Не все так солодко.
Три роки тому моє життя перевернулося на 180 градусів: я звільнився з попереднього місця роботи і "пішов в онлайн". Здійснив мрію багатьох, так би мовити. Адже як часто доводилося чути: набридло ходити на роботу, хочу працювати вдома, інформує Ukr.Media.
Світ змінюється набагато швидше, ніж ми думаємо. Зараз в інтернеті з'явилося так багато нових професій, що не встигаєш відстежувати.
Сьогодні я хочу поділитися з вами відчуттями після переходу з режиму роботи "офлайн" на "онлайн". Не все насправді так солодко.
Тюлень і лінь
Перше, з чим неминуче стикаєшся під час роботи вдома — це власна лінь, яка стає постійним супутником і випробуванням. Багато хто помилково вважає, що домашній офіс — це суцільне задоволення та легкість. Насправді ж, самоорганізуватися вдома набагато складніше, ніж в офісі, де сама атмосфера налаштовує на робочий лад.
Звісно, працюючи з дому, отримуєш чимало переваг: можливість планувати свій день на власний розсуд, працювати хоч опівночі, хоч на світанку, облаштувати робоче місце за своїм смаком. Щобільше, ти можеш подорожувати світом, не припиняючи роботу — був би лише надійний інтернет-зв'язок.
Однак є й зворотний бік медалі — щоденна виснажлива боротьба із самим собою. Коли поруч немає колег чи керівника, доводиться бути самому собі і начальником, і наглядачем. Потрібно постійно знаходити внутрішню мотивацію, щоб подолати спокусу відкласти роботу на потім. Часом буває складно змусити себе зосередитися на важливих завданнях, особливо коли навколо стільки відволікаючих факторів: улюблений диван, телевізор, холодильник…
І навіть коли вириваєшся кудись на природу чи подорожуєш, робочі питання не відпускають. Доводиться вмикати ноутбук під час пікніка в полі, відповідати на термінові повідомлення під час відпочинку, шукати місця з хорошим інтернетом. А ще є постійний супутник віддаленої роботи — прокрастинація, коли важливі справи відкладаються на потім, а час витрачається на дрібниці та соціальні мережі. Боротися з цим особливо важко, коли немає чітких дедлайнів і зовнішнього контролю.
Зайва вага і малорухливий спосіб життя
Одним із найпомітніших наслідків переходу на віддалену роботу стала проблема з вагою. Раніше, коли я працював в офісі, доводилося щодня проходити чималу відстань: від дому до метро, від метро до офісу, обідні прогулянки з колегами. Тепер же мій щоденний маршрут скоротився до відстані між спальнею та робочим столом. І результат не забарився — я помітив, що почав набирати вагу значно швидше, ніж раніше.
Особливо підступним є те, що холодильник завжди поруч. Коли стрес чи втома, так легко потягнутися за черговим перекусом. А оскільки фізична активність мінімальна, то й калорії не встигають спалюватися. Скинути набрані кілограми виявилося справжнім випробуванням — значно складніше, ніж набрати їх.
Щоб хоч якось боротися з цією проблемою, я намагаюся урізноманітнити свій спосіб життя. Регулярно виїжджаю на дачу, де можна і попрацювати на свіжому повітрі, і зайнятися фізичною роботою в саду. Планую короткі подорожі у вихідні, щоб не застоюватися. Вдома теж намагаюся бути активнішим: роблю перерви на фізичні вправи, встановив собі додаток-нагадування про необхідність робити розминку кожні годину-дві.
І тут постає парадоксальна ситуація. Багато хто мріє про роботу з дому, вважаючи її ідеальним варіантом — не треба нікуди поспішати вранці, можна працювати в піжамі, не витрачати час на дорогу. Здавалося б, про що ще можна мріяти? Але корінь цього бажання часто криється у звичайних лінощах. І саме тут криється пастка — коли працюєш вдома, ти залишаєшся сам на сам із цією лінню, і вона стає твоїм головним ворогом. Немає зовнішніх стимулів бути активним, немає потреби підтримувати певний рівень фізичної активності. Тому доводиться постійно боротися не лише з професійними викликами, але й із власною схильністю до пасивного способу життя. І повірте, це значно складніше, ніж здається на перший погляд.
Проблеми зі здоров'ям
Найсерйознішим викликом роботи з дому виявився вплив на здоров'я, особливо на зір. Якщо в офісі ми хоча б періодично відволікаємося від екрана — спілкуємося з колегами, ходимо на наради, то вдома майже весь робочий час проходить віч-на-віч з монітором. Відеодзвінки, листування, робота з документами — все це відбувається через екран комп'ютера.
За три роки такого режиму роботи наслідки стали помітні неозброєним оком. Зір почав стрімко погіршуватися, і це вже не просто втома після робочого дня. З'явилися постійні супутники — червоні очі, ніби після безсонної ночі, та нестерпна сухість. Особливо важко наприкінці робочого дня — відчуття таке, ніби хтось насипав піску під повіки. Знайоме відчуття, чи не так? І найгірше те, що ці симптоми з часом лише посилюються.
Звісно, я намагався боротися з цим самотужки: робив перерви, налаштовував освітлення робочого місця. Але всі ці заходи виявилися лише тимчасовим полегшенням. Жодна сила волі, жодні народні методи чи поради не здатні вирішити цю проблему.
Єдиний правильний вихід — це своєчасне звернення до офтальмолога. Професійний огляд, правильно підібрані окуляри для роботи за комп'ютером, спеціальні краплі та додаткові процедури. І чим раніше звернутися до лікаря, тим більше шансів зберегти здоров'я очей та запобігти серйозним проблемам у майбутньому.
Регулярні візити до офтальмолога мають стати такою ж звичною частиною вашого життя, як і щоденні робочі завдання.