У мережі опублікували ретрофотографії Успенської церкви Низкиницького монастиря. Чорно-білі світлини датовані 1984 року, а кольорові – 1986 року.
Як йдеться на інстаграм-сторінці LEGIO Historica, світлини без будь-яких фільтрів і редакційних змін.
Автор статті, історик Володимир Кравченко розповів про те, чим багате історичне минуле Низкиницького монастиря.
“Монастир із бурхливою історією, в якій відмітився навіть любитель золотих рибок і автівок мерседес. Але про все по черзі”, – йдеться у дописі.
Засновником монастиря є київський воєвода Адам Кисіль, зірка української дипломатії 17 століття, до якого, на жаль, не надто дослухались сучасники. Монастир збудували на узвишші, із характерними мурами, як невелику твердиню.
Храм вважається пам’яткою волинської архітектурної школи. Фундатор заповів монастирю частину свого господарства, на кошти від якого він мав існувати та займатись просвітництвом. Про Адама Киселя в храмі нагадували розкішний бароковий надгробок, а також герби-барельєфи. За заповітом, у монастирі поховали самого воєводу та його дружину Анастасію.
Монастирем опікувалась рідня Киселів, пізніше – орендатори. У кінці 17- 18 століття монастир підпорядковувався ченцям-василіанам (ГКЦ), та після поділів Речі Посполитої почав занепадати.
Після скасування унії в рос.імп. монастир закрили, лишилась тільки православна парафія із церквою. У 1880-х храм відвідали київські професори Володимир Антонович та Андріан Прахов (який й зробив тут серію фотографій).
На той момент пам’ятка епохи бароко була в незадовільному стані, пізніше архієреї знайшли кошти на ремонтні роботи, до яких долучились місцеві селяни.
Під час І Світової війни та в міжвоєнний період церква постраждала від грабунків. На початку 1920-х була ідея її переведення в КЦ, проте вона лишилась православною.
У ІІ пол. 30-х польська влада знайшла кошти на реставрацію. Прикметно, що за весь цей час внутрішній вигляд храму не зазнав суттєвих змін.
