Фото: Getty Images Україна подала заявку на вступ до ЄС
Україна завершує заповнення опитувальників щодо статусу кандидата на вступ до ЄС. Як далі піде розгляд її заявки, яким може бути висновок Єврокомісії та чому важливим є саміт ЄС у червні.
Україна до кінця цього тижня завершить заповнення другої частини опитувальника за її заявкою на членство в ЄС. Про це 2 травня заявила віце-прем’єр уряду України з євроінтеграції Ольга Стефанишина. Для чого потрібні ці анкети оскільки далі розглядатимуть заявку України на вступ до ЄС.
Перший опитувальник на статус кандидата на вступ до ЄС
Перший опитувальник складається з політичної та економічної частин. У першому питання стосуються політсистеми України з акцентом на незалежність судової системи, боротьбу з корупцією та дотримання прав людини. Тобто йдеться про те, як в Україні функціонує демократія та правова держава.
Друга частина суттєво коротша, вона намагається оцінити стан економіки та фінансів, зокрема бізнес-клімат, рівень приватизації та ступінь державного втручання в економіку. Основне завдання тут — з’ясувати, чи існує в Україні ринкова економіка, здатна витримати конкурентний тиск, який існує в Євросоюзі.
Загалом у опитувальнику майже 370 питань на близько 40 сторінках. Тому не дивно, що відповіді на нього зібрані у двох товстих томах. Їхній президент України Володимир Зеленський передав керівнику представництва ЄС у Києві Матті Маасікасу 18 квітня — через рекордні 10 днів після отримання першого опитувальника.
Другий опитувальник: правові норми ЄС в Україні
На другий опитувальник, переданий 13 квітня, потрібно більше часу. Адже і він набагато більший: майже 240 сторінок із близько двох тисяч питань. Ця частина присвячена праву ЄС, що називається acquis.
Мета – з’ясувати, які правові норми та правила діють в Україні та наскільки впроваджено в ній європейське законодавство. Питання розбито на 33 розділи. Це ті самі глави, за якими згодом мають вестись переговори про вступ до ЄС, наприклад, свобода руху товарів, система оподаткування або довкілля та зміна клімату.
Питання імплементації законодавства Євросоюзу не є новим для України, тому що Київ уже не один рік займається цим у рамках угоди про асоціацію. Наприклад, у країні вже діють незалежні оператори систем електро- та газопостачання.
А у зовнішній політиці Київ регулярно приєднується до санкцій Євросоюзу, причому не лише проти Росії, але також, наприклад, щодо Ірану чи М’янми.
Свій вплив на відповіді й війна. Адже деякі питання стосуються оцінки рівня нафтових резервів відповідно до норм ЄС чи стану автомобільних доріг та залізниць. Як відомо, російські війська активно атакують та знищують як нафтосховища, так і транспортну інфраструктуру України.
Єврокомісія готує висновок щодо заявки України
На підставі відповідей України Єврокомісія (ЄК) підготує свій висновок — щоб, як заявила її голова Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen), отримати «чітку картину ситуації в країні і (зрозум. — Ред.), чи виконує вона, наприклад , Копенгагенські критерії. У Брюсселі вже опрацьовують відповіді України.
Коли фон дер Ляєн привезла до Києва першу частину опитувальника, вона пообіцяла: «Ми прискоримо цей процес настільки, наскільки це можливо, дбаючи водночас, щоб усі умови були дотримані».
Офіційний представник Єврокомісії Ана Пісонеро підтвердила у коментарі DW обіцянку фон дер Ляєн «завершити підготовку висновку протягом тижнів, а не років». «Ми працюємо не за нормальних обставин», — додала вона.
На практиці весь процес йде паралельно: українська влада почала готувати свої відповіді ще до того, як отримали опитувальники. І під час заповнення його чиновники у Києві та Брюсселі підтримують постійний контакт та можуть коригувати весь процес, щоб відповіді давали саме ту інформацію, яка потрібна ЄК.
Який висновок за заявкою України може надати Єврокомісія?
Опитувальники та відповіді на них – конфіденційні документи. А ось свій висновок ЄК публікує після того, як його затвердить колегія єврокомісарів. Над своїми відповідями на аналогічні опитувальники працюють також Грузія та Молдова.
Яким може бути висновок Єврокомісії? Імовірні два варіанти. Перший – рекомендувати надання статусу кандидата. Другий – дати низку рекомендацій, якщо брюссельські чиновники вирішать, що країна не готова.
Саме так трапилося з Боснією та Герцеговиною. Висновок ЄК у 2019 році визнав її недостатньо готовою і дав 14 рекомендацій. Ця країна досі вважається лише потенційним кандидатом.
Саміт ЄС у червні може розглянути питання членства України
Перебуваючи у Києві 20 квітня, голова Євроради Шарль Мішель заявив: «Очікується, що Єврокомісія опублікує висновок за цією заявкою (України на членство в ЄС. — Ред.) до кінця червня. Ми візьмемо до уваги момент, коли Єврокомісія опублікує цей висновок, та я вирішу, коли буде доречно поставити цю тему на порядок денний.
У ЄК немає чітких термінів, протягом яких вона має підготувати висновок. Кінець червня є важливим орієнтиром, бо 23-24 червня у Брюсселі відбудеться саміт ЄС. Це ранній термін, коли питання статусу кандидатів для України, Грузії та Молдови можуть бути розглянуті. Якщо до червня не встигнуть, то все перенесуть на осінь.
Із середини липня до кінця серпня у Брюсселі – час літніх відпусток, а наступний черговий саміт ЄС заплановано на кінець жовтня. Щоб встигнути до літнього саміту, Єврокомісії треба опублікувати свій висновок у першій половині-середині червня. Судячи з заяв ЄК, цей термін цілком реалістичний.
«Ми повністю здатні (встигнути до цього терміну. - Ред.), і Єврокомісія може забезпечити все, щоб усі процедури були виконані до саміту в червні», — зазначила Стефанишина в інтерв’ю виданню Euractiv.
Чи є в ЄС консенсус щодо надання Україні статусу кандидата
Позитивний висновок Єврокомісії ще не означає надання статусу кандидата на вступ. Адже надалі питання перейде на розгляд держав-членів ЄС. Саме вони ухвалюють остаточне рішення. Для цього потрібен їхній консенсус на всіх етапах руху до членства в Євросоюзі.
«Не секрет, що є різні думки та чутливі питання за столом Європейської ради про принцип розширення», — визнав Шарль Мішель у Києві.
І запевнив, що у Брюсселі діятимуть максимально швидко, але лише тоді, коли в ЄС будуть готові до цього. Своїми обережними заявами Мішель, можливо, натякає на те, що на червневому саміті питання статусу кандидата можуть і не розглянути. Адже все залежить від позиції держав-учасниць Євросоюзу, а поки що серед них не було єдності.
Формально рішення про те, чи надавати Україні статус кандидата, ухвалює Рада ЄС. Але згода обов’язково має бути надана і на саміті ЄС. За даними джерел DW, поки незрозуміло, чи буде це питання спочатку розглянуто Радою Євросоюзу, чи відразу — лідерами 27 країн-членів.
Якщо ж Україна отримає у червні статус кандидата, то важливо розуміти, що після цього робота щодо вступу до ЄС по-справжньому розпочнеться. І навіть за максимальних темпів вона займе багато років.
Джерело: Російська служба DW