І сам не гам, й іншим не дам. Цим прислів’ям можна коротко розповісти про ситуацію, що сталась у селі Бортнів Поромівської громади Володимирського району. Місцевий ставок, який раніше збирав на відпочинок людей з усього району, перетворюють у болото. Хоча військові вже готові його облаштувати для відпочинку місцевих мешканців та реабілітації військовослужбовців.
Про це йдеться в сюжеті 12 каналу, пише БУГ.
На березі розвалена стара будівля, розкидані пляшки та двійко прогнилих столиків, а у ставку замість карпів чи карасів можна зловити хіба старий пакет, або мішок від будівельного сміття. Такий вигляд зараз має водойма в селі Бортнів Поромівської громади. А ще девять років тому тут збиралися не лише місцеві на відпочинок до ставка з’їжджалися з усього району.
“Я тут корінний житель мені вже більше 50 років. Я це озеро пам’ятаю з маленьку, ми пасли корови і ціле літо ми пропадали на цьому ставочку. І воно було нормальне, з усіх сторін можна було заходити купатися”, – розповів Роман, місцевий, депутат сільради.
“Риба була, рибалка була хороша. Я ще був маленький, пам’ятаю приїжджали мотоциклом та тут не було де сісти, людей було дуже багато. І береги, і пляжі були, травичка така зелена, шовкова”, – говорить Дмитро, місцевий, військовослужбовець.
Дмитро місцевий, з 14-го року боронить українську землю, нині у складі 14-ї бригади. На Волинь приїхав на кілька днів – службове відрядження. Кожне таке повернення додому, каже, розчаровує, бачить, що поки він із побратимами ризикує власним життям, аби зберегти Україну, люди в тилу палець об палець не вдарили, аби зберегти бодай місцевий ставок.
“Заростає, руйнуються берега, замулюється, заростає всяким. Потрібно спасати”, – каже військовий.
Хоч і зайнятий на фронті, Дмитро готовий взятися за порятунок ставка. Для села, місцевих, трьох своїх дітей і для військових, яким ніде проходити реабілітацію. Дмитро очолює спілку ветеранів АТО Поромівської громади, каже, лави ветеранів війни постійно поповнюються, а от місць для їх відновлення та соціалізації, як було обмаль, так і лишається.
“Війна триває, але велика кількість моїх побратимів вже приходять, мають поранення, контузії. І їм потрібна реабілітація і вона потрібна їм вже. Розумієте? І нема куди дальше тягнути, потрібно займатися зараз вже їхньою соціалізацією. Тому що дуже важко.
Два роки тому військовий запропонував сільраді організувати локацію для реабілітації ветеранів війни на цьому ставку, а заодно й відновити місце відпочинку для місцевих. З бюджету не просив ні копійки, лише дозвіл та й того не отримав. Пояснили, що до 2030 року водойма має господаря.
У 2005 тоді ще Іваничівська районна адміністрація віддала її в оренду жителю Нововолинська. Такий собі підприємець Михайло Грищук мав розводити там рибу. От тільки за 9 років у Бортневі не бачили ні орендаря, ні тим паче його риби. Бо вести там господарство, знали в селі, чоловік і не планував.
“Тут треба було рибу продавати. Ну щоб для контролюючого органу мали якусь зацепку, що вони мають озеро і можуть рибу продавати. А рибу провозили там з Лимана, чи звідки”, – говорить місцевий мешканець Сергій.
“Людина показує, що по бумага, що вона займається вирощенням риби, це тільки моє припущення, я не можу це стверджувати, і просто продають контрабандну рибу”, – додав військовослужбовець.
Ми пробували зв’язатися з орендарем Михайлом Грищуком, утім його телефон поза зоною.
У сільраді, як виявилось, на горе орендаря звернули увагу лише рік том. Мовляв, оренду платив вчасно, тому претензії не було.
“566 грн він платить за це ціле озеро на рік. Копійки, бо це було тоді 2005 рік, нормативна оцінка маленька. Зараз це вже було б там 20-30, можливо, 50 000 грн на рік”- каже голова Поромівської громади Савчук.
Голова громади запевняє, вже запустив процес розривання з орендарем договору.
“Виїхали вже безпосередньо на об’єкт. Є от підписані всі учасники даної комісії, склали акт про те, що воно знаходиться в поганому стані”, – каже Савчук.
“Не проводяться рибоводно-меліоративні заходи (укріплення берегової зони, заліснення, викошування жорсткої водянистої рослинності, охорона джерел водопостачання, зариблення ставків цінними видами риб. На території ставка розміщений тимчасовий будиночок для охорони, теж знаходиться у занедбаному стані, а саме: покрівля та віконні рами відсутні, частково зруйновані стіни”.
У низу п’ять підписів – це члени комісії, які виїздили на ставок і складали цей акт. Люди, які підписались під тим, що ці порушення є підставою розірвання договору з орендарем Грищуком. Серед них – підпис начальниці земельного відділу Ірини Шевчук.
“Якби були підстави розірвати договір, ми б вже його давно розірвали”, – каже жінка. “Тобто немає підстав?”, – питає журналістка. “Ну ви самі понімаєте, що немає підстав”.
Навіщо підписала документ і чому раптом вирішила, що підстав розривати договір немає, Ірина Шевчук так і не відповіла. Як і еколог, який теж поставив підпис в акті.
“Коли виїжджали – порушень не було. Ставок доглядався, доглядається. А то, щоб там розірвати договір – то не до мене ці питання”, – Микола Кривонюк, держінспектор з охорони навколишнього природного середовища області.
Про те, що члени комісії чомусь “перевзулись”, голова громади знає. Ба більше стверджує, що на них вплинув сам орендар Грищук.
“Ми ж не підробляли його підпис, після того, коли він зустрівся з тим чоловіком, то частково його думка помінялася, яка там була ситуація – я свічку не тримав, але таку ситуацію я знаю”, – каже телефоном Савчук. “Ваша землевпорядниця теж зустрічалась з цим Грищуком?”, – питає журналістка. “Не можу вам того сказати, бо не знаю. Можливо…”, – відповів голова громади.
Та підписів із документів не зітреш. І договір взялися розривати. Через те, що в оренду Грищуку ставок дістався від вже ліквідованої Іваничівської районної адміністрації, розірвати його можна лише через суд.
“Ми можемо тільки рішенням суду. Тобто якщо буде позов в суд, якщо він буде задовільнений, тоді можна розірвати договір”, – говорить Савчук.
Якщо суд задовольнить звернення, ставок перейде у комунальну власність Поромівської громади, тоді, за словами голови, водойму можна буде передати в оренду спілці АТОвців.
Джерело