Олександр, позивний Жак, до війни жив у селі Колки (Сарненщина), навчався у Здолбунові на помічника машиніста й працював на залізниці. Потім поїхав за кордон.
Але коли почалась повномасштабна війна — повернувся в Україну й вступив до 2-ї Галицької бригади Нацгвардії, де раніше служив строкову.
Я вагався. Але згадав присягу, і вирішив, що мушу щось робити, — пригадує Олександр.
Перший бій Жак прийняв на Донеччині, біля Сокола. Пам’ятає, як під час ближнього бою почув поруч рацію ворога — і відкрив вогонь. Після вибуху гранати отримав контузію, але тоді цього навіть не відчув.
Уже згодом побачив уламки в шоломі.
Олександр пробував себе в різних ролях — оператором дронів, стрільцем-санітаром, зараз служить у мінометній батареї. Після поранення в руку швидко відновився й знову повернувся на фронт.
За свою службу Олександр отримав медаль «Захиснику Вітчизни» та відзнаку «За оборону України».