Фото: KHARKIV Today 
Студенти зможуть вчитися очно, якщо укриття у вишах відповідатимуть сучасним стандартам.
Харківські виші готуються розпочати новий навчальний рік вже в аудиторіях. Для цього їм необхідно витратити мільйони гривень на укриття.
Майже всі університети міста мають підземні приміщення, у яких можна сховатися від обстрілу чи ракетного удару. З перших днів війни вони стали прихистком для тисяч студентів, які не змогли виїхати додому, у тому числі іноземних. Але розпочати очне навчання виші все одно не мають права — ці укриття не відповідають сучасним вимогам.
Яким має бути укриття?
У Харкові майже всі університети так чи інакше були пошкоджені внаслідок обстрілів чи бойових дій. Руйнувань зазнали 22 навчальних заклади з 24-х. Шкода, завдана вишам, обчислюється мільярдами гривень. Наприклад, за попередніми підрахунками, на відновлення зруйнованих корпусів ХНУ ім. Каразіна потрібно 3,5 млрд. грн., щоб відбудувати пошкоджені корпуси Національного аерокосмічного університету «ХАІ», треба витратити 212 мільйонів гривень. Але зараз про відбудову не йдеться. До вересня тим університетам, що планують розпочати очне навчання, необхідно привести до ладу бомбосховища. Укриття є майже у всіх корпусах, але вони не відповідають новим вимогам Міністерства освіти.
«Кожен заклад, починаючи від дошкільних і закінчуючи університетом, повинен мати ті укриття, які відповідають усім технічним вимогам. Це має бути не просто якесь підвальне приміщення, де якоюсь незрозумілою фарбою пофарбовані стіни, складені поломані парти. Там повинно бути як мінімум два входи-виходи, автономна система вентиляції, своя система водопостачання, нормальні туалети, і не один, автономне електроживлення — тобто, генератор з запасом пального, запас їжі і води як мінімум на три доби», — пояснив KHARKIV Today керівник обласного департаменту освіти та науки Олексій Литвинов.
Укриття повинне мати хоча б два виходи. Фото: пресслужба НТУ «ХПІ»
У Харківському Національному економічному університеті почали готувати укриття ще у травні минулого року, коли корпуси навчального закладу потрапили під потужний обстріл.
«Після того, як у нас були зруйновані комунікації, ми зрозуміли, що треба переносити серверну, вона на третьому поверсі, і ми можемо будь-якої миті втратити всі дані», — розповів KHARKIV Today ректор університету Володимир Пономаренко.
Виявилося, що в кожному корпусі університету є приміщення для того, аби облаштувати укриття. Але одна справа — перенести серверну та зробити тимчасовий прихисток на випадок обстрілів для працівників університету, інша — задовольнити усі вимоги Міністерства освіти та науки. Зараз у ХНЕУ якраз облаштовують таке укриття: з генераторами та туалетами, підсилювачем для мобільного зв’язку та навіть насосами на той випадок, якщо станеться аварія на водогоні чи каналізації.
«Ми це все практично все вже зробили, залишились простіші роботи: штукатурка, підлога, накопичуємо меблі. Я буду наполягати, щоб з 1 вересня ми вчилися офлайн. Чим ми відрізняємось від Києва? Та нічим, такі ж самі обстріли, а там є навчання офлайн. Повітряна тривога буде — встали і пішли в укриття», — вважає ректор.
Потрібні мільйони
Більшість університетів почали облаштовувати укриття не так давно. У НТУ «ХПІ» сховище на 150 чоловік відремонтували у квітні цього року, хоча від початку війни в ньому ховалися співробітники університету.
«Для маломобільних людей на сходах організовані пандуси та поручні. У сховищі встановлено протипожежну сигналізацію, системи зв’язку та оповіщення, проточно-витяжну вентиляцію, підключено системи електро- та водопостачання. Проведено також телефонний зв’язок, у приміщенні є меблі, біотуалети та душові. Крім того, сховище оснащене гучномовцями, дозиметричними приладами, термометром, психрометром, захисним протипожежним інвентарем», — розповіли у пресслужбі університету.
Раніше повідомляли: На укриття у школах Харківської області витратять 26 мільйонів гривень
У підвалах вцілілих корпусів НАУ «ХАІ», як і в політехнічному університеті, люди ховалися з перших днів війни. Ба, більше — там досі живуть кілька чоловік, які втратили житло. Але стандартам Міністерства вони не підходять, тож доведеться робити реконструкцію.
«Суто теоретично можна відновити навчання. Ми зробили заявку на фінансування модернізації та ремонту бомбосховищ, дали інформацію Міністерству, там зараз розглядають можливість фінансування. Це мільйони гривень, бо наші будівлі старі, а зараз норми набагато складніші», — повідомив KHARKIV Today ректор університету Микола Нечипорук.
Харківський національний педагогічний університет імені Сковороди — один з тих, які постраждали від обстрілів найбільше. 6 липня минулого року росіяни зруйнували корпус навчального закладу на Валентинівській. За словами в. о. ректора, до відновлення там ще не приступали, готують проєктну документацію. Але в університету залишились цілі корпуси в центрі міста — на Алчевських та Чернишевській вулицях, і це дасть змогу відновити навчання.
Корпус ХНПУ на Cалтівці зруйнований, але вціліли приміщення в центрі. Фото: Сергій Козлов/KHARKIV Today
«Це старі будівлі, вони мають дуже міцні підвальні приміщення, в одному з них ми вже проводили минулого року Національний мультипредметний тест, тоді приїжджала комісія з Міністерства і приміщення визнали підходящим для цього», — пояснив в. о. ректора Юрій Бойчук.
У підвальному приміщення облаштували «Сковорода-Хаб», де проводять різноманітні онлайн-заняття для дорослих та дітей, наприклад, заняття з підготовки до НМТ-2023 з різних предметів для абітурієнтів. У підвалі вдалося облаштувати хімічну і фізичну лабораторії, де викладачі проводять досліди, за якими можна слідкувати онлайн в реальному часі. В університеті мають надію, що з початком нового навчального року студенти проводитимуть ці досліди в лабораторіях самостійно.