Упродовж червня-жовтня Громадська організація «Центр розвитку ініціатив «ІнСорс» реалізовує проєкт «Культурна спадщина Сатанова. 3D-loading» за підтримки Українського Культурного Фонду.
Проєкт має на меті сприяти збереженню та популяризації національної та місцевої культурної спадщини історичного містечка Сатанів, шляхом створення цифрових 3D-моделей трьох пам’яток архітектури Сатанова та їхньої популяризації.
Так, у рамках проєкту планується:
- відтвори первинний вигляд у 3D-моделях таких пам’яток архітектури міста: Міська брама, Сатанівський замок, Свято-Троїцький монастир;
- створити інтерактивну мапу із цими архітектурними об’єктами, яка матиме посилання на 3D-моделі, коротку інформацію про ці пам’ятки та їхні фотографії для презентації та популяризації в Україні та за кордоном;
- створи серію відео, кожне із яких розповідатиме про одну із тьох споруд та матиме музичний супровід із народним інструментом (озвучуватиметься українською та англійською);
- створити та видрукувати поштівки «Sataniv post cards», які увійдуть до застосунку «PocketCityAR». Кожна із поштівок розповідатиме про один із трьох культурних об’єктів, із якими ми працюємо; так, Сатанівська громада стане першою на Хмельниччині, яка отримає поштівки із застосуванням AR технології з елементами доповненої реальності.
Довідково:
Міська брама – пам’ятка містобудування та архітектури України національного значення. Зведена у XV ст. Значно перебудована у XVІ ст. Зазнала пошкодження під час війни з турками (1676 р.). Відбудована коронним гетьманом Адамом Миколаєм Сенявським 1722 року. Відігравала важливу роль у захисті міста в різні періоди. Мала власну назву «Кам’янецька» – від неї починалася дорога до Кам’янця-Подільського.Грала роль парадного в’їзду до містечка. Від кінця XVІІІ ст. та до 1939 року використовувалася прикордонниками під пост, а пізніше як склад озброєнь. У повоєнні часи тут був склад споживчої спілки.
Сатанівський замок – пам’ятка містобудування та архітектури України національного значення. Твердиня постала в XVI ст. на місці укріплення XІV-XV століть. Від первісного укріплення уціліла «Кругла» вежа, бійниці якої пристосовані ще для стрільби з луків та арбалетів, а не вогнепальної зброї. Пізніше у ній зберігали порох. Звідси її друга назва – «Порохова». Замок мав форму неправильного п’ятикутника з п’ятикутними з баштами на рогах. Основна частина замку була розібрана на будматеріали на межі ХІХ-ХХ століть, коли поруч почали зводити цукроварню. До нашого часу збереглися «Кругла» башта, один з мурів, вали та три п’ятикутні башти.
Свято-Троїцький монастир – пам’ятка містобудування та архітектури України національного значення. Монастир заснований, як печерний (печера з келіями та підземною церквою збереглася до наших днів) приблизно у XVI ст. Основна частина споруд постала XVIІ ст. Сучасного вигляду набув після масштабної реконструкції 1744 р. Монастирський ансамбль складається з Троїцької церкви, триярусної дзвіниці, келій, в’їзної брами та огорожі. За свою тисячолітню історію монастир встиг побути православним, уніатським, потім знову православним. Від кінця ХІХ ст. він став жіночим (до того – чоловічий). Значних руйнувань обитель зазнала в 1920-1960-х роках. Наразі стоїть пусткою, а церква використовується як парафіяльна.
