Як заробити гроші на чужій самотності та банці дешевого гліцерину.
Я щиро вірив, що мене важко здивувати схемами відбирання грошей. Я застав телевізійних магів дев'яностих, розквіт телефонного шахрайства і ранні роки інстаграмних марафонів, інформує Ukr.Media.
Здавалося б, людство вже наступило на всі можливі граблі. Але китайський маркетинг — це окремий вид мистецтва, де відвертий цинізм якось дуже органічно переплітається з глибоким розумінням нашої природи.
Історія, на яку я натрапив днями, нагадує сценарій для трагікомедії.
Є така 47-річна мадам на ім'я Дуолан. Донедавна вона мала три мільйони підписників у місцевих соцмережах. Дуолан не транслювала успішний успіх, не знімала розпаковки і не вчила дихати маткою. Вона продавала дещо значно дефіцитніше — повагу.
Її аудиторія — переважно жінки за п'ятдесят. Дуолан лагідно називала їх "мамами", а їй швидко приклеїли прізвисько "донька".
Контент складався з дешевої, але ефективної мелодрами: ось вона допомагає кур'єру, якого оштрафували, ось захищає підлеглу, якій треба доглядати хвору матір. Така собі ідеальна дитина з екрана, на яку дивишся і думаєш: «От би мені таку».
І, звісно, ця ідеальна дитина мала свій бізнес.
Головним хітом продажів став «Королівський» крем для обличчя, який її власна донька нібито привезла з Австралії.
Легенда геніальна у своїй нахабності. Оригінал, мовляв, коштує 580 доларів, але для вас, мої любі мами, я відриваю від серця дві банки за десятку.
На стрімах навіть розігрувалася вистава: рідна мати блогерки в кадрі намагалася зупинити цей аукціон небаченої щедрості, а Дуолан зі сльозами на очах кричала, що все одно зробить знижку для своїх глядачок. Драма, емоції, касовий апарат робить "дзінь".
За один тільки січень ця схема принесла їй 14 мільйонів доларів.
Поки журналісти не з'ясували, що ніякої Австралії там і близько не було. Крем варили на безіменному заводі в провінції Гуандун, і його собівартість ледь дотягувала до трьох доларів. Звичайний масмаркет, запакований у брехню і красиві слова.
Акаунт Дуолан вже видалили, чи навідала її поліція — історія мовчить.
Можна було б поіронізувати з наївності цих жінок. Як можна вірити в люксову косметику за ціною двох чашок кави? Але тут стає трохи не до сміху.
Дивлюся я на цю цифру — 14 мільйонів доларів за місяць — і розумію, що вони купували не екстракт вигаданих австралійських трав. Вони платили за ілюзію того, що десь там є турботлива дитина, яка готова сваритися зі світом, аби зробити їм приємно.
Це був податок на самотність, який майстерно зібрала підприємлива жінка з екрана смартфона.
Читаючи коментарі під цією новиною, де люди обурювалися дурістю пенсіонерок, я зловив себе на одній думці. Можливо, замість того, щоб сміятися з чужої довірливості, варто просто подзвонити батькам. Щоб їм не довелося шукати віртуальних дітей у мережі і купувати в них дешевий гліцерин.
Поділитися
Підписуйтесь на UkrMedia в Telegram.
⚡ Пульс читачів Що в цій історії є справжнім злом: продуманий цинізм блогерки чи наша байдужість до власних батьків?
Вже проголосували 1 людина. Долучайтесь до обговорення.
🐍 Цинічне шахрайство 💔 Байдужість рідних 🧐 Маю власну думку 📊 Карта думок 🐍 Цинічне шахрайство 100% 💔 Байдужість рідних 0% 🧐 Маю власну думку 0% 💡
Дискусія тільки починається. Будьте першим, хто висловить думку!
Коментарі Спочатку нові ↕
Поки що немає коментарів. Будьте першим!