Однією з основних проблем забезпечення стабільності у Центральній та Східній Європі є врегулювання питань, пов’язаних з прийняттям нових членів в НАТО. Одні країни вже декілька років поспіль декларують свої прагнення стати повноцінним учасником Північно-Атлантичного Союзу, в інші – несподівано оголошують про свій нейтралітет.
Відомий український економіст Олексій Кущ на своїй сторінці у Facebook зазначає, що «ніщо у світі не дається просто так: ринки збуту товарів, технології, інвестиції, доступ до дешевих фінансових ресурсів та джерел енергії – все це результат правильно розіграних на користь своєї країни комбінацій.
Виграв одну геополітичну шахівницю – отримав доступ до дешевих джерел енергії. Виграв другу – відкрив ринки збуту для національних товарів. Кожна перемога працює на одну мету – розвиток держави та благополуччя її громадян».
Три країни пострадянського табору (Україна, Грузія, Молдова) у різні періоди декларували свої прагнення стати членами НАТО. Такі заяви створювали додаткове напруження у Центральній та Східній Європі. Певною несподіванкою стала заява Президента Молдови Санду про те, що Молдова зорієнтована на нейтралітет.
«Санду першою з країн «агресивного» (асоційованого) «тріо» заявила про нейтралітет. Санду пророкували роль мало не молдавської «Порошенко у спідниці». Але Санду першою зайшла «з козирів»», – стверджує Кущ.
Тобто Президент Молдови, виходячи з нещодавньої енергетичної кризи в цій країні, зважила всі «за» та «проти» і вирішила обрати нейтралітет, щоб не обмежувати можливості Кишинева повноцінно працювати в економічній сфері з сусідніми країнами.
Економіст