Інколи краще усе зважити і звільнитися з роботи.
Піти з роботи — не означає роботу втратити. Іноді звільнення — єдина можливість знайти: себе і повагу до себе, нові шляхи для зростання у професії і гідне коло спілкування. Звичайно, за умови, що ви хочете бути цінним співробітником, любити справу, якою займаєтеся, вдосконалюватися і приносити користь, інформує Ukr.Media.
Як зрозуміти, коли звільнятися не просто прийшов час, а це необхідно зробити, ми розповімо далі.
Робота — навіщо вона потрібна
Робота залишається головною можливістю дорослої людини забезпечувати власне життя і життя своєї родини та підтримувати якийсь соціальний рівень.
Робота ділить нас на громадські класи, верстви і прошарки, робота визначає ступінь матеріальної забезпеченості, соціального престижу і реальної корисності, робота, зрештою, займає більшу частину життя. Причому не лише дорослого. Опосередковано ми працюємо на роботі вже з дитинства: отримуємо базу знань у школі, освоюємо навички у коледжі і проходимо спеціалітети у ВНЗах. І вклавшись настільки істотно, ви маєте право розраховувати на те, що робота задовольнить наші базові потреби:
Розвиток
Людина повинна розвиватися, дізнаватися і освоювати щось нове, просуватися у кар'єрі.
Безпека
Здебільшого вона зводиться до стабільності — комфорту робочого місця і гідного рівня оплати праці;
Соціальна значущість
Для величезної кількості людей робота — це те місце, де вони себе показують як соціальну одиницю: намагаються гідно виглядати і спілкуватися, заводять не лише професійні, а й дружні зв'язки.
І усі ситуації, у яких найправильнішим буде звільнитися, так чи інакше пов'язані з порушенням цих трьох базових потреб.
Коли варто звільнятися
Вам затримують зарплату
Два місяці без оплати — істотний привід попрощатися з такою компанією. Навіть якщо ви бачите чудові можливості для розвитку, вас влаштовує колектив і керівник, але вам вже стабільно не платять, мало шансів зароблене отримати. З кризою можуть впоратися не усі, і є багато випадків, коли співробітники проявляли розуміння, продовжували працювати на ентузіазмі, але у підсумку залишалися ні з чим. Це втрачений час і невиконані зобов'язання стосовно іншої сторони вашого життя — родини, дітей, побуту.
Вам нудно, нецікаво або соромно за те, чим ви займаєтеся
Коли людина не любить свою справу, не цікавиться нею, вона не зможе робити її добре. У цьому випадку звільнення стане подарунком і для самої компанії, і для вас. Тому що дасть шанс знайти по-справжньому цікавий і важливий напрямок, де ви зможете реалізуватися і наповнити своє життя фарбами — адже це дуже сумно, коли людина усе життя просто "просиджує" від дзвінка до дзвінка на нудній, нецікавій роботі, закопавши свої справжні таланти і бажання.
Інша сторона того ж питання, коли цінності компанії не відповідають вашим, і робота перетворюється на війну з собою. Сфери, де багато півтонів і напівправди та дотримуватися моральних критеріїв дуже важко, багатьох можуть просто зламати. І якщо ви відчуваєте ризик втратити себе як особистість, краще звільнитися.
Ви переросли свою позицію, але сама система не пускає вас далі
Ще одна проблема зростання, коли зростати нікуди. Ви досягли стелі цієї системи, і вона починає вас буквально вичавлювати. Немов сам Всесвіт каже: прийшов час йти, вам потрібно далі, вище. Можливо, створювати свій бізнес або кардинально змінювати напрямок. Але це відчуття, що розвиток зупиняється, творчість замикається, і ви просто починаєте бути присутніми на робочому місці, сигналізує про те, що варто замислитися про якусь іншу роботу.
Якщо вас не цінують, не поважають і відверто використовують
Про це "кричить" нездоровий моральний клімат у колективі. Постійні чвари, інтриги, конфлікти і дискомфорт, на які треба витрачати сили, час і життя замість того, щоб займатися професійним розвитком і творчістю, призводять до емоційного вигоряння. Приходити на роботу, як на війну — можливо, комусь і подобається, але довго ви таке не витримаєте. Якщо керівники не роблять нічого для психологічного комфорту, щоб люди могли прагнути до своїх цілей, добре працювати і розвиватися, то вони просто не поважають своїх співробітників. Там, де людина не є цінністю, а використовується як пішак у чужій грі — немає ані розвитку, ані безпеки, ані соціальної значущості. З такої компанії треба йти.
Якщо у вас нерозв'язні протиріччя з керівником
Коли керівник — самодур, воювати з ним немає сенсу. Легше знайти іншого. Але тут не все є однозначним. Якщо розуміти, що будь-яка людина, з якою ви зараз конфліктуєте, це вчитель, покликаний виявити ваші слабкі сторони, то з конфлікту можна вийти з істотними преференціями: налагодити відносини і розвинути у собі якісь відсутні якості. Але для цього потрібне грамотне опрацювання з фахівцем. Самостійно ж можна розписати по пунктах: що є позитивним для мене у цій ситуації, які мої особливості провокують агресивну поведінку опонента і як я можу скорегувати свою поведінку, щоб отримати зиск. Взагалі, щоб з керівником були гарні професійні відносини, треба зрозуміти, що йому від вас, як від фахівця, потрібно. Через що проблема? Можливо, ви не можете впоратися з обов'язками або поводитесь не так, як вимагають правила компанії?
Усі сумніви — на користь безпеки
Піти або залишитися — якщо саме перед таким вибором ви стоїте зараз, просто порівняйте усі плюси і мінуси. Напишіть по 10 позицій у графах "переваги" і "недоліки". Якщо переважують плюси і дотримуються наші три базові потреби: розвиток, безпека і соціальна значущість — краще залишитися та щось переглянути у собі. Якщо ж ви пішли у глибокий мінус — звільняйтеся. Але лише після того, як знайдете іншу роботу. Шукати її треба паралельно, тому що, кинувши усе і залишившись без засобів до існування, ви будете більш схильні схопитися за перше-ліпше робоче місце, яке може виявитися гіршим за залишене.