Хмельницький має багату історію, частина якої пов’язана зі старими кладовищами. Деякі з них були офіційними місцями поховань, інші – залишилися лише згадкою в історії Проскурова. Більшість із них уже не існує, а на їх місці нині розташовані будівлі, парки та дороги.
Цвинтарі в центрі міста та біля парку
Найдавніші кладовища міста були позначені на старовинних картах Проскурова. Одне з них, єврейський цвинтар, знаходилося на нинішній вулиці Кам’янецькій, де сьогодні розташований житловий будинок №50. Інше – християнське кладовище – було розташоване біля сучасного парку культури імені Михайла Чекмана, а саме біля його входу.
За словами краєзнавця Сергія Єсюніна, ці кладовища діяли ще з початку XVIII століття. Згодом їх закрили, а для поховань виділили нові території: єврейське кладовище перенесли в район сучасної вулиці Свободи, а християнське – на місце, де нині стоїть Свято-Покровський кафедральний собор.
У XIX столітті на околицях міста розташовувалися кладовища для жертв епідемій. Однак ті поховання були неофіційними. Людей, які помирали від холери чи чуми, ховали у той час за межами міста – у районі сучасної міської дитячої лікарні та військового кладовища. Там же знаходився і так званий “скотомогильник” – місце поховання домашніх тварин.
Після 1870 року місто продовжувало розширюватися і з’являлися нові кладовища. Одне з найстаріших, яке збереглося й донині, – кладовище на вулиці Кам’янецькій, що спочатку мало три окремі ділянки: єврейську, католицьку та православну.
Німецькі поховання та військові цвинтарі
Під час Другої світової війни на Проспекті Миру було облаштоване німецьке військове кладовище. Там ховали німецьких і угорських солдатів. Для німців там було три прямокутних сектори, а для угорців – один. Після війни радянська влада ліквідувала це кладовище, засадивши територію яблуневим садом. Сьогодні на цьому місці розташовані будівлі, зокрема універсам “Вінницький”.
Ще одне місце поховання німецьких військових знаходилося біля кінотеатру імені Тараса Шевченка. Наприкінці 1943 року там діяв шпиталь для німецьких танкістів. Поранених, яких не вдавалося врятувати, ховали поряд – на майданчику навпроти сучасного кінотеатру.
Моторошні знахідки в центрі міста
Під час будівництва Центрального універмагу виявили людські рештки. Як з’ясувалося, це були жертви сталінських репресій. За словами краєзнавця Сергія Єсюніна, у підвалах НКВС розстріляли близько 16 тисяч людей, після чого їхні тіла замуровували в стінах. Під час земляних робіт рештки таємно перепоховали на військовому кладовищі.
Ще одну загадкову знахідку зробили у 1989 році під час будівництва трансформаторної будки на вулиці Героїв Майдану. Там були виявлені труни з невідомими похованнями. Їхня історія досі залишається нерозгаданою, проте є припущення, що вони могли бути частиною давніх некрополів міста.
Сьогодні більшість старих кладовищ Хмельницького вже не існує. На їх місці зведені будівлі, прокладені дороги та облаштовані парки. Втім, історія цих некрополів залишається частиною пам’яті міста, нагадуючи про його минуле та трагічні сторінки історії.