Не стало Магуса. Для багатьох у Рівному ця звістка відгукнулась болем.
Практично, для всіх хто брав участь у визвольних змаганнях ще кінця 80-х та початку 90-х; для тих, хто знав Володю й Володимира Богдановича по життю; для всіх його теперішніх бойових побратимів – цієї Війни.
56 Окремий Батальйон Сил ТрО про загибель Володимира написав так:
З глибоким сумом повідомляємо про важку втрату у нашому батальйоні
— старший солдат МАГУС Володимир Богданович
Він був тим, на кого завжди можна було покластися. Людина, яка не тільки віддавала себе в бою, а й завжди підтримувала, допомагала словом та вчинком.
Володимир був надійним другом, справжнім братом по зброї — завжди готовий підставити плече, підтримати в скрутну хвилину.
Його безмежна відданість не лише своїй справі, але й побратимам, залишить в наших серцях незгладимий слід. Він був прикладом сили духу і людяності.
Висловлюємо співчуття родині героя. Пам’ять про ваших близьких житиме вічно в наших серцях та буде продовжена в боротьбі за справедливість і свободу українського народу.
Герої не вмирають!
Навіки в строю!
Заупокійна панахида відбудеться у суботу 09.11.2024 о 10:00 годині у Свято-Покровському кафедральному соборі м.Рівне
Світлана Шкуратюк пише:
Невимовний біль.
Володимире!
Ти добровільно, в перші ж дні війни, пішов боронити нашу країну, свою родину.
Важко повірити в твою загибель. Чому йдуть найкращі?
Ти завжди був такий оптимістичний, веселий, надихав всіх нас, вмів завжди підтримати та допомогти в скрутну хвилину.
Герої не вмирають, вони назавжди залишаються в наших серцях.
Вічна пам’ять і слава українському воїну, який захищав Батьківщину та кожного з нас!
Микола Карпюк:
Магус!
Так ми Його називали завжди.
Один із Перших, хто формував у 1989 р. СНУМ, з котрого постало УНА-УНСО на Рівненщині.
Завжди — життєрадісний, неймовірно оптимістичний, з дуже шикарним гумором…
В боях під Куп’янськом пішов у Світ Героїв!..
Отче Святий, прийми нашого брата Володимира у Царство Своє!
УНСО Рівненщини, де він був з моменту заснування про Героя пише так:
Магус Володимир Богданович — народився 8 лютого 1972р.
З початків українського національного відродження, з 1989р. примкнув до лав молодіжних організацій СНУМ, УГС, Рух на Рівненщині. Активний учасник акцій протесту проти діючої совітської влади у 90-91 роках.
Лютий 1990 року – голодування під військоматом у Рівному (головна вимога — створення українського війська)
1990-1991роки – виїзди на Козацькі могили та на святкування 500-річчя Запорізької січі.
Осінь 1990р. був ініціатором акцій у Рівному під час студентської «Революції на граніті».
Тоді ж в 90-х формував перші українські націоналістичні організації Рівного (Українська Націоналістична Спілка та УНСО).
30 червня 1991 року дві сотні членів УНС провели смолоскипну ходу на згадку про день проголошення у Львові незалежності України.
В перший день серпневого путчу створюється УНСО і Він є одним з перших її учасників.
Надалі весь його життєвий шлях нерозривно був пов’язай з УНСО. Вишколи, акції, тренування.
1992р. — «Поїзд дружби» акція підтримки духу українських військових та українського населення в Криму.
І в подальшому був активним ідейним бійцем та захисником всього українського.
Активний учасник протестних дій підрозділами УНСО під час подій 2000-2001р. — «Україна без Кучми», 2004р. — «Помаранчевого майдану» та 2014р. — «Євромайдану».
Послідовний український патріот і підприємець.
З перших днів війни 2022р. одним з перших, вступив до лав ЗСУ для захисту від збройної агресії ворога.
Як людина, він був тим, на кого завжди можна було покластися, міг допомогти словом та вчинком. Володимир був надійним другом, завжди готовий підставити плече, підтримати в скрутну хвилину.
Окремо хотілося б зауважити те, що він завжди міг зарядити життєрадісним оптимізмом послуговуючись своєю посмішкою та притаманним тільки йому гумором…
Він був прикладом сили духу та людяності і з достоїнством та честю завершив свій земний шлях !!!
Заупокійна панахида відбудеться о 10:00 годині 09.11.2024 у Свято-Покровському кафедральному соборі м.Рівне
Вічна пам’ять та шана нашому захиснику, нашому Герою!
Герої не вмирають!
