Вивчаємо тенденції та виклики, які вже сьогодні позначаються на функціонуванні сфери інформаційних технологій в Україні
Кінець 2022 року ряснів заголовками про те, що IT-індустрія стала єдиною галуззю, якій вдалося наростити експорт під час повномасштабного вторгнення. Позитивна динаміка розвитку сфери інформаційних технологій, безперечно, тішить, однак подібні повідомлення формують дещо хибне уявлення про реальний стан справ. Так, у суспільній свідомості за замовчуванням вибудовується асоціативний ряд на кшталт «IT-галузь»-«економічне зростання»-«відсутність проблем». Насправді це лише верхівка айсберга. Тож багато кого здивує, що прогнози на 2023 рік не вирізняються особливим оптимізмом.
Трансформація українського IT-сектора стала головною темою нещодавньої дискусії від Центру економічної стратегії та German Economic Team. До якого висновку дійшли її учасники – читайте далі.
КАРТИНА БЕЗ ФІЛЬТРІВ
За даними НБУ, у 2022 році ІТ-індустрія забезпечила валютні надходження до української економіки на суму $7,34 млрд. Обсяг експорту збільшився на $400 млн у порівнянні з довоєнним 2021 роком, приріст склав 5,8%. Доволі непоганий результат, враховуючи, що показники багатьох інших експортоорієнтованих галузей складаються лише з від’ємних чисел. На додачу, кількість IT-фахівців в Україні сягнула рекордної позначки у 300 тис. осіб.
Виглядає цілком обнадійливо. Та аби раціонально оцінити цю інформацію, зазначимо, що протягом 2015-2021 років експорт комп’ютерних послуг зростав у середньому на 26,8% щороку. Отже, нині спостерігаємо доволі прикру картину – суттєве сповільнення темпів зростання IT-галузі.
Загалом за 2022 рік українські IT-компанії забезпечили державі близько 44% від усього експорту послуг. Проте вже у січні 2023 року прибутки від IT-послуг значно знизилися і принесли на $223 мільйони менше, аніж у грудні минулого року.
За песимістичними прогнозами, у 2023 сфера інформаційних технологій взагалі не покаже зростання або ж навіть піде на спад. За таких умов існує ризик порушення тенденцій, які зберігалися в українському IT понад два десятиріччя. Хоча розглядається і більш позитивний сценарій. Деякі експерти прогнозують близько 6% зростання галузі. Усе залежатиме від того, як швидко закінчиться війна.
Степан Мітіш / Фото: dou.ua
«Насправді зараз відбувається «perfect storm» і він має кілька складових. По-перше, це, безумовно, повномасштабне вторгнення і війна в Україні (яка, на жаль, може тривати довго), що має величезний вплив на індустрію. По-друге, кризова економічна ситуація у світі, адже ресурси стають дорожчими. Ну, і по-третє, штучний інтелект, який уже наступає на п’яти. ChatGPT пише код швидше, ніж непоганий програміст. Усе це величезні виклики для індустрії IT загалом у світі та в Україні зокрема. Особисто я вважаю, що наївно очікувати бодай якогось суттєвого зростання вітчизняної IT-сфери, допоки у нашій країні йде війна», – поділився своїм баченням віце президент та голова EPAM Україна Степан Мітіш.
Олександр Борняков / Фото: diia.gov.ua
Таку ж думку висловлюють і в Міністерстві цифрової трансформації. “…Зростання відбулось не тільки у відносному вимірі, а й в абсолютному: галузь продемонструвала зростання на $400 млн (у 2022 році), відносно до попереднього року. Але, дійсно, значною мірою динаміка втрачена. Ми очікували зростання на 40-45%, але насправді воно відбулось тільки на 6%. І скільки буде через рік, я не можу прогнозувати. Багато що залежатиме від перебігу війни: якщо вона завершиться у середині року – це один прогноз, якщо ні – то інший”, – сказав заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку ІТ Олександр Борняков в інтерв’ю Інтерфаксу.
ПІДВОДНІ КАМЕНІ ПІД ЧАС ВІЙНИ
Потрібно розуміти, що відносно хорошими показниками в IT-індустрії за 2022 рік ми завдячуємо міжнародним контрактам, які укладалися ще до війни. Зараз же постає питання, чи захочуть закордонні компанії й далі співпрацювати з українськими компаніями та наймати українських фахівців? Адже активні бойові дії та ворожі обстріли, що приводили до блекаутів, а також мобілізація – не сприяють стабільній роботі бізнесу. Негативні наслідки, зумовлені збройною агресією росії, неухильно зменшують кількість іноземних замовників на вітчизняному ринку, до того ж загальна тенденція скорочення робочих місць у світових IT-компаніях тільки поглиблює проблему.
За даними українського сайту з пошуку роботи для спеціалістів у сфері IT Djinni, кількість вакансій за рік знизилася майже вдвічі, тим часом кількість претендентів навпаки – у два рази зросла. Це вказує на те, що ринок кандидата тепер стає ринком роботодавця, а пропозиція відчутно перевищує попит. Загалом наймання IT-персоналу в 2022 році скоротилося на 13%, внаслідок чого найбільше потерпають джуни – початківці з мінімальним досвідом або ж узагалі без нього. Вакансій, на які вони можуть претендувати, за останній рік стало на 70% менше, а конкуренція зросла більш ніж утричі.
