ресурсів. Щоправда, поки що в «ДНР» не пояснили, чи каратимуть за це.
Коли вода — розкіш
Влітку 2025 року донеччани та інші окуповані міста області опинилися в умовах, близьких до гуманітарної катастрофи: воду подають лише раз на три дні по кілька годин. За цей час люди повинні встигнути наповнити запаси, зайнятися особистою гігієною, попрати та забезпечити побутові потреби на наступні дні. Однак навіть ці кілька годин подачі води часто обертаються зневірою: вода або взагалі не з’являється, або дуже швидко зникає. Якість залишає бажати кращого — часто це каламутна, іржава рідина, а не вода. Іноді із неприємним запахом.
Місцеві пабліки рясніють фотографіями та відео з багатогодинними чергами до водовозів, де донеччани стоять з відрами та каністрами. Місцеві жителі буквально тріумфують побачивши вантажних авто з водою, які люб’язно відправили з Москви — ще один «жест доброї волі». Люди приносять каламутну рідину з підвалів, а багатоповерхівках тижнями не бачать ні краплі води.
Автомийки закриті, туалети у кафе та ресторанах теж не працюють.
Знищений водовід: як було зруйновано «Сіверський Донець — Донбас»
Канал «Сіверський Донець — Донбас» — основа водопостачання Донецької агломерації з 1950-х років — було знищено внаслідок бойових дій. Канал починався неподалік Слов’янська і забезпечував водою великі міста регіону, включаючи Горлівку, Донецьк, Покровськ та Маріуполь. Україна не перекрила його навіть після початку конфлікту 2014 року, на відміну від Північнокримського каналу.
Однак після початку повномасштабного вторгнення 2022 року російські війська зруйнували гідроспоруду, позбавивши найбільші міста джерела води.
Новий водовід з Дону: провал за рекордні терміни
У спробі вирішити кризу, яка намічалася ще у 2022 році, Росія побудувала альтернативний водовід «Дон-Донбас» завдовжки 200 км із сімома помповими станціями. Військові будівельники Міноборони працювали «в рекордні терміни», але результат виявився плачевним: водовід забезпечує менш як 30% потреби регіону. Спочатку заявлялося 75%, пізніше — 60%, потім — 40%, тепер — менш як 30%.
За неофіційними даними, було збудовано лише одну з чотирьох запланованих ниток, з численними порушеннями. Проєкт став об’єктом корупційного скандалу: витрати на нього фігурують у справі заарештованого заступника міністра оборони Тимура Іванова. Він був засуджений на 13 років позбавлення волі і оштрафований на 100 мільйонів рублів за звинуваченнями в розтраті, хабарництві та розкраданні в особливо великому розмірі. За даними низки ЗМІ, саме його вважають головним відповідальним за те, що водовід «Дон — Донбас» виявився неробочим і не був побудований відповідно до початкових планів.
Пересохлі водосховища та комунальний хаос
З 10 найбільших водойм регіону 9 значно обміліли за три з половиною роки війни. Порівняння супутникових знімків із липня 2021 та 2025 років це підтверджує.
Наприклад, ВВС показало, як виглядало Старокримське водосховище у 2021 році.
Супутниковий знімок: bbc.com/russian
А так воно виглядає зараз, у липні 2025-го.
Супутниковий знімок: bbc.com/russian
Так виглядало Ольхівське водосховище у 2021 році.
Супутниковий знімок: bbc.com/russian
А так воно виглядає 2025 року.
Супутниковий знімок: bbc.com/russian
Однак водосховища не були розраховані на регулярне використання — це було додаткове джерело води.
Нестача води призводить до абсурдних побутових практик. У «місті троянд» тепер із вікон багатоповерхівок викидають пакети із фекаліями. Так роблять не всі, але сусідські війни через такі прецеденти вже почалися.
Імітація рішень: штаби, комісії та порожні обіцянки
Пропагандисти пропонують звичні симуляції управління: оперштаби, перегляд тарифів, комісії. Але без основного джерела водопостачання жодний штаб не зможе забезпечити Донецьк.
До 2014 року 90% води у регіоні йшло на потреби промисловості. Тепер, коли більшість підприємств не працюють, розрахунки показують, що наявних ресурсів має вистачати на пів року. Проте зростання виробництва на Донецькому металургійному заводі викликає тривогу: жителі бояться, що вода йде туди, а не до будинків.
Зношеність трубопроводів катастрофічна — до 100% у деяких районах, наприклад, у Кіровському районі Донецька. Втрати сягають 60%. Це не було враховано під час будівництва нового водоводу, який тепер регулярно виходить з ладу та ремонтується тижнями.
Жителі скаржаться, що вода, що подається, каламутна, з осадом, смердить і псує сантехніку. Використовувати її для приготування їжі неможливо. Проте з липня 2025 року тарифи на воду було підвищено.
Очищалася вода раніше за допомогою хлору, тепер невідомо чим. І навіть ця сумнівна рідина надходить не скрізь: у Южнокомунарівську води немає понад два тижні.
Черговий проєкт: викачування Монахівського кар’єру
Тепер російська влада має намір перекачувати воду з Монахівського кар’єру до Кринки та Ханженківського водосховища. РосЗМІ показують помпи та труби, а чиновники запевняють, що Кринка пересохла через спеку.
Але місцеві жителі ставлять резонне питання: чому за роки спеки річка не висихала раніше? І чому кар’єри, які не викачували, як і раніше, повноводні?
«Вода Донбасу» визнає: без відновлення подачі із Сіверського Дінця регіон приречений. Авдіївський кар’єр не сприймається як альтернатива — там залишилося лише 30% води, а прокладання труб надто затратне.
Проблема водопостачання Донбасу — це не лише наслідок війни та руйнувань, а й результат системної недбалості, корупції та політизації інфраструктури. Поки у відповідь на кризу створюються лише штаби та комісії, мільйони людей живуть за умов, коли доступ до води став лотереєю, а нормальне життя — спогадом.