Фото: Пресс-центр НБУ Якби НБУ не зафіксував курс гривні, інфляція була б вищою
На поточному етапі переваг від фіксації обмінного курсу гривні, як і раніше, більше за недоліки, вважають у Нацбанку.
Основним фактором утримання інфляції під контролем є фіксація обмінного курсу гривні. Але досягти цього вдалося за рахунок комплексу заходів, зокрема підвищення облікової ставки до 25%. Про це сказав директор департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Володимир Лепушинський в інтерв’ю для Інтерфакс-Україна, оприлюдненому у понеділок, 16 січня.
«Контрольована інфляція, яка за підсумками року виявилася нижчою за прогноз у 30%, досягнута завдяки комплексу заходів. Це далеко не лише облікова ставка. Це, по-перше, фіксація обмінного курсу. Якби НБУ не зафіксував курс, інфляція була б вищою», — сказав він.
За його словами, для підтримки фіксації обмінного курсу необхідні збереження міжнародних резервів та привабливість гривні.
«У вкладників має бути впевненість у тому, що ставка за депозитами хоча б частково захистить їхні кошти від інфляції. Тож у контексті стійкості валютного ринку та фіксованого обмінного курсу облікова ставка 25% допомогла. Звичайно, дискусія, що щось можна було зробити інакше, завжди актуальна, але поки що результат на табло», — наголосив Лепушинський.
Він додав, що другий дієвий інструмент в утриманні інфляції під контролем — обмеження обсягів монетизації дефіциту, оскільки Нацбанк зафіксував прямий зв’язок між монетизацією та тиском на валютному ринку.
Директор департаменту зазначив, що на поточному етапі переваг від фіксації обмінного курсу, як і раніше, більше від недоліків.
«По-перше, фіксований курс є якорем для стабілізації очікувань. Зараз важко знайти йому альтернативу, оскільки, незважаючи на те, що контрольована інфляція, вона все ще висока, і ми ще не перейшли до траєкторії її зниження», — пояснив Лепушинський.
Він додав, що, по-друге, валютний ринок сьогодні має дуже мало потужності для знаходження рівноваги, оскільки попит на валюту значний, що пов’язано, в тому числі, із суттєвим дефіцитом держбюджету, «який об’єктивно в цих умовах повинен бути».
«Поки що ми не бачимо будь-яких значних дисбалансів, пов’язаних саме з фіксацією обмінного курсу», — констатував Лепушинський.
За його словами, момент повернення до плаваючого курсу пов’язаний не так з будь-якими календарними датами, як з передумовами.
«Це відбудеться тоді, коли валютний ринок матиме більше можливостей для самозбалансування та пошуку рівноваги, коли буде альтернативний якір для стабілізації очікувань. До повномасштабного вторгнення цю роль відігравала інфляція», — сказав директор департаменту.
За його словами, дуже важко спрогнозувати момент, коли відбудеться перехід від фіксованого до плаваючого обмінного курсу. «Тим більше, що, швидше за все, це відбуватиметься поступово», — зазначив представник Нацбанку.
Нагадаємо, за підсумками 2022 року в Україні інфляція становила 26,6%, хоча прогнозувалося щонайменше 30%. При цьому у грудні споживчі ціни зросли на 0,7% порівняно з листопадом.