Комплекс невдахи: чи справді все так погано?
"Мені завжди не щастить, нічого не виходить — я просто невдаха". Подібні думки іноді приходять вам. Однак с амобичування ні до чого. Щоб перестати бути невдахою, треба діяти інакше, інформує Ukr.Media.
Не в грошах щастя
«Нещодавно зустрів однокласника — у нього заміський будинок, вродлива дівчина. А мені десять років виплачувати кредит за маленьку квартиру, і стосунки із дружиною не клеяться. Справжній невдаха, що сказати…»
Володимир явно пригнічений. Йому невтямки, що щодня в такому ж стані перебувають і дуже успішні, і дуже багаті. Невдаха, попри розхожий стереотип, це зовсім не той, у кого мало матеріальних благ, а той, хто, незважаючи на всі старання, не може зробити своє життя таким, як йому хочеться. Це внутрішнє відчуття себе. Прийти до цієї оцінки можуть лише люди з амбіціями. Якщо ви не хотіли нічого досягти і не досягли, страждати нема через що. А от якщо мета була, але досягти її не вдалося, людина починає думати, що вона невдаха.
Втім, до такого висновку приходять далеко не всі. У тих, хто вважає себе невдахами, є певні психологічні особливості.
Не народжуються, а стають
Зазвичай, у такої людини низька самооцінка. Вона боїться брати відповідальність і нерішуча — необов'язково в усіх починаннях, але у цьому, що сама вважає головним. Багато таких людей мають низьку стресостійкість, здаються, зіткнувшись навіть з невеликими труднощами. Невдахам складно мріяти про хороше, зате про погане вони думають багато та охоче.
Народжується такий психологічний настрій ще у дитинстві. Найчастіше — люди, яких у ранньому віці не підтримують їхні близькі. Відсутність схвалення, постійна критика породжують почуття нікчемності та зневіру у собі. Людина зациклюється на невдачах. Навіть якщо їй вдається чогось досягти, на успіх вона не звертає уваги, а ось про промахи постійно думає, часом роблячи з мухи слона.
Йти вперед
У вас є наведені вище риси, але бути невдахою ви не хочете? У такому разі дійте.
Невдахам властиво шкодувати про втрачені можливості, звинувачувати життєві обставини у своїх бідах. Це колосальні витрати психологічної енергії, які ні до чого не призводять, бо минуле не повернути. Постарайтеся спрямувати енергію у майбутнє.
Спочатку чесно зізнайтеся собі, що розмови про обставини, що не склалися, — просто спосіб виправдати власну пасивність. Вам було б легше, якби ви знали англійську мову, але в школі ви її не вивчили. Не варто скаржитися на долю, йдіть і навчайте зараз. Немає грошей — шукайте варіанти підробітку. Соромитесь спілкуватися з протилежною статтю — намагайтеся стати впевненішими в собі, зараз для цього існують спеціальні тренінги. Багато що можна змінити, тільки для цього треба діяти, навіть якщо ви боїтеся, що нічого не вийде.
Щоб зменшити страх, розкладіть все по поличках. Зосередьтеся і подумайте, як саме ви хотіли б жити, щоб зробило вас щасливішим, намітьте цю мету, можна її навіть записати. А тепер подумайте, які конкретні кроки для її досягнення ви готові зробити прямо зараз. І витрачайте час на це, а не на те, щоб жалкувати за минулим або ще більше знижувати самооцінку, думаючи про свою невдачливість.