12-річного Даню застрелили за дідову курточку – прийняли за диверсанта — Події

Фото: ФБ Каріни Бельченко. Даня в тій самій курточці, що коштувала йому життя.

Після Великодня, 25 квітня, Апеляційний суд Житомирської області має розглядати запобіжний захід для двох підозрюваних у вбивстві 12-річного хлопчика та тяжкому пораненні його 10-річного друга. Це не російські солдати і не запеклі карні злочинці. Один – кадровий військовий ЗСУ, інший – громадський активіст, член формування щодо сприяння органам правопорядку.

Причиною трагедії, за версією захисту, стала війна –дітей сплутали з диверсійно-розвідувальною групою. Постраждала сторона вважає, що відстань виключала помилку, розстріл був свідомим.

«Перед дверима стояла людина з автоматом і не випускала нас»

У Радомишль родина Бельченків перебралася з Києва 24 лютого. Столицю трясли звуки вибухів, у провінції здавалося безпечніше. Оселилися у приватному будинку у родичів, 12-річний Даня потоваришував із 10-річним сусідом Альошею. Хлопчики днями грали на свіжому повітрі, але поза двору не виходили.

Початок березня видався холодним, 7-го числа хлопці затіяли «війнушку». Щоб Даня не замерз, дідусь надів на нього свою куртку, розфарбовану під камуфляж. Ось що розповіла у Фейсбуці його мама Каріна Бельченко :

— О 16.10 у двір увірвалися люди зі зброєю і без попередження почали стріляти по дітях на поразку. Діти дуже злякалися і бігли через весь двір до сусіднього садка, щоб сховатися. Я в цей час разом із сім’єю перебувала в будинку. Коли ми почули постріли, намагалися вибігти надвір, щоб подивитися, що сталося. Але перед дверима стояла людина з автоматом і не випускала нас, мотивуючи тим, що вони знайшли диверсантів і стріляють у них!

Дорослі стали кричати, що у дворі лише діти, але коли змогли вирватися з дому, обидва хлопчики лежали на землі. Олексій стогнав, а Даня не подавав ознак життя. Дідусь намагався робити йому штучне дихання, але повітря виходило з рани. Пізніше експертиза встановить, що куля пройшла шию, пробила легені, хребет. Смерть була миттєвою.

На той час, як стверджує мама загиблої дитини, стрілки з місця втекли. ЗМІ вже відомі їхні імена. Це військовослужбовець Олександр Юрко та член громадського формування «Радомишльська варта» Віктор Ільченко. Перший був озброєний автоматом АКС-74У, другий – нарізним карабіном «Вулкан ТК». Зброя має однаковий калібр.

— Їх затримали під час виїзду з міста та знайшли в машині речовини, які згодом, за даними експертизи, виявилися наркотиками, – каже Карина Бельченко.

Обом пред’явлено підозру в умисному вбивстві та замаху на умисне вбивство. Суд першої інстанції уклав Юрка та Ільченка у СІЗО, що вони зараз намагаються оскаржити, щоб отримати м’якший запобіжний захід.

«Помилка в об’єкті»

Надмірно пильною виявилася одна із сусідок Бельченка. Граючих у дворі дітей вона прийняла за «військових зі зброєю» і повідомила чоловіка, який також перебував у «Радомишльській варті». А той, певне, передав інформацію Ільченку. Відразу скажемо, «Радомишльська варта» – це громадська організація, зареєстрована давно і жодного відношення до територіальної оборони не має.

Тим часом, за твердженням адвоката Миколи Врублевського, влада Радомишля з початком війни призначила Ільченка начальником штабу ТрО, щоправда, без відома військкомату, і тепер відмовляється від такого рішення. Проте у справі є довідка від СБУ, яка підтверджує співпрацю Ільченка з органами.

— Та підозра, яку пред’явлено, вона не обґрунтована. Все було не так, як каже мама. Ніхто з місця не тікав, проведена експертиза не виявила у крові затриманих слідів алкоголю чи наркотиків. Мій підзахисний алкоголь взагалі не вживає. Він сам викликав поліцію, коли побачив помилку в об’єкті, і сам намагався допомогти постраждалим, приносив зі своєї машини аптечку, — каже Врублевський.

Микола Врублевський: На той момент у Житомирській області висаджувалися ДРГ. Якщо брати цих росіян, то зростання у них метр із шапкою. Хто міг визначити, що це діти, якщо в руках у них була зброя.

«Об’єктом» юрист називає камуфляжну куртку, в яку був одягнений загиблий хлопчик.

— На той момент у Житомирській області висаджувалися ДРГ. Ільченко та військовий прибули у двір тому, що надійшло повідомлення: на околиці Радомишля помічені диверсанти. Відстань при пострілах була 50 метрів. Якщо брати цих воїнів росіян, то зріст у них метр з шапкою. Хтось міг визначити, що це діти, якщо в руках у них була зброя. Як пізніше виявилося, іграшкове.

Адвокат зазначає, що «об’єкт» став тікати, а не підняв руки або не впав на землю, як слід.

— Тобто повівся так, щоб його прийняли за диверсанта. Я думаю, що певною мірою є і вина батьків, бо йде війна і громадянським не можна перебувати у воєнному одязі. А остання точка – це балістична експертиза, яка підтверджує, що фатальний постріл було здійснено не з карабіну Ільченка, а з військового автомата. Чому мій підзахисний має бути під вартою, якщо нікого не вбивав?

Появу Ільченка зі зброєю на місці висадки диверсантів юрист пояснює законом, яким Рада дозволила цивільним особам вбивати агресора з будь-якої зброї.

