Усі стануть геями? Що таке Стамбульська конвенціяСюжет

Марш жінок у Києві, 8 березня 2021 року

Україна більш як 10 років не могла ратифікувати документ, бо мала побоювання, які, на думку консервативних верств населення, криються під поняттям «гендер».

  Україна ратифікувала Стамбульську конвенцію, яку підписала ще у 2011 році. Цей документ є одним з найдієвіших міжнародних актів у галузі захисту прав жінок.   Законодавці не могли 11 років ухвалити Стамбульську конвенцію через поняття «гендер». У розумінні консерваторів саме воно загрожує сімейним цінностям, а не домашнє насильство як норма. розповідає подробиці.     Ратифікація Стамбульської конвенції як сигнал для Євросоюзу   Президент Володимир Зеленський підписав закон про ратифікацію Конвенції Ради Європи про запобігання насильству щодо жінок і домашнього насильства і боротьбу з цими явищами, більш відомої як Стамбульська конвенція.   «Її головний сенс простий, але надзвичайно важливий. Це зобов’язання захищати жінок від насильства і різних форм дискримінації. Ми поділяємо європейські цінності. Для нас життя та здоров’я людини – найвища цінність», – йдеться в його повідомленні у вівторок.   За день до цього ратифікацію підтримала Верховна Рада. Це гарний сигнал напередодні саміту Євросоюзу 23-24 червня про готовність України запроваджувати потрібні реформи, адже для держав-членів ЄС це – своєрідний «маркер цивілізації».   На саміті обговорюватимуть питання надання Україні статусу кандидата на вступ у Євросоюз. За даними Bloomberg, на сьогодні вже всі країни – члени ЄС згодні надати українцям статус кандидата, хоча ще кілька днів тому деякі з них мали сумніви.   Рішення про прийняття Стамбульської конвенції, яке відкладали багато років, зокрема через позицію Всеукраїнської ради церков, було особливо важливим для Нідерландів і Швеції, двох країн-скептиків, які зрештою погодилися підтримати статус кандидата для України.   Олександр Мережко, який створив у Раді міжфракційне об’єднання За ратифікацію Стамбульської конвенції, пояснює, що ні в Угоді про асоціацію з ЄС, ні в опитувальнику, який Україна заповнювала, щоб набути статус кандидата на членство, прямо не зазначено вимогу ратифікувати цей документ.   Але, за його словами, Україна має показати Євросоюзу, що поважає права людини. «Стамбульську конвенцію називають золотим стандартом прав жінок, що є частиною прав людини, а також європейськими цінностями. Але передусім ми робимо це для себе», – зазначив нардеп.   11 травня 2011 року в Стамбулі Україна разом з усіма 47 державами – учасницями Ради Європи підписала конвенцію. Це перша європейська угода, спрямована на боротьбу з насильством над жінками і в сім’ї. У конвенції сформульовані мінімальні стандарти запобігання жорстокому поводженню, забезпечення захисту і кримінального переслідування.   У Євросоюзі неодноразово закликали українську владу імплементувати всі положення чинного законодавства, посилити систему заходів і реагування на домашнє насильство, а також припинити негативне ставлення до цих питань серед представників влади.   У травні 2020 року ООН також закликала Верховну Раду прискорити ратифікацію Стамбульської конвенції. Це сталося після того, як петиція про ратифікацію конвенції на сайті Офісу президента набрала понад 25 тисяч голосів.   Конвенцію ратифікували і підписали 36 країн, ще кілька підписали, але не ратифікували. У березні 2021 року Туреччина вирішила вийти з угоди, яку вважала «нормалізацією гомосексуалізму». У ЄС тоді сказали, що це «катастрофічна новина». Докладно про це в матеріалі Чому Туреччина вийшла зі Стамбульської конвенції.     Що Стамбульська конвенція змінить в Україні   Це перший міжнародний юридично зобов’язальний законодавчий акт, покликаний захищати права жінок у всьому світі і в будь-який час – як у мирний, так і військовий. Він фіксує загальні принципи, як ці права мають захищатися.   Серед іншого Стамбульська конвенція кваліфікує як кримінальні злочини психологічне, фізичне і сексуальне насильство, примусові аборт, шлюб і стерилізацію, а також сексуальні домагання та каліцтво жіночих геніталій.   Її цілі – зробити так, щоб жінки були захищеними від усіх форм насильства і дискримінації; боротьба за рівність між жінками і чоловіками; розробляти політику й заходи задля захисту всіх жертв насильства і надання їм допомоги.   За даними Міністерства соціальної політики, в Україні у 2020 році кількість офіційних звернень через домашнє насильство зросла на 66 відсотків порівняно з 2019 роком. 86 відсотків таких звернень надійшло саме від жінок. У 2021 році про домашнє насильство заявили на 56 відсотків більше громадян України, ніж у 2020 році, повідомляють в МВС.   Законодавство України частково збудовано на нормах Стамбульської конвенції. Але не все домашнє насильство підпадає під кримінал.   