У рубриці «Красуня БУГу» знайомимо вас із Ілоною Остапюк — фітнес-тренеркою з Нововолинська, для якої спорт давно вийшов за межі звичайного хобі й став частиною життя.
У Нововолинську вона живе вже близько шести років і зізнається, що встигла відчути його як рідне.
«Тут немає великої метушні, але водночас відчувається життя», — каже Ілона.
Кілька років дівчина працює фітнес-тренеркою. Про свою справу говорить впевнено. Знає, що робить, і викладається на максимум. З часом тренування для неї стали ще й способом підтримки — інколи фізичної, а інколи й емоційної.
«Я не просто люблю свою роботу — я цим живу. Мені подобається допомагати людям: вони починають більше цінувати себе, змінюється їхнє самопочуття і настрій», — розповідає вона.
Спорт був у її житті завжди, але поступово переріс у професію. Тому зараз Ілона займається тим, що їй справді близьке. Вільний час вона намагається проводити у балансі: може побути наодинці, щоб відновитися, або ж провести час із друзями.
« У вільний час я проводжу наодинці з собою — це допомагає перезавантажитися, подумати, відпочити і набратися енергії» — ділиться вона.
У житті дотримується простих орієнтирів. Каже, що для неї важливо залишатися доброю і зберігати позитив навіть у складних ситуаціях.
«Я стараюся не змінюватися через обставини чи людей, які трапляються на шляху», — додає вона.
Догляд за собою вона сприймає як системну річ. Її щоденність побудована на режимі: тренування, відновлення і харчування. Це вже спосіб життя.
Говорячи про поради, Ілона не ускладнює: якщо щось не влаштовує — варто діяти.
«Не бійтеся змін. Працюйте над собою, самовдосконалюйтесь, розвивайтесь і шукайте те, що вам подобається. Коли людина займається тим, що їй справді подобається, кожен день наповнюється сенсом, енергією і відчуттям щастя», — каже тренерка.
Для себе щастя визначає через базові речі: родину, гармонію з собою і мир над головою.
«Коли поруч рідні люди коли ти живеш у злагоді зі своїми думками і серцем — це вже велике щастя. Напевно, зараз для повного щастя всім нам не вистачає лише одного — миру», — підсумовує Ілона.
