Проблеми в людських стосунках.
Часом людська поведінка може бути досить показовою та символічною. Ця історія, чудово ілюструє тип людей, які прагнуть отримати від життя лише найкраще, не докладаючи зусиль. Такий підхід може здаватися безневинним, але він розкриває глибшу проблему в людських стосунках та ставленні до життя загалом, інформує Ukr.Media.
Одна дівчина купувала булочку з родзинками. Але їла тільки родзинки — тісто їй не подобалось. Крихти й залишки булочки вона викидала.
Булочки були недорогими, і вона могла собі це дозволити. Але сам підхід був огидним.
У житті теж трапляються такі люди. Вони беруть лише те, що їм подобається, а решту без жалю викидають.
Їм приємно, коли хтось працює для них безкоштовно і цілодобово. Але щойно мова заходить про оплату праці — інтерес одразу зникає.
Їм подобається слухати веселі та бадьорі історії. Але варто заговорити про серйозні речі чи поділитися особистим — їм уже нецікаво. Як розкришену булку, вони це відкидають.
Їм подобається отримувати, але не віддавати. Чужі розповіді вони готові читати, але сам автор їм не потрібен — особливо, якщо він вимагає поважати його працю. Їм неприємно, що інші люди втомлюються, мають проблеми, власний характер і бажання.
Кошеня їм здається милим, але турбота про нього — годувати, поїти, прибирати — вже не така приваблива. Вони хочуть дитину, люблять дітей, але не хочуть їх ростити, виховувати, забезпечувати. Тому що це — «тісто», а не «родзинки».
Вони виколупують найкраще — з людей, роботи, навіть зі своєї країни.
Від таких варто триматися подалі. Коли вони з'їдять все солодке, решту викинуть, не замислюючись. Особливо якщо це дісталось їм безкоштовно або за копійки.
Але людина — не булка з родзинками. Її потрібно приймати цілком. У ній є і хороше, і складне. Просто брати найкраще, а потім викидати, коли «родзинки» закінчились — це жорстоко.
І одного дня ці люди залишаться біля розбитого корита, як та дівчина. Грошей немає, родзинок більше не виколупати. Довелося їй іти працювати. Тепер булки вона купує рідко. І з'їдає їх повністю, в цілковитій самотності…