Фото: twitter.com/Kozatsky_D Останні кадри українських захисників на Азовсталі
Полонених українських бійців окупанти використовуватимуть у пропагандистських цілях та затягуватимуть обмін, кажуть експерти. Також не виключаються показові страти, про що свідчить політична еліта у Росії.
Маріуполь та його серце останніх трьох місяців – завод Азовсталь – стали однією з найбільших ран у душі українців. У середині травня з’явилася надія на порятунок та повернення українських військовослужбовців, які відтягували на себе значні сили окупантів, провадячи бої з території меткомбінату. Коли бійці, які стали символом героїзму та незламності, почали виходити з Азовсталі, Україна та Росія використали різні формулювання. Українська влада говорила про евакуацію та обмін, окупанти — про здачу в полон. Зараз у Росії обговорюється їхня страта. розповідає про подробиці.
В України та Росії протилежні заяви щодо героїв Азовсталі
Єдиним позитивним моментом переговорів із Росією президент України Володимир Зеленський назвав евакуацію частини мирних жителів Маріуполя, а також вихід цивільних та військових із території заводу Азовсталь. «Я вважаю, що був хоч якийсь позитив, що людей дали можливість ці переговори вивезти», — сказав Зеленський під час Українського сніданку в рамках економічного форуму в Давосі 25 травня. Український президент також говорив про готовність до обміну полоненими та закликав міжнародних союзників натиснути на Кремль у цьому питанні. 21 травня Зеленський говорив, що бранців з Азовсталі «мають обміняти». Але подробиць переговорів з Росією щодо цього не розповів. «Забиратимемо їх додому. Це те, що ми повинні зробити разом із партнерами, які брали на себе відповідальність», — зазначив він тоді. При цьому 25 травня заступник міністра закордонних справ Росії Андрій Руденко заявив, що обговорення обміну полоненими між Москвою та Києвом буде можливим лише після суду над українськими військовослужбовцями. «Всі речі розглядатимемо після того, як ті, хто здався в полон, будуть відповідним чином засуджені, винесено вирок, тоді можуть бути якісь інші кроки. До цього всі розмови про обмін передчасні», — сказав Руденко. Тим самим він прокоментував слова генпрокурора України Ірини Венедіктової, яка не виключила обміну Вадима Шишимаріна — першого російського військовослужбовця, засудженого в Україні за військові злочини. 17 травня в Держдумі РФ порушили питання про те, щоб заборонити проводити обмін за участю військових, що здалися, з Азовсталі. Депутат Анатолій Вассерман запропонував «ухвалити постанову або навіть закон, який забороняє обмін будь-кого з нацистських злочинців». Його підтримав спікер палати В’ячеслав Володін: він заявив, що «нацистські злочинці не повинні підлягати обміну» і йдеться про «військових злочинців», які мають постати перед судом. Депутати призначили на 18 травня розгляд проекту ухвали про заборону обміну «нацистських злочинців», проте цього так і не сталося. Того ж дня скандальний депутат Леонід Слуцький, який входить до переговорної делегації Росії, запропонував взагалі «зробити виняток з мораторію на застосування смертної кари в Росії». У схожому ключі висловився і російський сенатор Андрій Клішас, який закликав судити «неонацистів з Азова» у «ЛДНР», де мораторій на страту не діє. Крім того, Генпрокуратура РФ попросила російський Верховний суд визнати Азов терористичною організацією та заборонити її діяльність у Росії. 25 травня стало відомо, що суд відклав розгляд цього позову на кінець червня.
