Готують сурогати. Чи дадуть Україні кандидата в ЄССюжет

Фото: Getty Images Прапор Євросоюзу на стадіоні в Ірпені

У Єврокомісії говорять про «історичну відповідальність» у питанні прийняття України, тоді як деякі члени Євросоюзу вимагають об’єктивної оцінки готовності українців.

  Прийом України в Євросоюз не тільки відповідає стратегічним інтересам ЄС, а й є «моральним боргом», заявила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Брюссель до кінця червня планує затвердити висновок щодо заявки України на членство в ЄС. Рекомендувати статус кандидата – один з варіантів, що є на розгляді.   Але Австрія закликає до «проміжного етапу» між співпрацею та повноправним членством України в ЄС. Проти надання Україні статусу кандидата на членство в Євросоюзі в червні також виступають Франція та Нідерланди, пишуть ЗМІ. Німеччина й Іспанія – вагаються. розповідає подробиці.     Євросоюз не має єдності щодо України   Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що моральний обов’язок Європи і союзників зробити можливим вступ України в ЄС. Вона заявила про це на міжнародній безпековій конференції GLOBSEC 2022 в столиці Словаччини 3 червня.   Чи надавати статус кандидата вирішують усі 27 членів Євросоюзу. Багато хто вже заявив про підтримку надання Україні статусу кандидата. Інші ж держави кажуть, що чекають на висновок Єврокомісії та вирішуватимуть вже на його підставі.   «Це не лише наш стратегічний інтерес, а й моральний обов’язок уможливити вступ України в ЄС», – сказала фон дер Ляєн під час виступу на форумі з безпеки.   Її виступу передувало відеозвернення до учасників щорічного заходу президента України Володимира Зеленського.   Він попросив надати Збройним силам України більше зброї, щоб вони могли взяти гору над російськими військами, які вторглися. Зеленський також закликав ЄС запровадити додаткові санкції проти Росії та озвучив бажання українців стати «повноправним членом єдиної Європи».   Фон дер Ляєн наголосила, що Україна має відповідати всім необхідним стандартам і умовам для вступу, але закликала Євросоюз допомогти досягти українцям цих цілей.   «Підтримка України на її шляху до Європейського Союзу – це не тягар, це наша історична відповідальність», – сказала вона.   Але єдності в ЄС щодо членства України досі немає, це підтвердила чергова заява канцлера Австрії Карла Негаммера 5 червня. Він заявив, що в процесі надання Україні членства в Євросоюзі потрібно запровадити проміжний етап.   Негаммер вважає, що ЄС варто розробити «європейську підготовчу зону», завдяки якій потенційні члени Євросоюзу зміцнюватимуть співпрацю з ним і адаптуватимуться до його стандартів. За словами канцлера, Австрія йшла подібним шляхом перед тим, як вступила в ЄС у 1995 році – через 6 років після заявки.   «Наразі Україна бореться за своє політичне і територіальне виживання. Усі наші зусилля передусім спрямовані на припинення [війни]. На такому етапі швидке повне приєднання до ЄС у жодному разі не може бути актуальним питанням», – цитує його газета Kronen Zeitung.   Негаммер також підтримав ініціативу президента Франції Емманюеля Макрона, який запропонував створити «європейську політичну спільноту».   У травні Макрон заявив, що «процес вступу України в ЄС може тривати багато років, і навіть кілька десятиліть». За його словами, Євросоюз «не може бути єдиним засобом структурування європейського континенту», і запропонував створити «європейську політичну спільноту», куди могла б увійти Україна.   За словами австрійського канцлера, з Україною потрібно розвивати співпрацю в низці галузей, зокрема – у сфері торгівлі, енергетичної та кліматичної політики, транспорту, науки й освіти, продовольчої безпеки, спільної зовнішньої політики, політики безпеки й оборони.   Негаммер також допустив можливість розширення з Україною партнерства в рамках Європейської асоціації вільної торгівлі, куди входять Швейцарія, Ліхтенштейн, Ісландія та Норвегія, які не є членами ЄС.   Наприкінці травня під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте натякнув, що найближчими місяцями Україна може не набути статусу країни-кандидата на вступ у ЄС.   Рютте наголосив, що, розглядаючи українську заявку, європейські країни мають оцінити весь спектр можливостей, а не тільки той, про який просить Київ.   «Потрібно, наприклад, розглянути приклад Боснії і Герцеговини. Ця країна не кандидат, але вона в статусі країни, яка потенційно стане кандидатом на вступ у ЄС. І це теж потрібно пам’ятати. Єврокомісія має бути з нами жорстко відвертою про всі плюси й мінуси цих трьох країн: України, Грузії та Молдови», – заявив нідерландський лідер.   За даними Європейської правди, противниками надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС у червні, крім Австрії та Нідерландів, також є Франція.   Залишається противником також Іспанія, але охоче змінить свою думку разом з усіма, пише видання з посиланням на джерела. Німеччина, незважаючи на свої публічні заяви про підтримку членства України в ЄС, все ще вагається.   Співрозмовники видання зазначили, що Єврокомісія планує передати державам висновок про готовність України набути статусу кандидата на членство в ЄС у середині червня, за десять днів до засідання Євроради, яка й ухвалить остаточне офіційне рішення із цього приводу.     Які варіанти для України має ЄС   Країни-члени ЄС очікують від Єврокомісії об’єктивного аналізу готовності України до статусу кандидата, а не політичного, незважаючи на відсутність чітких критеріїв для статусу кандидата.   ЄК має зробити висновок про можливість країни виконати критерії членства в ЄС у майбутньому. Свої висновки брюссельські чиновники готують на підставі відповідей, наданих Україною в заповнених опитувальниках.   Категорична відмова навряд чи можлива – її не дають і тим країнам, хто не захищає свої європейські устремління ціною тисячі життів своїх громадян на полі бою.   Водночас цілком позитивний висновок є крайністю. Так було тльки з Ісландією у 2010 році. Льодовикова Країна надалі відмовилася від подальшої інтеграції в ЄС.   Інша можливість – рекомендувати статус кандидата без додаткових умов, які у висновках ЄК названо пріоритетними. Так сталося із Сербією у 2011 році. ЄК рекомендувала надати їй статус кандидата. А ось для наступного кроку – відкриття переговорів про вступ – вона запропонувала одну умову, що стосувалося нормалізації відносин з Косовом.   Також Єврокомісія може рекомендувати надати Україні статус кандидата, але на майбутнє дати домашні завдання. Це варіант Чорногорії – у 2011 році ЄК запропонувала надати їй статус кандидата і визначила сім пріоритетів, у яких країні потрібно досягти прогресу. Про відкриття переговорів у висновку не йшлося.   Щодо варіанта Боснії і Герцеговини, про який говорив нідерландський прем’єр, то у висновку Єврокомісії значилося, що БіГ тільки у двох із 33 політичних сфер була підготовлена ​​помірковано, у всіх інших вона не дотягувала навіть до середнього рівня.   У цьому випадку Брюссель утримався від позитивної рекомендації та дав 14 домашніх завдань. У ЄС сказали Боснії і Герцеговині, що рух уперед буде можливим тільки в разі виконання завдань. Досі цього не сталося.   Проти України грає низка факторів. Це Західні Балкани, які набули перспективи членства в ЄС близько 20 років тому, але євроінтеграція яких майже не просувається. Це загалом політика розширення ЄС, яка опинилася в кризі, зокрема через низьку популярність серед багатьох громадян об’єднання. Це також фактор Грузії та Молдови, які подали свої заявки слідом за Україною.   Як пише DW з посиланням на політиків, чиновників і дипломатів Євросоюзу, Україна, ймовірно, отримає «креативне» рішення Брюсселя, серед яких статус потенційного кандидата, який має Боснія і Герцеговина, а також Косово.   Фактично, саме його Україна й прагнула багато років, коли просила визнати перспективу її членства. Втім, цей статус надавали країнам, які ще не подали заявки. А Україна це зробила після початку повномасштабної війни.   Іншими креативними рішеннями може бути абсолютно новий статус або «європейська політична спільнота», з ідеєю про яку виступив Макрон.   Раніше українська влада заявила, що Україні не потрібні «сурогати» статусу кандидата в ЄС, які «демонструють другосортне ставлення до країни і зачіпають почуття її населення». Про це міністр закордонних справ Дмитро Кулеба написав у Twitter.   «Стратегічна невизначеність щодо європейської перспективи України, яку практикують деякі столиці ЄС останніми роками, зазнала невдачі і має припинитися. Це тільки підбадьорило Путіна», – зауважив голова МЗС.   А президент Володимир Зеленський застеріг на останньому саміті ЄС: «Ми відкидаємо будь-які спроби знайти нікому непотрібну альтернативу або знайти щось для України. Для нас потрібно бути такими, як ви. Ми хочемо, щоб Україна отримала статус кандидата».  

Джерело