«Січ-2-30»: Україна повернулася в космос

13 січня о 17:26 за київським часом ракета-носій Falcon 9 стартувала з українським супутником на борту

Супутник "Січ-2-30" — перший космічний апарат, який Україна вивела на орбіту за 11 років. Над його створенням у конструкторському бюро "Південне" працювали довго, але з перервами. На підприємстві кажуть, запуск власного супутника — справа честі і велика відповідальність.

Фото: Space X

За трансляцією запуску ракети-носія Falcon 9 компанії SpaceX з мису Канаверал (Флорида) з українським супутником на борту його творці – інженери, конструктори та керівники ДП "Конструкторське бюро "Південне" (Дніпро) – спостерігали, затамувавши подих. Утім, бурхливих емоцій, подібно до тих, що були у засновника SpaceX Ілона Маска під час запуску самого Falcon 9 (це було 21 грудня 2015 року), в залі не було.

Не те щоб не раділи. Просто боялися проявляти емоції завчасно — чекали перших сеансів зв'язку.

ПРОСТІЙ” В 11 РОКІВ

Перш ніж розповісти про цю історичну подію, повернемося трохи назад.

Перший супутник — "Січ-2" — був запущений у 2011 році. Його запускали в Росії на українсько-російському ракетному носії "Дніпро". Він відпрацював три роки (за іншою інформацією – зв'язок із ним зник вже через рік). Потім настав 2014-й. Рік, коли через анексію Криму Україна втратила доступ до центру управління польотами в Євпаторії. Щоб отримувати дані супутника, Україні доводилося звертатися до США. І ось зараз наша країна отримала свій супутник для дистанційного зондування Землі.

Над його створенням працювали сотні людей, а комплектуючі виготовляли десятки українських підприємств.

Олександр Кушнарьов

"Коли починали роботу з цим супутником, використовували власні кошти, які ми заробили на комерційних контрактах. Тобто, ми економили гроші і вкладали у створення супутника. Ми оплачували закупівлю всіх компонентів. Перші кроки — від ідеї до проєктів — намагаємося робити самі. Тому що складно когось переконати у тому, що ми можемо створити системи з нуля, коли маємо ідею лише в голові. Рішення, яке було ухвалено на державному рівні (квітнева постанова Кабміну — авт.), дозволило нам завершити роботу", — каже генеральний директор ДП "КБ "Південне" Олександр Кушнарьов.

Про вартість супутника в КБ неохоче говорять, мовляв, працювали довго, праця спільна, порахувати не так просто. Але озвучується цифра приблизно в 6 млн доларів.

ХТО ЩЕ МІГ ВІДПРАВИТИ СУПУТНИК У КОСМОС, ОКРІМ МАСКА

Супутник "Січ-2-30" спроєктований і розроблений понад 10 років тому. Його названо на честь 30-річчя Незалежності України. Через відсутність фінансування роботи з його створення розтягнулися (був період, коли вони взагалі припинилися).

"На жаль, у нас була пауза між двома супутниками через відсутність фінансування з боку держави і відсутність замовлень. Ми знайшли резерви і відновили створення "Січ-2-1" (або Січ-2-30) у 2017 році. Весь минулий рік у нас зайняло виготовлення, складання та випробування супутника", — розповідає заступник головного конструктора КБ з розробки космічних апаратів Юрій Шовкопляс.

Юрій Шовкопляс

Супутник являє собою умовний "кубик" розмірами метр на метр на метр. Його вага — 153 кг.

"Відмінності від першого супутника невеликі. Встановили більш потужну апаратуру, немає інфрачервоних камер, як це було на "Січ-2" – на першому зразку", – каже Кушнарьов.

Конструктори зізнаються, що останні місяці випробувань були найважчими. Причин цього кілька: по-перше, залишалося дуже мало часу, а по-друге — американська компанія SpaceX висунула низку вимог, які стосувалися жорсткості і міцності конструкції українського супутника.

"У них жорстка вимога: льотна модель супутника повинна обов'язково пройти випробування на міцність перед тим, як буде встановлена на борт ракети Falcon. Для нашого супутника вони були новими, ми раніше їх не відпрацьовували", – додає Шовкопляс.

За його словами, конструкторському бюро довелося збільшити обсяг випробувань практично вдвічі.

"Випробування треба було проводити на супутнику, який полетить. Ми жодного разу цього не робили. Раніше ми проводили випробування на міцність на макеті. Ми знали свої ракети і знали реальні навантаження. У нас не було потреби випробовувати льотну модель", – додає заступник головного конструктора КБ "Південне".

Спочатку супутник проєктувався під ракету "Дніпро", але цей проєкт зупинений. Альтернативною розглядали ракету" Циклон-4", але цей проєкт не реалізований.

За словами головного інженера — першого заступника генерального директора КБ "Південне" Михайла Бондаря, запустити супутник раніше було неможливо саме через відсутність ракетного носія.

