Фото: REUTERS
Як може відбуватися ця робота
Після восьми місяців перебування під контролем російських військ Херсон потроху повертається до колишнього життя. Цього тижня, як пообіцяла віцепрем’єр-міністр Ірина Верещук, почнуть відновлювати виплату пенсій, а тим, хто пережив окупацію, дадуть одноразову допомогу. Уряд також обіцяє налагодити евакуаційні маршрути для тих, хто забажає, оскільки зима буде складною і є загроза обстрілу.
Незважаючи на ейфорію останніх днів з моменту звільнення, ситуація у місті напружена. Залишається дуже близькою лінія фонту, сильно пошкоджена інфраструктура, є невизначеність, кого визнають колаборантом, оскільки увесь цей час люди повинні були виживати, а отже, так чи інакше працювати на росіян.
Наразі Херсон тимчасово закрито на в’їзд та виїзд, що пояснюють розмінуванням. Введено тривалу комендантську годину – з 17.00 до 8.00. Багатьох насторожують слова «стабілізаційні заходи», які проводять правоохоронці та ЗСУ. «КП» в Україні» попросила експертів роз’яснити, що вони мається на увазі.
Довгий комендантський час
Оптимістична картинка зустрічі українських військових та візит президента Володимира Зеленського до Херсона – це події із центру звільненого міста.
– У глибині Херсона, особливо у віддалених від центральної площі районах, залишається багато небезпек, – каже консультант комітету ВР з питань безпеки та оборони, колишній співробітник СБУ Іван Ступак. – По-перше, це міни, тому працюють вибухотехніки, по-друге, є ризик вилазок диверсійно-розвідувальних груп. Життя у місті має стабілізуватися, тому всі заходи, які проводять військові, національна поліція та СБУ, так і називаються – стабілізаційні.
Експерт зазначає, що у Херсоні, напевно, залишаються «загублені» — російські військові, які не встигли відступити і переодяглися у цивільний одяг.
— Це можуть бути люди зі зброєю, які намагатимуться промишляти пограбуваннями. Початок комендантської години з настанням темряви – це дуже виправданий захід. До міста має повернутися законна адміністрація, банки, мережеві магазини. Все це вимагає зачистки можливих злочинних проявів для забезпечення безпеки. Абсолютно природно, що місто охоронятимуть посилені патрулі, на вулицях будуть присутні військові. Стабілізаційні заходи можуть тривати від кількох місяців до пів року – залежно від ситуації на фронті, — каже Іван Ступак.
Перевірка паспортів і телефонів
Колишній начальник Голосіївського райуправління поліції Києва, а нині офіцер ЗСУ Денис Ярославський нагадує, що херсонцям потрібно суворо дотримуватись паспортного режиму.
— Перевіряти паспорти можуть на вулиці, поліцейські приходитимуть додому, дивитимуться документи та фотографуватимуть із ними людей. Цього не треба боятися, так відбувається в Ізюмі, Балаклії, на всіх деокупованих територіях. Необхідно ідентифікувати всіх людей, що залишилися, — пояснює Денис Ярославський. – Те, що трапилося у ці вісім місяців, безпрецедентний випадок в Україні, і будь-хто може скористатися ситуацією. Наприклад, вклеїти у паспорт померлої або загиблої людини свою фотографію і приховувати злочини під чужим прізвищем. Жителів Херсона також можуть розшукувати родичі, і контроль паспортів у цьому допомагає.
Денис Ярославський зазначає, що для перевірки патрульні можуть просити мобільні телефони.
— Цього теж не треба боятися і не варто заперечувати, якщо ви вважаєте, що нічого ганебного не зберігаєте. У мене співробітники СБУ кілька разів просили телефон. Я виконував беззаперечно, хоча міг цього й не робити, бо є службовцем ЗСУ. А ось людина, яка не показує телефон, викликає підозру, — каже наш експерт.
Полювання на колаборантів
Окрім стабілізаційних у Херсоні будуть проводитись фільтраційні заходи.
— Відпрацювати мають усіх, хто працював із росіянами, здавав позиції українських партизанів, вказував адреси колишніх військових, учасників АТО – ООС, – продовжує Денис Ярославський. — Зрозуміло, що людей, які забезпечували інфраструктуру міста, звинувачення у колабораціонізмі не торкнуться, але ми знаємо, що від початку окупації багато хто хотів і спробував зробити за росіян свою нову кар’єру та активно допомагав їм. Я вважаю, що як мінімум усі поліцейські, які залишилися під час окупації на службі, повинні бути відсторонені від справ і піддані найсуворішій перевірці. По всіх випадках мають бути ухвалені справедливі рішення, я впевнений, що так і станеться.
За ситуацією в обласному центрі обіцяють стежити правозахисники. Громадську приймальню Української Гельсінської спілки з прав людини в Херсоні було евакуйовано до Вінниці, але працюють телефони, а в місті вже потроху відновлюється мобільний зв’язок.
— Нам можна дзвонити з усіх питань, пов’язаних із війною, — каже адвокат УГСПЛ Сергій Мовчан. – Ми даємо консультації та допомагаємо відновити втрачені документи, соціальні виплати, пенсії тощо, документуємо воєнні злочини, а також тримаємо на контролі дотримання прав людини владою та правоохоронними органами.
Телефонувати за телефонами: 066-945-65-60, 050-535-54-06. Працює Вайбер, Ватсап, Телеграм.
Важливо
Кого можуть покарати за колабораціонізм:
15 березня набув чинності закон, який вніс до Кримінального кодексу України статтю «Колабораційна діяльніст». Мінімальне покарання – позбавлення права обіймати певну посаду, максимальне – 15 років чи довічне ув’язнення.
Під санкції, пов’язані з позбавленням волі на різний термін, підпадають особи, які:
добровільно передавали матресурси воєнізованим формуванням на тимчасово окупованій території, вели госпдіяльність у взаємодії з державою-агресором, добровільно вступили на посаду, пов’язану з виконанням адміністративних функцій у незаконних органах влади, або добровільно обиралися до таких органів, допомагали організовувати та проводити незаконні референдуми, організовували та проводили політичні заходи на користь агресора, добровільне входили на посади у незаконних судових чи правоохоронних органах, брали участь у незаконних збройних формуваннях, надавали допомогу у веденні бойових дій проти ЗСУ.
Закон багаторазово критикували за те, що він не робить винятків, зокрема, щодо ведення господарчої діяльності. 5 вересня Кабінет міністрів затвердив запропоновані Мінреінтеграції зміни, якими пропонувалося звільнити від відповідальності:
листонош, медиків (за винятком чиновницьких посад в органах влади окупанта), працівників житлово-комунальної сфери, працівників банків, сільгосппрацівників, співробітників цивільного захисту, правозахисників.
Законопроєкт внесено до Верховної Ради, але ще не ухвалено.