На Хмельниччині судили командира 332 роти резерву регіонального управління Сил оборони територіальної оборони за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України та призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із здійсненням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 1 рік, з конфіскацією майна, крім житла.
Згідно вироку Старокостянтинівського районного суду, солдат роти резерву наприкінці серпня 2023 року написав рапорт на звільнення з лав ЗСУ на ім`я командира роти відповідно до підпункту «г» п. 2 ч. 4 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» (перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років).
Отримавши рапорт, командир роти повідомив йому про відсутність у нього законних підстав для звільнення з військової служби, оскільки солдат є біологічним батьком тільки двох дітей.
Разом з тим, солдат, зібравши усі необхідні документи та проконсультувавшись з адвокатом, повторно підготував та подав рапорт на звільнення з військової служби через сімейні обставини.
Після отримання вказаного рапорту з додатками, командир роти зателефонував до солдата з вимогою надати йому неправомірну вимогу в сумі 17 500 грн за те, що він поставить свою резолюцію та скерує рапорт в регіональне управління Сил територіальної оборони ЗСУ для подальшого вирішення.
При цьому, він зауважив , що у випадку не надання ним грошових коштів, не підпише рапорт на звільнення з військової служби та не передасть його за підпорядкованістю.
Після отримання коштів у сумі 17000 грн. командир підписав рапорт на звільнення солдата з військової служби та того ж дня о 16 год 50 хв на підтвердження своїх дій надіслав солдату фото підписаного ним рапорту через мобільний додаток «Сигнал».
На суді обвинувачений командир роти свою вину у скоєному визнав частково: не заперечував факту отримання ним на свою банківську картку грошових коштів в сумі 17000 грн, однак виклав свою версію подій.
Зокрема, зазначив, що солдат ще за місцем попередньої служби отримував консультацію щодо наявності у нього законних підстав для звільнення з військової служби, в ході якої йому було повідомлено про відсутність таких підстав.
07 серпня 2023 року солдат в службовому кабінеті командира роти, напав з ножем на нього та іншу особу, заподіявши останньому тілесні ушкодження.
Оскільки солдат поводив себе неадекватно, причину нападу пояснити не зміг, вони доставили його до психіатричного відділення військового шпиталю, куди також прибули працівники поліції та Військової служби правопорядку.
Щоб зняти стрес від такої ситуації, він вжив 150 мл коньяку, внаслідок чого в ході медичного огляду виявлено стан алкогольного сп`яніння, складено відносно нього протокол про адміністративне правопорушення, за результатами розгляду якого судом притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф в розмірі 17000 грн і стягнуто судовий збір в розмірі 500 грн.
У подальшому солдат вибачився перед ним за свою поведінку та пообіцяв відшкодувати йому розмір штрафу та судового збору в сумі 17500 грн і саме про це йшла мова в їх телефонних розмовах.
Крім того, обвинувачуваний уважав, що солдат не мав законних підстав на звільнення з військової служби, оскільки він є батьком лише двох дітей з трьох, що перебувають на його утриманні, про що йому також вказували на попередньому місці служби і про що свідчить та обставина, що він і досі не звільнений зі служби.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий військовослужбовець показав, що був переведений у військову частину з базуванням в м.Старокостянтинові та у зв`язку із погіршенням стану здоров`я 09 серпня 2023 року поміщений до психіатричного відділення військового шпиталю, а того ж дня відносно його командира був складений протокол про адміністративне правопорушення за перебування в стані алкогольного сп`яніння під час проходження військової служби та постановою суду накладено на нього штраф в сумі 17500 грн.
Наприкінці серпня 2023 року він написав рапорт на ім`я командира 332 роти резерву про звільнення, оскільки уважав, що як батько, що має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, має підстави для звільнення з військової служби.
Проте командир роти повідомив йому про відсутність таких підстав.
Він вдруге написав рапорт, підготовлений адвокатом та 05 вересня 2023 року передав командиру , який невдовзі зателефонував до нього та запитав, коли він йому надасть гроші, а на запитання потерпілого про рапорт відповів, що підпише його після одержання коштів.
Зазначив, що без підпису командира, його рапорт не потрапив би до регіонального управління для розгляду, скарги на дії командира є неефективними, оскільки передбачають їх тривалий розгляд, а він сподівався звільнитись зі служби якомога швидше.
Відтак сприймав таку відмову командира роти як вимагання, тому 05 вересня 2023 року він звернувся до правоохоронних органів, під контролем яких 08 вересня 2023 року через термінал АТ “Приватбанк” перерахував командиру роти кошти, а той відразу прислав йому фото рапорта зі своєю резолюцією.
Суд переконався, що підписання рапорту про звільнення військовослужбовця входило в обов’язки обвинуваченого командира Про те, що він не підпише рапорт у разі неотримання коштів, командир неодноразово говорив у телефонних розмовах із потерпілим. Суд відкинув версію сторони захисту, що гроші обвинувачений сплатив, як добровільне відшкодування штрафу.
У підсумку командира роти засудили до 5 років ув’язнення з конфіскацією майна, крім житла. До набрання вироком законної сили він перебуває під домашнім арештом у нічний час.
Із реєстру судових рішень відомо, що у 2021 році обвинуваченого тричі штрафували за перебування у військові частині в стані алкогольного спʼяніння. У квітні 2022-го він знову попадався нетверезим на службі.