Що відомо про полонених захисників Азовсталі
Українські військовослужбовці почали виходити із території Азовсталі 16 травня. Це морпіхи, прикордонники та нацгвардійці, але більшість – бійці полку Азов. В Україні говорять про операцію з порятунку з подальшим обміном, а в Росії – що українські військові здалися в полон. За даними Міноборони РФ, у полоні перебувають майже 2,5 тисячі українських військових. Українська сторона цифри не називає, але, ймовірно, російські дані завищені у півтора-два рази. Захисники Азовсталі тримали оборону понад два місяці, відтягуючи на себе значні сили окупантів. Як пише Медуза, на штурм Азовсталі Росія виділила угруповання, яке нараховує, за деякими оцінками, 10-12 батальйонно-тактичних груп. Одна БТГ – це, приблизно, половина моторизованого полку – до 70 одиниць бронетехніки та 500-600 солдатів. Плюс до цього артилерія, а пізніше до штурму було залучено авіацію, кораблі та інші допоміжні частини. Видання зазначає, що в Маріуполі окупанти зазнали серйозних втрат у людях та бойовій техніці. «У боях загинув навіть один з російських генералів, знищено не один підрозділ російського спецназу, а кількість спалених гарнізоном танків та бронемашин обчислюється десятками одиниць», — йдеться у матеріалі. У результаті, Маріуполь відвернув стільки сил, скільки було в РФ на окремих, причому істотних, ділянках фронту. Наприклад, у районі Попасної РФ у квітні-травні було сім БТГ, що зумовило тривалий опір та успішні контратаки Збройних сил України на цьому напрямку. Їх вивезли до в’язниць, колонії та СІЗО на території «ЛДНР», а також російських Таганрога та Ростова-на-Дону, пишуть у російській пресі. 25 травня дружина командира Азова Дениса Прокопенка розповіла, що двома днями раніше він зателефонував їй з невідомого номера. «Розмова була буквально 30 секунд. Він запитав, як у мене справи. Я намагалася запитати, як у нього справи, але зв’язок був дуже поганий», — розповіла Катерина Прокопенко виданню Радіо Свобода. Вона зазначила, що інформації щодо умов, у яких вони утримуються, немає. «Знаю від інших жінок, які отримували дзвінки від своїх чоловіків-військових. Говорили, що чекають, скажімо так, на швидке повернення додому», — сказала дружина командира Азова. Як пише британська газета Guardian, цей телефонний дзвінок допомогли організувати співробітники Міжнародного Червоного Хреста, які були посередниками під час виведення бійців з Азовсталі. За даними газети, Прокопенко вдалося з’ясувати, що полонених захисників Азовсталі утримують у задовільних умовах. 26 травня сестра і мати голови прес-служби Азова Дмитра Козацького з позивним Орестом — автора фотографій поранених українських воїнів на Азовсталі, що облетіли весь світ, розповіли про його дзвінок з полону.
Доречі, поки я буду в полоні, залишу вам фото в найкращій якості, відправляйте їх на всі журналістські премії і фотоконкурси, якщо щось виграю, після виходу буде дуже приємно. Дякую всім за підтримку. До зустрічі ❤️ https://t.co/8KVaqrRgQB
— Орест (@Kozatsky_D) May 20, 2022
«Ми почули його голос, він сказав, що живий — це найголовніше. Сказав, що їх годують, хоч ми не знаємо як, і те, що з ним все добре», — розповіла сестра Дар’я в ефірі 1+1. Напередодні здачі в полон Козацький зняв невеликий фільм під назвою Фортеця Маріуполь. Останній день у Азовсталі.
Шаленство Кремля посилюється. Що кажуть експерти про долю бійців із Азовсталі
Член української делегації у колишній Тристоронній контактній групі Сергій Гармаш каже, що Росія була зацікавлена знищити захисників на Азовсталі, але не змогла цього зробити в ході боїв і не зможе зараз, серед іншого і через міжнародний тиск. Згоду на вихід українських бійців з території заводу Гармаш називає слабкістю Росії — їй потрібно було швидше оголосити про повний контроль над Маріуполем для вирішення своїх політичних цілей, зокрема для можливої анексії півдня України. «Маріуполь, нагадаю, якраз лежить на шляху так званого наземного коридору до Криму, що є стратегічною метою для Росії у цій війні. Тому я вважаю, що те, що вона випускає наших людей живими, нехай і в полон — це ознака слабкості Росії», — сказав він. На думку Гармаша, російська сторона постарається якнайдовше не проводити обмін бійців з Азовсталі, щоб використовувати їх для пропагандистських цілей. Варіант, що Росія може використати полонених українських захисників для тиску на Україну в переговорах, також говорить про слабкість Росії. «Якщо Росія готує собі якісь важелі тиску на Україну в ході майбутніх переговорів, то це говорить про те, що вона почувається слабкою стороною, що їй потрібно запасатися такими ресурсами, аргументами на майбутніх переговорах. Тому, природно, вона використовуватиме цей ресурс — як і всі вісім років переговорів у ТКГ Росія використала наших полонених, для того, щоб змусити Україну піти на прямий діалог з Донецьком і Луганськом», — вважає Гармаш. На його думку, частину бранців з Азовсталі утримуватимуть на території квазі-республік, щоб змусити Україну вести з ними переговори. «Я думаю, що частина буде в Росії, частина — в «ДНР» і в «ЛНР», можливо, де вони проведуть три якихось міжнародні судові процеси. Тобто, це буде велика пропагандистська вистава», — сказав