У ході реалізації проекту «Могили Предків» на Хмельниччині виявили унікальну пам’ятку.
В селі Андріївка колишнього Городоцького району (нині це Сатанівська громада) під час обстеження території біля костелу Преображення Господнього виявлено унікальний для Поділля та й України у цілому історичний артефакт, йдеться у матеріалі ГО «Україна Інкогніта».
Інформації відносно зведення храму мало, до того ж вона суперечлива. Достеменно можна стверджувати лиш одне – у сучасних формах він постав близько 1750 року на місці більш ранніх попередників і сталося це коштом когось із дуже поважної у цих краях родини Стадницьких гербу «Шренява».
Костел мав величезну прихрамову територію. Навряд чи який інший храм Поділля мав більшу. От на ній серед стихійного звалища і чагарників активний учасник проекту Олег Федоров знайшов зруйнований постамент якоїсь великої сакральної скульптури.
Що за скульптура сьогодні можна лиш гадати. Скульптуру знищили ще у 1920-30-х роках. То ді ж, вірогідно, повалили на бік чималий постамент.
“Хрести пілігрімів” та дата 1704
Старе каміння вкривав товстелезний шар моху. Коли у пошуках можливих написів його здерли, то краєзнавець Дмитро Полюхович (учасник проекту від ГО «Україна Інкогніта») звернув увагу на унікальну обставину. Вся поверхня деталей постаменту виявилася вкрита так званими «хрестами пілігрімів» або ж «хрестами паломників». Таку назву в історичній літературі мають позначки у вигляді хрестів продряпаних прочанами під час відвідування особливо шанованих святинь. Продряпаний хрестик мав не лише засвідчити відвідування святині, але й підсилити прочитані тут молитви. Найвідоміші «хрести пілігрімів» вкривають стіни Храму Гробу Господнього у Єрусалимі.
Графіті на стінах Храму Гробу Господнього в Єрусалимі.
В Андріївці краєзнавці нарахували «лише» три десятка позначок-хрестів. Лише у лапках, бо насправді для Поділля і України це дуже багато! А на римо-католицьких монументальних пам’ятках України «хрести пілігрімів» до цього випадку взагалі були невідомими!
Як пояснив відомий історик і археолог кандидат історичних наук Павло Нечитайло:
«Такі хрести на теренах Центральної та Східної Європи датуються в широкому діапазоні від Х століття (Мурфатлар, Румунія) до XVIIІ століття (Печерний монастир в с. Субіч, Хмельницька обл). Враховуючи дату «1704», вирізану на постаменті, у цьому випадку теж маємо XVIIІ століття. Не виключено, що частина продряпаних хрестиків датуються й ХІХ століттям. Завдяки минулорічній знахідці експедиції «Україна Інкогніта», – хреста на могилі Пантилимона Копитька (помер 1860 р), який теж вкривають «хрести пілігрімів» хронологію практики продряпування хрестиків можна підняту й на другу половину ХІХ століття…»
Також науковець додав:
«Подібні хрести у наших краях більш характерні для православних печерних монастирів, але трапляються й у католицьких храмах.
Наразі це загадка, на яку поки що немає прямої однозначної відповіді. Чому саме цій сакральній фігурі така шана – наразі сказати неможливо. Невідомо навіть що це була за фігура взагалі. В нечисельній історичній літературі, де хоч побіжно згадуються села Куманів та Андрієвка (колись Андріївка була частиною Куманова) – ані пари із вуст. Нічого не можуть сказати й місцеві мешканці…»
Напис на постаменті практично не читається. Лише зрозуміло, що це – латиною. Сподіваємося, що цю загадку історії все ж поталанить розв’язати.