— Моя суб’єктивна думка, і я її підтримуватиму в суді, хоча мого підзахисного вона стосується щонайменше, що це не навмисне вбивство, а нещасний випадок. У військового, що йшов позаду Ільченка, могли не витримати нерви.

Як громадянський активіст Ільченко та військовослужбовець Юрко опинилися разом, адвокат не знає.

Чи не 50, а 15 метрів? І Міккі-Маус на спині пораненого

Більше подробиць вдалося дізнатися від адвоката Володимира Красовського, котрий представляє інтереси сім’ї загиблого хлопчика.

– Юрка затримали на одному з блокпостів Радомишля за самовільне залишення військової частини. Так написано у підозрі – у документах. Ільченко видав йому зброю. Де він його взяв, не будучи військовим і не перебуваючи у складі ТРО? Посадив у автомобіль. Приїхавши на місце, вони не з’ясовували, хто і що, а одразу почали стріляти на поразку. Моя особиста думка, що сталося умисне вбивство, – вважає Красовський.

Адвокат каже, що є об’єктивні речі, які не можна ігнорувати.

Володимир Красовський: Діти кричали: «Дядьку, ми здаємося, не стріляйте в нас!», і це чули з десяток свідків. А вони (Ільченко та Юрко) продовжували стріляти вже по дітей, що лежать.

— Одна дитина загинула, а друга отримала важкі рани. Діти не стріляли в бік Юрка та Ільченка, іграшки в їхніх руках ніяк не скидалися на справжню зброю. Відстань, з якої було розстріляно дітей, становила 15 метрів – є протокол огляду місця події.

У різних показаннях час трагічних подій відрізняється на годину-півтори, але не підлягає сумніву, що все відбувалося вдень за хорошої видимості.

— Було дві серії пострілів – у дворі та там, куди намагалися тікати діти. Вони почали тікати, бо побачили, як кулі лягають біля них. Це розповідав поранений хлопчик. Він, до речі, був одягнений у фіолетову курточку з Міккі-Маусом на спині. Діти кричали: «Дядьки, ми здаємося, не стріляйте в нас!», і це чули з десяток свідків. А вони (Ільченко та Юрко) пішли навперейми і продовжували стріляти вже по лежачих дітях. Просто розстрілювали. Повторюю, із 15 метрів.

Призначено 7 експертиз

Володимир Красовський стверджує, що обидва стрільці таки залишили місце події.

— Коли вибігли люди, Ільченко покинув дитину, що вмирала, і поїхав, взявши з собою Юрка. Цьому також є свідки, люди навіть хотіли вчинити над ними самосуд.

На думку адвоката, не можна стверджувати, що смертельне поранення Дані завдав не Ільченка:

— Усі рани наскрізні, кулі однакового калібру. Наразі йде ДНК-експертиза, щоб встановити, яка саме куля пройшла крізь тіло Олексія, а яка вбила Данила. Ця експертиза триватиме три місяці. Також проводитиметься секторальна експертиза, ситуаційна… Усього призначено 7 експертиз.

Кількість гільз, знайдених на місці «розбірок з диверсантами», за словами співрозмовника, вражає: 25 пострілів було зроблено з карабіна Ільченка, 18 пострілів – з автомата Юрка.

— Наразі військовослужбовець йде на співпрацю зі слідством, розповідає, як усе було. А Ільченко відмовляється. У тому числі слідчого експерименту. Ми вважаємо його організатором розстрілу, бо Юрко був повністю підконтрольним і у своєму бронежилеті йшов позаду цивільної особи, – продовжує адвокат.

Руслан Болгов: Одягати на дітей, носити камуфляж у воєнний час неприпустимо. Тому що це подвійна небезпека: як з боку своїх, так і з боку ворога, який може прийняти громадянського за військового.

Рідних загиблого хлопчика та всіх, хто їм співчуває, турбує думка, що Ільченка збираються відпустити під домашній арешт. А це означає, що він може втекти. У війну це легше, ніж у мирний час.

– Одне засідання апеляційного суду вже було. Замість рішення суд запропонував адвокату зробити перерву, щоб той міг надати довідку, чи має Ільченко місце проживання, – каже Володимир Красовський. – Я вважаю, що так на суд подіяла довідка СБУ.

Крім цього, Ільченко має свою групу підтримки. Мама Дані отримує закиди, що «працює на російську пропаганду» і хоче тримати у в’язниці патріота. За твердженням адвоката, приходять СМС та листи із погрозами.

— А все, чого хоче сім’я – це об’єктивне розслідування, — робить висновок Володимир Красовський.

Незалежний коментар

Руслан Болгов, детектив, експерт з безпеки:

— Зараз воєнний стан. ЗСУ та ТрО мають право стріляти на поразку, якщо є загроза, що перед вами ворог, і є пряма загрозам життю та здоров’ю вам чи іншим. Але в кожному випадку треба думати головою та оцінювати обстановку: чи існує реальна небезпека, чи можна взяти передбачуваних диверсантів у полон.

У разі слідству передусім необхідно розібратися у цьому, чи дозволяло відстань, одяг, зростання відрізнити дітей від дорослих. Яка була обстановка у Радомишлі 7 березня, чи багато перед цим ловили ДРГ. І наскільки були компетентними люди, котрі застосували зброю.

Користуючись нагодою, ще раз хочу нагадати, що вдягати на дітей, носити камуфляж у воєнний час неприпустимо. Тому що це подвійна небезпека: як з боку своїх, так і з боку ворога, який може сприйняти громадянського за військового.

Джерело