Роман Прокоф’єв / Фото: dev.ua
«Ми бачимо значне падіння у кількості пропозицій і вакансій також і на IT- ринку США, великі скорочення, зменшення бюджетів та залучення персоналу. Здавалося б, до чого тут американський ринок? Однак прямий звʼязок існує, оскільки це відображається на замовленнях для українських фахівців, що працюють на умовах аутсорсингу. Світові компанії перебувають в очікуванні рецесії. Відповідно притримуються бюджети, зайве не витрачаються кошти, уповільнюється розвиток. Ринок праці є похідним від загального економічного стану. Якщо будуть замовлення – буде і робота, а ні – то прогноз для пошукачів у цілому по галузі невтішний», – схарактеризував ситуацію співзасновник платформи для пошуку роботи Jooble Роман Прокоф’єв.
Актуальними проблемами вітчизняного IT-ринку сьогодні є необхідність бронювання співробітників та обмеження у перетині державного кордону. Через це іноземні компанії зменшують замовлення на вітчизняному ринку – їм важливо бути впевненими, що українські військовозобов’язані спеціалісти не покинуть команду в розпалі виконання завдання. Адже тоді доведеться терміново шукати людей, котрі зможуть заповнити прогалини у робочому процесі. Тож українські компанії мають надавати своїм західним партнерам бодай якісь гарантії. А зробити це вкрай непросто, оскільки опція бронювання доступна лише тим підприємствам, що мають статус критично важливих для функціонування державної економіки.
При цьому чинне законодавство не передбачає можливості бронювання ФОПів, механізм працює виключно для штатних працівників. Крім цього, лишається питання щодо можливостей користування цим механізмом для середнього та малого бізнесу і стартапів (чисельністю до 250 співробітників). При цьому, за даними дослідження IT Research Resilience, 88% IT-спеціалістів в Україні працюють саме як ФОПи, а майже кожен другий – у невеликих компаніях.
Не краща ситуація і з виїздом фахівців у відрядження за кордон. Адже для успішної взаємодії та ефективної комунікації українських компаній з іноземними представниками необхідно відвідувати різноманітні заходи, презентації та ділові зустрічі, встановлювати нові контакти і шукати партнерів. Ініційований Міністерством цифрової трансформації проєкт «єВідрядження» не спрацював, і сьогодні в країні продовжують шукати комплексні підходи для вирішення проблеми виїзду військовозобов’язаних за кордон.
«Бували випадки, коли до нас зверталися окремі компанії й казали “ми можемо втратити контракт, допоможіть нам з певними питаннями”. Тож міністерство допомагало їм із бронюванням, тимчасовим виїздом за кордон тощо. Однак згодом стало очевидним, що неможливо реагувати на кожен подібний запит. Ми як міністерство, по суті, є «policy maker», тобто збираємо зворотний зв’язок для того, щоб врегулювати системно на рівні законодавства усі проблемні питання, щоб бізнес мав змогу робити свою справу», – наголосив заступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков.
Фото: Unsplash
НАДІЇ НА СВІТЛЕ ТЕХНОЛОГІЧНЕ МАЙБУТНЄ
Попри всі труднощі, з якими стикнулася українська IT-галузь від початку повномасштабного вторгнення, стало очевидним, що наші компанії та фахівці мають достатньо запалу та мотивації для протистояння викликам воєнного часу. Так, одним із трендів українського IT у 2023 році став розвиток military-tech. Особливо стрімких обертів набрала розробка безпілотних літальних апаратів. Деякі розробки уже затверджені та застосовуються на полі бою, ще більше – очікують на розгляд.
Очевидно, для України напрямок military-tech буде пріоритетним у найближчі роки. Вже зараз гранти до $35 тис. на відповідні розробки стартапери можуть отримати від Ukrainian Startup Fund. Зокрема, державне фінансування можна залучити на проєкти подвійного призначення (оборона, кіберзахист, відбудова інфраструктури, охорона здоров’я, освіта).
“У 2022 році профінансовано проєктів на загальну суму 47,4 млн, а фінансування проєктів за програмою подвійного призначення на сьогодні становить 28 млн. При цьому заявки приймаються на постійній основі, ключові індустрії – кібербезпека, охорона здоров'я, освіта, оборона, інфраструктурна відбудова. Таким чином, Фонд продовжує видавати гранти на military-tech і фінансує укладені договори за попередніми програмами”, – відзначив у ЗМІ Борняков.
Видання «Бабель» із посиланням на міністра цифрової трансформації Михайла Федорова повідомляє, що найближчим часом міністерство також запустить military tech кластер на базі Фонду розвитку інновацій. За словами Борнякова, попри війну, минулого року Україні вдалося залучити до $1 млрд венчурних інвестицій. “Робити прогнози на 2023 рік складно, багато залежатиме від ситуації з військовими діями. Але з ініціативою, яку ми запускаємо (mil-tech стартапи), якщо все робити правильно, можливо, вдасться залучити навіть більше коштів”, – каже Борняков.
Український досвід, безперечно, становитиме велику цінність на світовому ринку військових технологій, тож держава намагається зосередити зусилля на створенні новітніх продуктів у mil-tech галузі. Ми проходимо через серйозні випробування, проте немає сумнівів, що нам вдасться відстояти і свою незалежність, і свій потенціал. За останній час сфера IT в Україні посіла одну із лідерських позицій, і має усі передумови допомогти державі зайняти одну з найбільш перспективних ніш на світовому ринку.
Анастасія Кириченко, Київ
Перше фото: EmirMemedovski / Getty Images