Кав’ярня, СТО та швейний цех. Як бізнес повертається до Харкова

Фото: facebook.com/anatoliy.rodzinskiy З кожним днем у Харкові відкривається дедалі більше кафе.

Далеко за Об’їзною ще лунають бої, але бізнес повільно повертається до Харкова. Зараз працюють уже не лише кафе та продуктові магазини, як на початку квітня. У місті продається одяг, відчинені двері фітнес-клубів, а швейні цехи терміново шукають співробітниць — замовлень більше, ніж робочих рук.

Першою у Харкові ожила ресторанна сфера. Якщо місяць тому це були нечисленні кав’ярні, де можна було лише забрати напій та булочку навинос, то зараз відкриваються повноцінні ресторани.

Перша потреба

Декілька таких вже працюють на вулиці Ярослава Мудрого, на Пушкінській відкрився пивний бар — слабоалкогольні напої дозволили продавати навіть у воєнний час. Там же, на Пушкінській, працюють кав’ярні, багато їх у районі метро «Наукова». В основному це мережеві проєкти, такі як Sweeter та «Львівські круасани». На Мироносицькій відкрився італійський ресторанчик.

Багато невеликих кав’ярень працюють на проспекті Гагаріна та на Холодній горі — нині ці місця стали одними з найжвавіших у місті, бо найменше постраждали від обстрілів. Але й у центрі з’являється вулична їжа: відкрилася «Шаурма» на Науковій та у будівлі Оперного театру. Оживають і паркові зони: у саду Шевченка працює піцерія та легендарний «Кристал», у Молодіжному парку також є відкриті кафе.

У центрі працює багато кав’ярень. Фото: Юлія Смагіна

Медичні послуги — такий же товар першої потреби, як і їжа. KHARKIV Today вже писав, що наприкінці квітня відкрилося багато медичних центрів, минулого тижня до міста повернулися фахівці Лор-клініки «Династія» (приймають у кабінеті на Олексіївці, проводять операції). Через три тижні починають відкриватись і стоматології — лікарі повертаються з евакуації. Відкрито стоматологічні клініки на Максиміліанівській у центрі та на Григорівському шосе на Холодній горі. Деякі клініки, наприклад, «Медичний центр «Здоров’я», навіть дозволяють скористатися знижкою в 7% по «Картці харків’янина».  Працюють багато косметологів — більшість поки що тільки набирають обертів.

«Вийшла на роботу три тижні тому, катаюся у салон на таксі. Звичайно, обсяг роботи значно менший, ніж до війни. Раніше я працювала по 60 годин на тиждень, зараз десь 10-15», — розповіла косметологиня Наталія Черепашук.

Одяг — ще один ходовий товар. Потроху відкриваються невеликі магазини та секонд-хенди у тих районах, які не постраждали від воєнних дій. Наприклад, на проспекті Гагаріна відкрився магазин «Асорті». Продають весняний одяг, який завезли ще взимку, але не встигли продати через війну. Поки що магазин відкривається лише на кілька годин на день.

Загалом купити одяг у Харкові буде важко. Згоріли сотні магазинів на ринку «Барабашово», повністю згорів великий ринок біля метро «Героїв Праці», пошкоджені обстрілами головні торгові центри Харкова — «Караван», «Дафі» та «Нікольський».

Бізнес оживе не раніше осені

Більшість підприємців поки що лише оцінюють ризики та вигоди запуску бізнесу у Харкові. Наприклад, Red Door Pub проводить опитування у соцмережах серед підписників про те, чи у Харкові вони, і якщо ні, то коли збираються повернутися.

«Наразі насамперед прораховують перспективи кафе-ресторани, і послуги для населення — репетитори, школи музики, перукарні тощо. Ось ці підприємціі прораховують, але поки що у них не виходить найближчим часом повернутися на довоєнний рівень, максимум на шосту частину цих доходів, що не окупає витрат», — розповів президенту Асоціації приватних роботодавців Олександр Чумак.

За його оцінкою, цей бізнес масово повернеться до Харкова ближче до вересня — якщо загрози окупації чи обстрілів Харкова не буде.

Масово повертаються і дуже потрібні СТО та послуги шиномонтажу. Зараз на дорогах багато осколків і автомобілі, зокрема військові та волонтерські, часто потребують ремонту.

Швейна промисловість переорієнтувалася на військових. Фото: 24 канал

Реальний сектор, виробничники здебільшого виїхали з Харкова в західні області України і повертатися не збираються, бо вже перевезли складне обладнання, і везти його назад процес довгий і витратний. Одне з таких підприємств — «Корум Світло Шахтаря», яке переїхало на Волинь. Декілька виробничих підприємств залишилися у «сірій зоні» або на окупованих територіях, їхня доля поки що невідома.

Натомість війна спонукала розвиток швейної промисловості. Харківські швейні цехи багато в чому зараз працюють на потреби армії.

«Найближчим часом харківський бізнес буде багато у чому орієнтований на забезпечення армії, не тільки швейний. Це і обмундирування, і виготовлення різних тактичних предметів, аптечок, рюкзаків, пошиття взуття та одягу. Швейний напрямок зараз найактивніший. Багато хто починає виробляти те, що завозилося з-за кордону — плитоноски, та інше тактичне спорядження», — каже Олександр Чумак.

На підприємствах легкої промисловості зараз є гостра нестача співробітників. Швачки, як правило, — жінки, і багато хто з них виїхав з Харкова в евакуацію.

Джерело