Важливі не літри випитої води, а жири.
Для когось зараз буде сенсацією, але для сухої та зневодненої шкіри порада "пити більше води" не допоможе. Зволоження шкіри — непростий механізм, інформує Ukr.Media.
Думаєте, сходили в душ, вода просочиться в ліпідний бар'єр і все — шкіра зволожена? Ні. Солі водопровідної води тільки ще більше витягнуть молекул води з ліпідного бар'єра.
З душем розібралися, просто побризкати себе водичкою і таким чином відновити ліпідний бар'єр не вийде. Та й для багатьох це очевидний і давно відомий факт.
А як бути з порадою "пийте більше води і ваша шкіра засяє"? Адже про це пишуть маже скрізь: в глянцевих журналах, в коментарях під постами про суху шкіру тощо.
Звичайно, вода нам життєво необхідна: без неї в нашому організмі не зможе пройти нормально жоден обмінний процес (окислення, гідроліз тощо), збільшиться тертя між суглобами та внутрішніми органами, загнеться вся система травлення, разом з нею зачахнуть і нирки. Ми без води просто не виживемо, це очевидно. Ось тільки щодо шкіри немає жодних ще наукових доказів тому, що "чим більше п'єш води — тим краще зволожена шкіра".
Суперечки щодо важливості кількості випитої питної води у зволоженні шкіри не вщухають серед лікарів. Однак, ніхто не сперечається з тим, що питна вода постачається організмом спочатку в усі внутрішні органи, а шкіра йде останньою в черзі. І ніхто не сперечається з тим, що нестача гідратації призводить до стягнутості, лущення та сухості шкіри.
"Важливі не літри випитої води, а жири".
Можна випивати хоч 5 літрів води на день, але якщо в ліпідному бар'єрі мало жирів — вода в шкірі не буде утримуватися, вона випарується, доведеться відкорковувати чергову 5-літрову тару з питною водою і давитися нею.
Наш верхній шар шкіри (епідерміс) — це свого роду цегляна стіна, захисний бар'єр. Він не пропускає в глибокі шари шкіри дрібні частинки із зовнішнього середовища: пил, бруд, бактерії та інші мікроорганізми.
У ролі цеглин нашого захисного бар'єра виступають мертві рогові лусочки. Цементом для цих цеглинок служать міжклітинні ліпіди.
Ліпіди — це жири. То який же зв'язок між жирами та зволоженням? Жири зволожують? Ні! Але ліпіди виконують іншу роль (і дуже важливу для шкіри) — вони гальмують трансепідермальну втрату вологи.
Щоб зрозуміти всю важливість ліпідів у зволоженні, треба приблизно уявляти, як взагалі вода потрапляє в епідерміс.
Отже, вода надходить в епідерміс з глибоких і живих шарів шкіри. Глибоким шарам шкіри воду постачають кровоносні судини (до речі, одна з причин, чому масаж та інші методики покращення кровообігу підвищують тонус шкіри і роблять її взагалі кращою).
Вода постачається через кровоносні судини в дерму, далі — в епідерміс. Далі — вона випаровується. Цей процес безперервний, і щоб наша "цегляна стіна" була міцна, необхідна наявність достатньої кількості ліпідів, які будуть тримати баланс води в шкірі.
Тепер плавно переходимо до серйозних хлопців, які здатні притягувати вологу з повітря і утримувати її. Ця банда має свою назву — натуральні зволожуючі фактори (Natural Moisturizing Factor, скорочено — NMF). Їх гігроскопічні молекули притягують наче губка вологу з повітря, утримують її на поверхні рогового шару, тим самим зволожуючи його, і справляються зі своєю роботою краще гіалуронової кислоти.
NMF є в нашому організмі, але їх недостатньо. Вони також непогано працюють, якщо нанести ззовні. Як ви зрозуміли, мова йде про зволожуючі креми.
Якщо ми плануємо запастися косметикою з метою якісно зволожити шкіру, тоді треба знати основні компоненти натурального зволожуючого фактора. А це у нас:
- Амінокислоти (з них NMF складається практично наполовину): це гліцин, серин, аланін, бетаїн, глутамінова кислота, пролін, треонін, лізин тощо;
- Піроглутамінова кислота (на етикетці, як правило, пишуть абревіатуру латиною PCA, pyrrolidone carboxylic acid) а також всі її солі (Na PCA або Sodium PCA);
- Його величність гліцерин (цього товариша бояться на етикетках, особливо коли він іде на других місцях у складі, і дуже дарма);
- Молочна кислота (lactic acid) та її солі (sodium lactate);
- Іони натрію, хлору, магнію, кальцію, калію та фосфату;
- Сечовина;
- Пептидні комплекси, а також комплекси органічних кислот і цукрів.
Є думка, що якщо запам'ятати все перераховане вище, то склад косметики в майбутньому для людини буде читатися простіше.