Михайло Бондар

"Сьогодні конкуренція на ринку космічних послуг є дуже високою, для того, щоб пробитися і вивести супутник надійним ракетним носієм, треба добре пошукати. Різні варіанти дивилися, але вийшли на команду Ілона Маска. Це гідний вибір. Сьогодні Falcon 9 — це космічний носій, який чудово показав себе, серйозне корисне навантаження виводить. Носій унікальний — вперше у ракетно-космічній світовій техніці перший ступінь багаторазовий. Вартість виведення космічних апаратів є набагато меншою саме завдяки тому, що використовується повторно перший ступінь", – пояснює Бондар.

У КБ "Південне" також зазначили, що вели листування з Китаєм та Індією. Тамтешні компанії набирають кластерний запуск, але є умова: треба подати заявку мінімум за 2 роки до запуску, крайній термін – 1,5 року. Зрозуміло, держава, яка запускатиме супутник, повинна зробити "бронь" і заплатити наперед. Вольове рішення мало прийматися на рівні держави, а на той момент ніхто не фінансував завершення робіт з розробки супутника.

Рік тому на "Південне" з робочим візитом приїхав президент України Володимир Зеленський. Йому розповіли про важливість проєкту і показали розробку. Тоді перед конструкторами було поставлено завдання — встигнути запустити супутник до 30-річчя Незалежності України. Держава виділила з бюджету кошти на завершення робіт з розробки та випробувань. Тоді ж почали шукати ракету-носій, і уклали контракт зі SpaceX. Компанія озвучила, що є пускове вікно "грудень-лютий".

ПЕРШИЙ СИГНАЛ ВІД СІЧ-2-30

Висота ракети-носія Falcon 9 Ілона Маска становить 70 метрів. У блоці корисного навантаження знаходилося понад 100 супутників різних держав, у тому числі "Січ-2-30". Від розгінного блоку ракети супутник відокремився через майже півтори години після старту.

"Є чисто людське хвилювання, професійне. Упевнений, що все буде добре. Супутник пройшов дуже складне і багатостороннє наземне відпрацювання. Був проведений величезний комплекс робіт, і всі ми робили у нас, в КБ "Південне", яке має унікальну експериментальну базу. Так, вона була побудована ще в радянські роки, але сьогодні стратегія КБ спрямована на оновлення, модернізацію обладнання. Ми побудували багато унікальних стендів. Таких експериментальних баз у світі дуже мало", — поділився враженнями після того, як супутник відокремився від ракети, Михайло Бондар. Керівник КБ "Південне" Олександр Кушнарьов порівняв відділення супутника від ракети-носія з народженням дитини.

"Власне запуск — це і є народження. Ми хвилюємося. Після відділення супутника від ракети-носія його життя тільки починається. Те життя, заради якого він побудований. З ним треба встановити зв'язок. Усі системи супутника повинні працювати", — зазначив він.

Перший сигнал від українського супутника отримали ще через півтори години після виходу на орбіту. Його основна місія — моніторинг земельних, водних, лісових ресурсів, моніторинг надзвичайних ситуацій. Дуже важливим є його використання для завдань оборони України. Термін експлуатації супутника — 3 роки. Це обумовлено параметрами орбіти: "Січ-2-30" запущений на висоту 500 км від ракети Falcon, через певний час він опуститься, а значить, висота орбіти стане меншою, використання його після цього буде ускладнено, апаратура поступово "деградує" і може вийти з ладу.

Вже за кілька років Україна матиме на орбіті близько 8 супутників власного виробництва.

“Ми подали пропозиції у національну космічну програму, яка наразі знаходиться на розгляді Верховної Ради. Плануємо розвиватися в напрямку створення супутників дистанційного зондування Землі з високою роздільною здатністю. У наших найближчих планах — супутник з роздільною здатністю в 1 метр, а у "завтрашніх" – з роздільною здатністю в 0,5 метра. Це супутники світового рівня, вони вкрай необхідні нашій державі. Запуск "Січ-2-30" — це важливий і серйозний день, день підбиття підсумків. Успішний запуск має підштовхнути нас до подальшого розвитку", — підсумував Шовкопляс.

У КБ "Південне" кажуть, що вже є добрий заділ: готовий макет супутника, закуплені його компоненти, деякі випробування проведені. Справа за малим — ухвалити програму і наповнити її фінансуванням.

Як повідомлялося раніше, 13 січня о 17:26 за київським часом ракета носій Falсоn 9 стартувала з українським супутником дистанційного зондування Землі "Січ-2-30" на борту. Запуск відбувся зі стартового комплексу SLC-40 на мисі Канаверал (США).

Роботу зі створення супутника ДП КБ "Південне" розпочало власним обіговим коштом ще у 2015 році, також до цього були залучені такі підприємства: "Хартрон-Аркос" (Харків), "Хартрон-Юком" (Запоріжжя), КБ "Арсенал" (Київ), "Конекс" (Львів) та інші.

Ольга Звонарьова, Дніпро

Фото Миколи Мякшикова

Перше фото: Space X

Источник

Оставьте первый комментарий

Оставить комментарий