За перший випадок домашнього насильства передбачається штраф у 10–20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або 30–40 годин виправних робіт, або до 10 діб адміністративного арешту. Повторне правопорушення протягом року – штраф 20–40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або 40–60 годин виправних робіт, або 15 діб адмінарешту.   Якщо насильство стало систематичним, то кривднику загрожують 150–240 годин громадських робіт, або арешт до шести місяців, або обмеження волі до 5 років, або позбавлення до 2 років.   Стамбульська конвенція передбачає тільки кримінальну відповідальність за домашнє насильство.   Марина Говорухіна, експерт зі стратегічних комунікацій кампанії За Стамбульську конвенцію, назвала ВВС Україна головні п’ять змін, які цей документ може дати Україні:   раніше жертви домашнього насильства мали звертатися до різних фахівців – слідчих, лікарів, психологів, юристів. Не всі знали, які правильно поводитися з жертвами, а тепер вони будуть навченими раніше жінкам не було куди йти, щоб сховатися від кривдника. Притулки, що існували, фінансувалися переважно громадськими організаціями, тому не могли прийняти всіх нужденних. Тепер такі притулки має фінансувати держава мають розслідуватися всі випадки домашнього насильства незалежно від того, хто про них заявив, а не тільки коли заявник – жертва з’явиться грошова компенсація від кривдника батьківські права може бути обмежено, якщо насильство відбулося в присутності дитини або щодо неї     Чим відлякує Стамбульська конвенція та чому в цьому немає сенсу   Уперше український парламент голосував за ратифікацію Стамбульської конвенції у 2016 році – і законопроект провалився: більшість нардепів вирішили, що документ містить «норми, які не є прийнятними для українського суспільства й української духовності».   Наріжним каменем стали поняття «гендер» і «гендерна ідентичність», які є в тексті конвенції. Нардепи вважали, що поява цих понять у законодавчому полі може бути підставою для подальшої заміни «звичного поняття біологічної статі» і сприяти пропаганді одностатевих шлюбів.   Проти ратифікації також виступила Рада церков, яка вважає, що документ несе в собі «неприпустимі загрози» для інституту сім’ї в Україні, і яка запевнила, що «робитиме все», щоб не допустити ратифікації Стамбульської конвенції.   Тоді як під гендером у тексті документа розуміється «соціально закріплені ролі, поведінка і діяльність, які певне суспільство розглядає як притаманні жінкам і чоловікам». Слово «гендер» покликане, серед іншого, наголосити, що жінка нерідко зазнає насильства саме тому, що вона – жінка.   Але консерватори вважають, що Стамбульська конвенція знищить інститут сім’ї, змусить людину з дитинства забувати про біологічне поле і вибирати гендер, а жінки шантажуватимуть чоловіків звинуваченнями в домашньому насильстві.   Стамбульська конвенція як будь-яка європейська конвенція побудована на принципі поваги до гідності людини, повазі до ідентичності, різноманітності і цінності життя. Цей документ у жодному разі не нав’язує людині інший гендер, стать, іншу ідентичність, не зобов’язує відмовитися від традицій та цінностей.   Конвенція покликана захищати від насильства, агресії, дискримінації всіх людей, незалежно від того, ким вони себе відчувають. Загалом її мета – відмова від культури насильства.   Конвенція дає настанови державі розвивати всі інституції, освітню, медичну, соціальну, інформаційну, юридичну, політичну сфери без упереджень до людини, з розумінням, якою може бути шкода від стереотипізації людей, з виявленням ознак насильства на ранній стадії та запобіганням насильству.   Стамбульська конвенція допомагає державі працювати над тим, щоб зменшити насильницькі прояви, як і з тим, як побудувати систему безпеки для людей, які вціліли після домашнього насильства, як створити ефективну систему слідства та правосуддя.   Часто виникають питання, а чому правозахисні організації фокусуються тільки на правах жінок, хіба чоловіки не страждають через домашнє насильство? Конвенція зобов’яже державу до впровадження статистичного підходу, який дозволить вести суворий облік цих злочинів, бачити тенденції та реагувати на насильство, хай хто до його вчинятиме: чоловік чи жінка.   Щоб уникнути маніпуляцій з поняттям «гендер», як пояснює Мережко, нардепи схвалили ратифікацію із застереженнями: дотримання вимог і цінностей конвенції не суперечитиме Конституції і її Сімейному кодексу і тим, що «жодна ідеологія не визнається державою як обов’язкова».   Подібні правки під час ратифікації Стамбульської конвенції зробила Хорватія. Окремі пункти також додали Бельгія, Грузія, Вірменія, Греція, Данія, Латвія та Швейцарія.  

Джерело