Не варто сьогодні ходити у гості, щоб не винести щастя з дому.
Згідно з прикметами, 28 грудня визначали, яким буде березень. У народному календарі дата отримала назви Трифонів день, Трифон, Стефан. Православна церква 28 грудня вшановує пам'ять Трифона Печенгського — православного ченця, який проживав в XVI столітті на Кольському півострові. Він вів аскетичне існування, заснував Печенгський монастир. Церква шанує його в лику преподобних, інформує Ukr.Media.
Історія свята
Його житіє було написано в XVII столітті на підставі записів, що зберігалися в Печенгському монастирі. Святий Трифон (в миру Митрофан) був сином священника в місті Торжок (Тверська область). З'явився на світ у червні 1495 року. З дитинства відрізнявся міцним здоров'ям і богатирською силою. В юності працював у місцевого боярина, потім вступив на військову службу. Після чого став ватажком зграї розбійників, що наводила жах на простих людей. Одного разу в пориві люті вбив свою кохану. Усвідомивши, що він зробив, сильно розкаявся і пішов на Кольський півострів.
П'ять років Митрофан поневірявся по диких лісах, поки не зустрів Феодорита Кольського, який прибув в цю місцевість з метою звернути язичників в християнську віру. Кілька років вони спільно працювали і, попри шалений опір з боку місцевих чаклунів-нойдів, змогли домогтися успіху у своїй діяльності. У 1532 році Трифон заснував монастир в ім'я Святої Трійці.
Помер святий у віці 88 років 15 грудня 1583 року незадовго до смерті він передбачив братії свого монастиря розорення обителі і смерть від меча. І дійсно, через 6 років монастир був розорений. Його насельники, пам'ятаючи заборону Трифона влаштовувати побоїще в храмі, прийняли смерть, стоячи на колінах за молитвою.
На Русі святого шанували як покровителя моряків. До нього моляться в разі небезпеки, просячи захистити.
Ще 28 грудня згадують священномученика Стефана, який був родом з Каппадокії (Мала Азія). У Константинополі він отримав прекрасну філософську освіту, але вирішив не займатися мирськими справами. Він пішов у пустельне місце, де кілька років провів у подвигах молитви і посту. Пізніше його поставили на пост єпископа міста Сурож (нинішній Судак у Криму). П'ять років святитель Стефан провів у невпинних пастирських працях, в результаті чого багато іновірців і язичників приєдналися до церкви Христової.
За правління імператора Лева Ісавра (717-741) Стефан став затятим захисником іконошанування, за що був жорстоко побитий і на довгі роки ув'язнений у темницю. Пізніше святителя звільнили і повернули на кафедру. По кончині святителя від його мощей стали виходити чудеса і зцілення. Варязький князь Бравлін під час походу в Крим був настільки вражений чудесами, що відбуваються біля раки святителя, що увірував і прийняв хрещення.
Традиції та звичаї
Тривалість дня починає поступово збільшуватися. У давнину вважали, що день стає довшим, тому що на землю потрапляє сонячне світло.
За народними віруваннями, на Трифона починає здаватися нечиста сила. Вона відступає під натиском сонячних променів. Перемогти нечисть допомагають сонцю його слуги — зорі. Народ дуже хотів, щоб сонячні промені скоріше впоралися із зимовою холоднечею. Для цього рано вранці виносили палаюче вугілля і висипали його на сніг. Вважали, що це допоможе відігнати злих духів.
Слов'яни з давніх-давен вважали зорі сестрами сонця. Вірили, що існує дві зорі — ранкова і вечірня. Вони невідступно слідують за небесним світилом і вірно йому служать. Ранкова зоря на небосхилі зустрічає сяюче божество і підводить до нього білих коней, впряжених в колісницю. Вечірня приймає у сонця коней і проводжає його на спокій.
Згідно зі слов'янськими уявленнями, зорі фарбують небо в красивий рожевий колір, укутуючи його чарівним покривалом. Це покривало прядеться на чудовій небесній самопрялці, яка виготовляє чисте золото. Вірили, що часом можна побачити з неба золоті і срібні нитки, що спускаються, — це прядка пряде чарівну тканину.
Зазвичай 28 грудня погода стоїть морозна. Говорили, що на Трифона і птах в лісі замерзає. Ще в цей день наймали на роботу наймачів.
Прикмети та повір'я