У Рівному попрощались з Михайлом Мазуром. Рівнянин, працював викладачем у коледжі та добровільно пішов до війська. Захищав Луганщину. Життя воїна обірвалось 29 червня внаслідок ворожого обстрілу. Вдома на нього чекала дружина та донечка.
Рівняни провели в останню путь Михайла Мазура. Життя 31-річного гранатометника обірвалося 29 червня — під час ворожого обстрілу у боях за місто Лисичанськ.
На захисника вдома чекала дружина Анна та 4-річна донечка Уляна. Михайло Мазур викладав у фаховому технічному коледжі НУВГП, не служив у війську та мав "білий" військовий квиток, адже доглядав за хворою матір’ю. Не сказавши нікому ні слова, пішов у військкомат аби записатися до лав тероборони та врешті опинився у Збройних силах.
Чоловік був одним із тих, хто отримав військовий досвід на полі бою. За його спиною оборона Золотоноші, Бахмута, бої за Сєверодонецьк та Лисичанськ.
На майдані у Рівному зібрались знайомі, рідні, колеги та студенти, аби провести Михайла в останню путь. Світла і позитивна людина, так його характеризували близькі.
Поховають героя, як він і заповідав: в селі Ставичани на Хмельниччині, де віднайшли спокій його батьки. Саме це село він називав своїм місцем сили.