експерт. Також і переслідуються інші цілі – «судом» на території «ЛДНР» довести своє твердження, що в Україні триває громадянська війна. «Якісь процеси відбуватимуться на території Росії для того, щоб показати, що Росія денацифікувала Україну», — додав він. Судові процеси над полком Азова Росія видаватиме за успішний результат «денацифікації» України, сказав Гармаш. «Ось вони показують, що вони судять українських нацистів. І це буде результатом для звіту Путіну перед російським народом про його успіх, про його перемогу, про досягнення однієї з цілей цієї спецоперації», — зазначив він. Російський політичний аналітик Станіслав Бєлковський звертає увагу, що громадська думка в Росії формується і нагнітається активно в напрямку страти бійців з Азовсталі «демонстративною перемогою над сучасним нацизмом, з точки зору Кремля». «І тому навіть у Держдумі депутат Слуцький, який зараз очолив ЛДПР після смерті Володимира Вольфовича Жириновського легендарного, говорить про те, що треба призупинити мораторій на смертну кару заради того, щоби розправитися з бійцями полку Азов«, — сказав експерт в інтерв’ю Настоящему времени. На його думку, є ймовірність, що це «кремлівська гра». «З тим, щоб Путіну у вирішальний момент виявити милосердя і стати добрішим за весь його народ, єдиним європейцем у Росії, з яким тим самим Захід може все ще мати справу, і, так би мовити, помилувати бійців, віддати їх на обмін», – сказав Бєлковський. Політаналітик вважає, що полонені захисники Азовсталі стануть об’єктами кримінального переслідування в Росії – буде кримінальний процес під дахом Слідкому РФ. «Бо для Кремля дуже важливо отримати тими чи іншими способами реальні або сфальсифіковані, але свідчення бійців Азова, які б підтверджували військові злочини з боку України. І ось коли це буде зафіксовано під час допитів потім у судовому рішенні, тоді вже після суду над цими людьми Путін може їх помилувати та обміняти», — сказав він. Бійці з Азовсталі будуть використані путінським режимом для пропагандистської картинки, оскільки жодних інших практичних перемог в Україні окупанти не мають, вважає Бєловський. «Навіть 9 травня на параді Володимир Путін не назвав жодного успіху цієї спецоперації, всупереч численним очікуванням. Тому як перша і головна символічна перемога розглядатиметься і сприйматиметься взяття Азовсталі і тим самим Маріуполя в цілому, а значить, замикання сухопутного коридору на Крим», – каже аналітик. Він зазначає, що «пропагандистське божевілля Кремля посилюється» — там тепер кажуть, що борються з якимсь глобальним нацизмом, який переміг скрізь, окрім Росії та Китаю, а сам блок НАТО є нацистським і створений для взяття реваншу за Другу світову війну. «І тому, оскільки полк Азов оголошений зборищем еталонних нацистів, важлива і символічна перемога, що демонструється всіма силами, над цим нацизмом конкретно в Маріуполі на Азовсталі«, — вважає експерт. Правозахисник Микола Полозов каже, що, з точки зору міжнародного гуманітарного права, Третьої Женевської конвенції, бійці з Азовсталі є військовополоненими і мають весь необхідний набір прав, які надаються військовополоненим. У тому числі це право на утримання та звернення відповідно до їхніх військових звань. Він каже, що російські Слідком та ФСБ фабрикуватимуть кримінальні справи щодо захисників Маріуполя, навішуючи на них ярлики терористів, як це відбувається зараз в окупованому Криму, як це відбувається зараз у різних регіонах Росії. Щодо обміну, то це завжди політичне рішення, зазначає правозахисник. «З попереднього досвіду взаємодії російської та української влади, у тому числі з питання військовополонених, обміни відбувалися у тому числі до винесення судових рішень, до винесення вироків. Наприклад, українських військових моряків у 2019 році обміняли на тій стадії, коли навіть суду не відбулося, не те що вирок. Тому все залежатиме від політичної волі сторін та від договороспроможності», — сказав Полозов. За його словами, якщо російське керівництво ухвалить рішення про максимальну жорсткість так званого судового процесу, то його можуть проводити в «ДНР», оскільки там застосовується смертна кара. «Тобто, я не виключаю, що за підсумками переговорів можуть і провести показові страти», — сказав експерт. Він зазначив, що дії російської влади завжди пропорційні зовнішньому тиску, а зараз у Заходу залишився лише один незадіяний важіль — ембарго російських вуглеводнів. «Після фактичної ізоляції Росії, що заважає російській владі приймати ті рішення, які вони хочуть? У російської влади абсолютна свобода дій в умовах зовнішньої ізоляції», — зазначив юрист. Він припускає, що ті бійці, які потрапили до колишньої української колонії в Оленівці на території, підконтрольній «ДНР», будуть звертатися з особливою жорстокістю. «Ми чудово знаємо про те, як поводилися з українськими політв’язнями в так званій в’язниці Ізоляція в Донецьку, де до них застосовувалися тортури… Тому я думаю, що все негативне, що застосовується російськими силовиками, зокрема тортурами електрикою, іншими знущаннями, повним ходом використовуватиметься щодо військовополонених для отримання потрібних показань у рамках кримінальних справ, які зараз фабрикуватимуть», — сказав Полозов.