Чорні дні Чернігова: розстріли черг та підірваний міст через Десну- Події

Чорні дні Чернігова: розстріли черг та підірваний міст через Десну- Події

Фото: Ірина Вольянова — https://www.facebook.com/profile.php?id=100015760331265

Відчай поступається місцем здорової агресії, зневіра — холоднокровність, а гідність нікуди не поділося, для чернігівців це не порожній звук.

Вогнища у дворах та їжа із загального котла стали звичними

У захоплених селах Чернігівської області окупанти роздавали гуманітарну допомогу «звільненим» від продуктів та нормального життя людям. Таких, хто взяв, виявилися одиниці, решта не дозволила собі прийняти подачки з рук «визволителів».

— Ми знаємо тих, хто тут спав і бачив прихід «російського світу» — звичайно, вони побігли в перших рядах руки цілувати «визволителям… Але й ви зрозумієте: для багатьох головне у житті – це телевізор. А тут у нас вільно ведуть мовлення російські канали, українські – закодовані, за них треба гроші платити. Російські — безкоштовні і ловляться на ціпок. Тож не дивно, що є такі жителі, хто й гречкою окупаційною не гидують, і розповідають, як вони мучилися під гнітом українських націоналістів… – каже мешканець Чернігова Сергій Малашенко. Йому 65 років, він з жалем каже, що в тероборону його не взяли («записали, але сказали поки що вдома сидіти і чекати. А чого мені чекати, смерті, чи що?»), і він узявся допомагати волонтерам, благо є автомобіль.

– Нам комунікації перебили у перші ж дні. Електрика, опалення, вода зникли майже відразу, газ тобто, то ні. Вдома холодина була, ми з дружиною спимо в спортивних костюмах та в шкарпетках, дістали всі ковдри та покривала. Та що ми – весь Чернігів так спить, ночами морози до -10 були. А я на машині воду розводжу: набираю баклаги у приватному секторі та везу багатоповерхівками. Дякуємо людям, які дозволяють свою воду набирати. Інакше було б зовсім погано!

Владислав Атрошенко: Ми обов’язково збудуємо новий міст, набагато краще, ніж колишній. Він у нас був старенький. А таке місто, як Чернігів, місто-герой, заслуговує на новий крутий сучасний міст.

Жителям Чернігова зараз зовсім не добре. Вогнища у дворах, їжа із загального котла разом із сусідами – вже не в новинку. Немає електрики – отже, лягають спати, як тільки стемніє. Вода привізна – працюють і волонтери, і Чернігівський міськводоканал.

— Воду привозять та роздають по 10 літрів на одну людину. Просять не приходити з дрібними 1-2-літровими пляшками, краще з цебрами. Воно і правильно: ми 5-літрову баклагу можемо на 2-3 дні розтягнути, – каже чернігівка Єлизавета Мелес.

Чорні дні Чернігова: розстріли черг та підірваний міст через Десну- Події

Чорні дні Чернігова: розстріли черг та підірваний міст через Десну- Події

Люди проводять ночі у підвалах, чи це безпечно – хто знає… Але не так страшно, як у квартирах. Фото: Ірина Вольянова — https://www.facebook.com/profile.php?id=100015760331265

Аби не як у Маріуполі!

Жителям міста трохи прикро: про них дуже мало говорять, але гуманітарна катастрофа у Чернігові ось-ось настане. Страшно, що люди не можуть евакуюватися, що втратили контакт із рідними та друзями на інших територіях – додзвонитись комусь або знайти місце, де ловить інтернет, практично нереально.

Проте світ дізнався про розстріл окупантами черги за хлібом та загибель десяти людей, і це далеко не єдиний трагічний випадок. Дізнався світ і про опір жителів спроб захопити їхнє місто – між іншим, як нагадують місцеві, місто партизанської слави. Став свідком того, як росіяни скинули дві авіабомби на автомобільний міст через Десну, адже саме цей міст з’єднував Чернігів зі столицею України і саме по ньому рухалися рідкісні, але евакуаційні рейси і завозилася гуманітарна допомога.

— Це не завадить постачати гуманітарну допомогу до Чернігова. І ми обов’язково збудуємо новий міст, набагато краще, ніж колишній. Він у нас був старенький. А таке місто, як Чернігів, місто-герой, заслуговує на новий крутий сучасний міст. І ми його обов’язково збудуємо після нашої перемоги, – обнадіяв мер Чернігова Владислав Атрошенко.

За попередніми підрахунками, які озвучив градоначальник, приблизно половині жителів із 285-тисячного населення вдалося виїхати з Чернігова у перші дні бойових дій. Очевидці розповідають, що люди не лише виїжджали на автомобілях та поїздах, а й переправлялися через річку, йшли пішки та ловили попутки.

— Мами з грудними дітьми річку на човнах перепливали, мало не плисти були готові, аби дітей врятувати, — згадує Єлизавета Мелес. – А скільки ще залишилося, хворих, поранених, хто у лікарнях лежить, де немає світла та холодно, бо опалення «накрилося». Хто про них подбає? Лікарі вже з ніг валяться, волонтерам низький уклін, та їх на всіх не вистачить. Господи, аби не трапилося як у Маріуполі, коли люди вдома померли від голоду та холоду та їх нікому було навіть поховати!

Чорні дні Чернігова: розстріли черг та підірваний міст через Десну- Події

Чорні дні Чернігова: розстріли черг та підірваний міст через Десну- Події

Житловий фонд постраждав дуже сильно, як і якими засобами його відновлювати – поки що незрозуміло. Фото: Ірина Вольянова — https://www.facebook.com/profile.php?id=100015760331265

Простий громадянський подвиг

Влада обіцяє, що не допустить такої трагедії, але визнає: з кожним днем все важче підтримувати порядок і контролювати ситуацію. Снаряди та бомби «демілітаризаторів» зруйнували інфраструктуру та комунікації Чернігова, лише одна з насосних станцій водоканалу за тиждень отримала 64 прильоти російських снарядів, на іншу припав авіаудар, через що був повністю зруйнований резервуар із чистою водою. З електроенергією такі ж проблеми, а ось мобільний зв’язок вдалося трішки налагодити, наприклад, у центрі. Телефони заряджають від генераторів, які вдається знайти в центрі, але їх дуже мало.

— Навіть у такій критичній ситуації люди працюють: комунальники під обстрілами щось ремонтують, лікарі оперують – моїй сусідці зробили операцію з видалення апендициту. Лікарі з ліхтариками працюють, ви можете собі уявити? Налобні ліхтарики надягають – і оперують. Я вважаю, що це громадянський подвиг! – натхненно каже Єлизавета.

На рештках якщо не оптимізму, то хоча б стійкості та спокою мешканці Чернігова зустріли четвертий тиждень війни. Але сили їх не нескінченні, і чернігівці просять про допомогу продуктами та ліками. Магазини порожні, аптеки теж виїхати з міста проблематично, а повітряні тривоги звучать все частіше. Противник не залишає спроб зрівняти непокірне місто із землею.

Джерело