У липні 2021 року на Хмельниччині археологи виявили сліди поселення трипільської культури з артефактами – знахідка біля села Голосків Кам’янець-Подільського району датується приблизно 5 тисячоліттям до нашої ери. Площа поселення приблизно 10 га.
В одній з трьох траншей учасники археологічної експедиції знайшли на глибині 1,5 м кам’яну кладку, інформує Суспільне.
За словами фахівця з трипільської культури Євгена Левінзона, ці червоні цеглини являють собою перекриття між 1 і 2 поверхами характерного для трипільського поселення житла.
Науковець пояснив, що трипільці будували наземні глинобитні двоповерхові будинки з дерев’яними каркасами. Він також додав, що ці переселенці з Близького Сходу зазвичай вирощували ячмінь, горох, пшеницю, тримали велику рогату худобу, полювали та рибалили. На одному місці довше, ніж на 50-80 років, вони не затримувалися. Відхід, як правило, супроводжувався спаленням поселення.
Експерти називають серед причин такої міграції і виснаження ґрунтів, і певні ритуальні особливості, і запобігання спалахів епідемій.
Вчений каже, що ці розкопки – особливі, оскільки тут проходила певна контактна зона між локальними групами трипільського населення: між шепенецькою та мерешовською групами.
Як зазначив науковий співробітник Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника Петро Болтанюк серед знахідок: кістки, кераміка, багато серпів.
Залишки виявленої тут трипільської кераміки попередньо датують в межах останньої третини V – початку IV тисячоліття до нової ери.
Варто звернути увагу, що таке поселення в Україні старше не тільки єгипетських пірамід (найдавнішою вважається піраміда Джосера 2667-2648 років до н.), а й біблійного Всесвітнього потопу в найдавнішій версії текстів про релігійну повінь, яка стала причиною загибелі майже всього людства.
Так, згідно з єврейським текстом Біблії він датується 3853 роком до н. е. А згідно з Септуагінтою, Потоп ще “молодший”, і датується 3247 роком до н. е.
